154/4528/25
2-о/154/121/25
05 листопада 2025 м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді Мушкета О.О.
за участю секретаря: Тивонюк А.О.
з участю заявника : ОСОБА_1
представника заявника: Кірносова О.О.
заінтересованої особи: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_3 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,-
Представник заявника - адвокат Кірносов О.О., документи про підтвердження повноважень якого містяться в матеріалах справи звернувся до суду з заявою в інтересах ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що заявниця ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_2 , який зловживає алкогольними напоями. Кожного разу, після вживання алкоголю, ОСОБА_1 потерпає від домашнього насильства з боку ОСОБА_2 які виражаються в словесних образах, висловлюванні нецензурною лайкою, приниженнях та погрозах фізичною розправою. Зазначені протиправні дії щодо заявниці ОСОБА_4 також вчиняє у присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , 2009 року народження.
Представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась в поліцію з повідомленням про вчинення протиправних дій ОСОБА_2 , зокрема домашнього насильства. 28.10.2025, після чергового домашнього насильства, вчиненого ОСОБА_2 , відносно останнього працівниками поліції було видано терміновий заборонний припис серії АА № 650130, яким кривднику заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Крім цього вказує, що в провадженні Володимирського міського суду на розгляді перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства.
Проте, не зважаючи на викладене вище ОСОБА_2 й надалі продовжує вчиняти психологічне насильство.
У зв'язку з викладеними обставинами, представник заявниці зазначає, що існує вірогідність продовження вчинення домашнього насильства, а тому просить встановити обмежувальний припис відносно кривдника ОСОБА_2 строком на 6 місяців.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 заяву підтримали, в обгрунтування надали пояснення аналогічні тим, що викладені у заяві, просять заяву задовольнити. Заявниця додатково зазначила, що оскільки на даний час немає іншої можливості захиститися від періодичних знущань та насильства її співмешканця, вона змушена звернутися до суду за захистом від кривдника ОСОБА_2 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечив щодо видачі судом обмежувального припису щодо нього, проте вказав, що на даний час у нього немає місця, де він зможе проживати. Пояснив, що всі непорозуміння між ним та ОСОБА_6 ОСОБА_7 виникають через те, що він її ревнує до її співробітників по роботі. Додатково вказав, що ніколи фізичної сили до ОСОБА_7 та її дітей не застосовував.
Заслухавши пояснення заявника та її представника, пояснення ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Підставою для задоволення заяви ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 проживає у її помешканні та постійно здійснює щодо неї психологічне насильство, виражається нецензурними словами, висловлює погрози розправою. Внаслідок таких дій з боку ОСОБА_2 вона постійно змушена звертатися до правоохоронних органів з заявами щодо вжиття заходів стосовно протиправних дій останнього.
Розділом IV глави 13 ЦПК України визначений порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису. Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно п.п. 3, 6, 7, 8 ч. 1ст. 1 цього Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в свою чергу, визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частинами 2, 3, 4ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 даного Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Таким чином, відповідно до вищевказаного Закону, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до правоохоронних органів із заявами щодо вжиття заходів з приводу протиправних дій (домашнього насильства) відносно ОСОБА_2 .
З довідки Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 24.10.2025 № 158181-2025 вбачається, що вчинення домашнього насильства щодо заявниці ОСОБА_1 зі сторони ОСОБА_2 має постійний характер.
Однак не зважаючи на неодноразові виклики поліції щодо його неправомірних дій щодо заявниці, він і надалі продовжує вчиняти домашнє насильство щодо ОСОБА_1 , що стверджується також тим, що на час розгляду даної справи в провадженні Володимирського міського суду Волинської області перебувають матеріали справи про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство) щодо ОСОБА_1 .
Крім цього, у зв'язку із скоєнням домашнього насильства відносно постраждалої особи ОСОБА_1 28.10.2025 працівником поліції винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 терміном на 5 діб.
Як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка являється колегою по роботі заявниці, що вона заявницю знає з березня 2025 року. Оскільки вони досить не погано спілкуються між собою, їй відомо, що співмешканець ОСОБА_9 систематично вчиняє домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_7 . Періодично переслідує її, забирає та читає її повідомлення в телефоні, ображає. Вона неодноразово була в ОСОБА_7 вдома і одного разу була свідком того, як приїжджали працівники поліції по факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 відносно заявниці. Крім того пояснила, що їй відомо, що діти заявниці також неодноразово просили ОСОБА_2 , щоб він залишив їх місце проживання і не чіплявся до їх мами, проте ОСОБА_2 на це не реагував.
Згідно копії договору купівлі-продажу будинку від 20.06.2023 року та Витягу з Державного реєстру речових прав № 336260975 від 20.06.2023, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
Як вбачається з довідки Устилузької міської ради від 30.10.2025, в житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: заявниця ОСОБА_1 та її діти ОСОБА_10 та ОСОБА_5 . Згідно вказаних відомостей, ОСОБА_2 за вищевказаною адресою не зареєстрований та не являється співвласником зазначеного будинковолодіння.
Отже, враховуючи, що заявниця ОСОБА_1 є цивільною дружиною заінтересованої особи - ОСОБА_2 та підпадає під перелік осіб, на яких поширюється дія ч. 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», з огляду на наявність доказів вчинення ОСОБА_2 дій, що вищезгаданим Законом визначені як домашнє насильство, свідчень заявниці, а також встановлення того, що на час розгляду даної справи в провадженні Володимирського міського суду Волинської області перебувають матеріали справи про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст.. 173-2 КУпАП (домашнє насильство), видачі працівниками поліції термінового заборонного припису стосовно кривдника від 28.10.2025, а також враховуючи те, що ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував щодо видачі відносно нього обмежувального припису,суд приходить до висновку щодо наявності обґрунтованих ризиків продовження вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці, та, як наслідок, наявність необхідності вжиття відповідних заходів реагування шляхом видання щодо неї обмежувального припису.
Керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. ст. 350-1 - 350-6, 350-8, 354 ЦПК України, суд,
Заяву представника заявника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 (шість) місяців.
Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 :
1. Заборонити ОСОБА_2 наближатися на визначену відстань, ближче як 100 (сто) метрів до місця проживання заявниці за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Заборонити ОСОБА_2 особисто та через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці невідомому кривднику, переслідувати її та у будь-який спосіб спілкуватись з нею.
3. Заборонити ОСОБА_2 вести листування,телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
4. Заборонити ОСОБА_2 наближатися до заявниці ОСОБА_1 на відстань ближче ніж 100 (сто) метрів
5. Обмежити ОСОБА_2 спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Попередити ОСОБА_2 , що відповідно до ст.390-1 КК України, умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.
Судові витрати по справі, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районну державну адміністрацію та виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у містах ради за місцем проживання (перебування) заявника.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Волинського апеляційного суду з урахуванням вимог п. 15.5 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та проголошено 05.11.2025 року о 15 год.00 хв.
Суддя Олександр МУШКЕТ