154/1244/25
2/154/773/25
05 листопада 2025 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області
в складі головуючого судді Вітера І.Р.,
з участю секретаря судових засідань Баранюк О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
31.03.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі також - ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернувся до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 (далі також - відповідачка, позичальниця) загальної суми заборгованості за Договором позики № 2755971 від 26.01.2024 у розмірі 26 180 гривень, а також судових витрат.
Позивач покликається на те, що 26.01.2024 між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір позики № 2755971. Згідно з п.1 договору позики, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №31 від 25.09.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 26 180 грн., з яких 7000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 19180 грн. сума заборгованості за відсотками.
Позивач стверджує, що відповідачка порушила умови Договору, не виконавши свого обов'язку щодо повного та своєчасного повернення основної суми позики та сплати нарахованих відсотків. На підставі статей 526, 1046, 1049 ЦК України, які встановлюють обов'язок належного виконання зобов'язань та повернення позики, позивач вимагає стягнення всієї суми заборгованості. Загальна сума, що підлягає стягненню, становить 26180 грн., з яких 7 000 грн. складає заборгованість за основною сумою боргу, а 19180 грн. - заборгованість за відсотками. Додатково позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати, які включають судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Ухвалою суду від 03.04.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
28.04.2025 суд задовольнив клопотання відповідачки про відкладення розгляду справи у зв'язку з її наміром скористатися правовою (юридичною) допомогою.
20.05.2025 від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшла заява про часткове визнання позову, у якій вона зазначила, що сплатила тіло кредиту в розмірі 7000 грн, а від сплати відсотків звільнена на підставі частини п'ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки її чоловік ОСОБА_2 з 24.02.2022 проходить військову службу за мобілізацією, бере участь у заходах із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій. До заяви були додані підтвердні документи, а також подано клопотання про відкладення судового засідання для надання повного пакета документів. Суд задовольнив зазначене клопотання, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено.
25.06.2025 відповідачка ОСОБА_1 одночасно із долученням до матеріалів справи підтвердних документів щодо свого статусу подружжя військовослужбовця, клопотала про визнання обов?язкової явки представника позивача в судове засідання.
Ухвалою суду від 25.06.2025 клопотання відповідачки задоволено, визнано явку представника позивача в судове засідання обов?язковою.
У судовому засіданні 23.10.2025 представник позивача ОСОБА_3 підтвердила факт зарахування позивачем 7000 гривень, сплачених відповідачкою в рахунок погашення основної суми боргу за договором позики № 2755971, клопотала про оголошення перерви в судовому засіданні для подання до суду письмової заяви про зменшення позовних вимог. Заперечила доводи відповідачки про її звільнення від сплати процентів, зауваживши що при укладенні договору позики ОСОБА_1 не повідомляла первісного кредитора про існування обставин, передбачених ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» правомірно нараховувались проценти, в той же час згаданою нормою Закону не передбачено списання вже нарахованих процентів.
04.11.2025 від представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява, у якій позивач повідомив про часткове погашення відповідачкою заборгованості за кредитним договором № 2755971 від 26.01.2024, у зв'язку з чим просив зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 19180 грн, з яких 7000 грн - сума основного боргу, 12 180 грн - відсотки. Також позивач просив проводити судові засідання у його відсутність та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
05.11.2025 сторони в судове засідання не з?явились.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що 26.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю 1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 2755971, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 7000 грн. строком на 30 днів до 25.02.2024 з можливістю автоматичної пролонгації.
Договір позики від 26.01.2024 № 2755971 укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог статті 12 вказаного Закону, та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно п.п.2.1, 2.2, 2.3, 2.4 Договору, сума позики становила 7000,00 грн., а строк позики - 30 днів. Дата повернення позики (останній день) - 25.02.2024. Процентна ставка/день - 2,50%. Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день - 2,70 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 709, 18%. Орієнтовна загальна варстість позики - 8312, 50 грн.
Згідно п.3 Договору, Позикодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у Додатку №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.
Сторони відповідно до ст.1048 ЦК України домовились про те, що у випадку невиконання позичальником свого обов?язку із повернення позики в останній день строку користування позикою, позичальник отримує право користування кредитом без застосування по відношенню до позичальника штрафних санкцій (у тому числі процентної ставки за понадстрокове користування позикою) протягом 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.2.3 договору. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборггованості за договором, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.2.3 Договору (п.4 Договору).
14.06.2021 року між Первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів»» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21 (далі - Договір факторингу 1), відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів»» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржників за договором позики, у т.ч. і за Договором № 2755971 від 26.01.2024 до відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром боржників до договору факторингу. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди №2 від 28.07.2021, №7 від 13.06.2022, №37 від 25.09.2024.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов'язання.
Як первісно зазначав позивач, сума заборгованості відповідача становила 26 180 грн. і складалась з заборгованості за тілом кредиту 7000 грн., 19180 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду жодних розрахунків на підтвердження заявлених сум відсотків в розмірі 19 180 грн. за користування грошовими коштами, зокрема, з яких можна встановити порядок і період нарахування відсотків, процентну ставку, застосовану до такого розрахунку.
Разом з тим, ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Згідно наданої відповідачкою ОСОБА_1 копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , вона є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено нею також витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00046603227.
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 41 від 24.02.2022 (по стройовій частині) підтверджено факт, що з 24.02.2022 ОСОБА_2 зараховано на військову службу за призовом в особливий період.
Згідно довідок № 1779 від 27.02.2023, № 2051А від 11.05.2025 (форма 5) ОСОБА_2 перебуває на військовій службі.
Довідкою № 1900 від 12.06.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України стверджено, що ОСОБА_2 з 27.02.2022 по теперішній час брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 доведений факт надання ОСОБА_2 цього статусу, визначено, що він має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Указом в.о. Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року, затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року, в Україні оголошена мобілізація, у зв'язку з чим з цього часу настав особливий період.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено військовий стан, який триває й досі.
Отже, щодо стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 19 180 грн. (яка була зменшена до 12 180 грн. у заяві від 04.11.2025), суд враховує спеціальне законодавство, що регулює правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей. Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який з 24.02.2022 проходить військову службу за призовом під час мобілізації та брав (бере) участь у заходах із забезпечення оборони України, що підтверджується відповідними витягами, довідками та посвідченням учасника бойових дій. Оскільки особливий період діяв на час укладення Договору позики (26.01.2024), відповідачка, як дружина військовослужбовця, має право на пільги, встановлені частиною п'ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зазначена норма імперативно встановлює, що дружинам (чоловікам) військовослужбовців проценти за користування кредитом не нараховуються.
Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що звільнення від сплати процентів не передбачає списання вже нарахованих сум або залежить від повідомлення. Оскільки пільга діє з часу настання особливого періоду та мобілізації чоловіка, а Договір укладено пізніше, проценти взагалі не повинні були нараховуватися, а не лише списуватися. Право на пільгу виникає в силу Закону і не залежить від факту інформування кредитора. Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за відсотками, як нарахованих у порушення прямої норми Закону України, задоволенню не підлягає.
В той же час судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 сплатила позивачеві суму основного зобов?язання (тіло кредиту) у розмірі 7000 гривень, що підтверджено у справі копіями платіжних інструкцій №№ 1.131605129.1 від 13.05.2025 та 2.123384227.1 від 28.04.2025 та визнано в судовому засіданні позивачем.
Отже, щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 7 000 грн., суд бере до уваги заяву представника позивача, підтверджену в судовому засіданні 23.10.2025, про факт зарахування цієї суми в рахунок погашення тіла кредиту. Хоча представник позивача у заяві про зменшення позовних вимог від 04.11.2025 помилково продовжував вимагати стягнення 7000 грн. основного боргу, фактично, на підставі власного визнання, це зобов'язання відповідачкою виконано. Відповідно до статей 526, 1049 ЦК України, оскільки зобов'язання з повернення основної суми позики виконано, вимога про стягнення 7 000 грн. основного боргу задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що основна сума боргу погашена, а нарахування відсотків заборонено Законом, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судові витрати, включаючи сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 028 грн., покладаються на позивача, оскільки позовні вимоги залишилися без задоволення.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 274 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549, 610-611, 612, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд,-
Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування заявника та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження:- 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 05.11.2025.
Суддя Ігор Вітер