Справа № 161/16969/25
Провадження № 2/161/5553/25
(заочне)
05 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шестерніна В.Д.,
за участю секретаря Мельник А.В.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
встановив:
І.Короткий зміст позовних вимог
19.08.2025 ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебувають у шлюбі з 18.02.2011. У шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З відповідачем припинено будь-які шлюбні та сімейні відносини більше року тому. Відповідач має відносини з іншою жінкою, що призвело до втрати почуттів та неможливості продовження шлюбу.
Відповідач працездатний, здоровий, інших дітей у нього немає, а тому має можливість сплачувати аліменти, однак робити це в добровільному порядку відмовляється.
В зв'язку з цим позивач просила суд розірвати укладений шлюб та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.
ІІ.Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, подав заяву, в якій визнав позовні вимоги.
ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 25.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності відповідача відсутні.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Протокольною ухвалою від 03.11.2025 суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 05.11.2025.
05.11.2025 суд ухвалив рішення по суті спору, на проголошення якого учасники справи не з'явилися. Суд підписав рішення без його проголошення.
IV.Фактичні обставини справи
ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уклали шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №123 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 18.02.2011, а.с. 12).
У шлюбі у сторін народилася дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 21.05.2011, а.с. 13).
Сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюб між ними існує формально.
V.Мотиви суду та застосоване законодавство
Щодо вимоги про розірвання шлюбу
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При вирішенні такого спору суд найперше виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить її інтересам, що має істотне значення.
За встановлених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що сім'я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо. Отже, позовні вимоги про розірвання шлюбу слід задовольнити.
Щодо вимоги про стягнення аліментів
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема ст. 180 СК України, якою на батьків покладено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.
Доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
За змістом зазначених вище норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. Сторони такої домовленості не досягли. Спільна дитина сторін проживає разом з матір'ю, відповідач є їхнім батьком та на нього покладено однаковий з позивачем обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини.
Суд врахував обставини, визначені ч. 1 ст. 182 СК України, визнання позову відповідачем, та вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Такий розмір аліментів є достатнім, розумним і справедливим.
Отже, позовні вимоги про стягнення аліментів слід задовольнити.
VI.Судові витрати
За позовну вимогу про розірвання шлюбу позивач сплатила судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. Від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів позивач була звільнена.
В зв'язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. ст. 141, 142 ЦПК України, суд вважає, що позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 605,60 грн., та стягнути з відповідача на його користь інші 50 відсотків судового збору в розмірі 605,60 грн. (щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу), а також з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (щодо позовної вимоги про стягнення аліментів).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №123.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.08.2025 та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень, 60 копійок), сплаченого при поданні позову згідно чека №rD06gOZhDsg від 05.08.2025 в загальному розмірі 1 211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем та третьою особою до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне заочне рішення суду складено - 05.11.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін