Справа № 154/1865/25
Провадження № 2/161/4125/25
(заочне)
31 жовтня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
за участю секретаря судового засідання Коржик Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. Описова частина.
1.1. Позиція позивача.
13 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - позивач, ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 лютого 2022 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та відповідачем був укладений договір кредитної лінії №555168013580, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн. на строк 40 днів та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 990% річних.
Заборгованість за цим договором становить 16 679,60 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 8 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 8 679,60 грн.
Крім того, 15 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений договір про споживчий кредит №7024068, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 8 400,00 грн., на строк 76 днів та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,88% на день за перші 16 днів строку кредитування, а також 5% на день за решту 60 днів строку кредитування.
Заборгованість за цим договором становить 7 249,36 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 6 070,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 591,36 грн.; заборгованість за комісіями - 588,00 грн.
За договорами факторингу позивач набув право вимоги за цими договорами.
Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання по своєчасному погашенню заборгованості за кредитами, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 23 928,96 грн.
1.2. Позиція відповідача.
Відповідач був належним чином повідомлений про надходження позову та відкриття провадження у справі, однак відзиву на позов не подав.
1.3. Рух справи.
Ухвалою суду від 12 червня 2025 року відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) учасників справи.
В судові засідання, які були призначені на 14 липня 2025 року, 24 вересня 2025 року, 31 жовтня 2025 року, сторони не прибули.
Представник позивача у позові просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач про причини неявки суд не повідомляв.
1.4. Щодо заочного розгляду справи.
Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але повторно не прибув у нього, враховуючи відсутність відзиву на позов та заперечень позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
2. Мотивувальна частина.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з таких підстав.
2.1. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 19 лютого 2022 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та відповідачем був укладений договір кредитної лінії №555168013580, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн. на строк 40 днів та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 990% річних.
Заборгованість за цим договором становить 16 679,60 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 8 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 8 679,60 грн.
Крім того, 15 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений договір про споживчий кредит №7024068, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 8 400,00 грн., на строк 76 днів та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,88% на день за перші 16 днів строку кредитування, а також 5% на день за решту 60 днів строку кредитування.
Заборгованість за цим договором становить 7 249,36 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 6 070,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 591,36 грн.; заборгованість за комісіями - 588,00 грн.
За договорами факторингу позивач набув право вимоги за цими договорами.
2.2. Норми права, що регулюють спірні правовідносини.
Оскільки спірні правовідносини виникли стосовно повернення кредитну, вони врегульовані відповідними положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).
2.3. Позиція суду.
Зі встановлених судом обставин слідує, що позивач дійсно порушив свої зобов'язання за кредитними договорами, а саме не повернув кредити повністю у строк, встановлений договорами, чим порушив приписи частини першої статті 526 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та комісії підлягають до задоволення.
Договірні відсотки також нараховані позивачем в межах строку кредитування, тобто, з дотриманням правил ст.ст.625, 1048 ЦК України.
Отже, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
2.4. Щодо розподілу судових витрат.
2.4.1. Судовий збір.
Оскільки суд задовольнив позов повністю, на підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., який був сплачений при зверненні до суду.
2.4.2. Витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач у прохальній частині позову просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн. Однак суд вважає ці витрати необґрунтовано завищеними, з таких міркувань.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
У розглядуваній справі, в детальному описі наданих адвокатом послуг зазначені наступні дії:
1) надання усної консультації з вивченням документів, 2 години, 4 000,00 грн.;
2) складання позовної заяви, 3 години, 9 000,00 грн.
Оцінюючи співмірність цих витрат суд зазначає, що в детальному описі наданих послуг не розкритий зміст такої послуги як «надання усної консультації з вивченням документів».
Також суд вважає необґрунтовано завищеними витрати адвоката на складання позову, оскільки справа є типовою та не вимагає значних зусиль для підготовки позовної заяви.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та співмірними є судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у вигляді складання позовної заяви у розмірі 5 000,00 грн., які суд і стягує з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість у загальному розмірі 23 928,96 грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, оф.521, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 05 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська