05 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/10026/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не направленні ОСОБА_1 на медичний огляд військово - лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення придатності до військової служби на підставі його заяви від 15.08.2025 року № 01.Лисенко/01-025/15-08.СК;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 скасувати рішення військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 оформленого довідкою від 24.07.2025 року № 2025-0724-1424-0550-0 про придатність до військової служби військовозобов'язаного ОСОБА_1 та видати відповідне письмове направлення на медичний огляд військово - лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення придатності до військової служби на підставі його заяви від 15.08.2025 року № 01.Лисенко/01-025/15-08.СК;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 провести контрольний (повторний) медичний огляд військово - лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення ступеню придатності до військової служби ОСОБА_1 з урахуванням приписів Положення про військово лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 зі змінами, та наявних медичних документів (додаткових обстежень стану здоров'я).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем дотримано всіх вимог до заяви (звернення), передбачених статтею 5 Закону України «Про звернення громадян», а у відповідача був та є обов'язок направити позивача для проходження військово-лікарської комісії при обласному ТЦК та СП.
Відповідачем, було подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 . За результатами військово-лікарською комісією 24.07.2025 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. В подальшому, 07.08.2025 ОСОБА_1 знятий з військового обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 . Виходячи з вище викладеного, позивач має статус військовослужбовця, а отже, позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_7 не підлягають задоволенню, оскільки медичний огляд проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП виключно для військовозобов'язаних.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 № 2025-0724-1424-0550-0 від 24.07.2025 позивачу проведено медичний огляд та визнано позивача придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Представником позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано заяву від 15.08.2025 № 01.Лисенко/01-025/15-08.СК, в якій просив скасувати рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленою довідкою від 24.07.2025 № 2025-0724-1424-0550-0 про придатність до військової служби військовозобов'язаного ОСОБА_2 та видати відповідне письмове направлення на медичний огляд, провести контрольний (повторний) медичний огляд військово - лікарською комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою визначення ступеню придатності/непридатності/тимчасової не придатності до військової служби ОСОБА_1 з урахуванням приписів Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 зі змінами, та наявних медичних документів (додаткових обстежень стану здоров'я).
Листом від 18.08.2025 № 8/1061 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив представника позивача, що для вирішення питання позивачу необхідно звернутися до Р(М)ТЦК та СП, де він перебуває на військовому обліку, для отримання направлення на проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 15.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Згідно з частинами першою, другою статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-ХІІ військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною 2 статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».
Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями військовослужбовців Збройних Сил України, врегульована Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 420).
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 420 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення № 420 встановлено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є:
добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України;
аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я;
контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи;
контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи;
надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров'я (установам);
визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть;
розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров'я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі;
визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням;
проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи;
підготовка кадрів для військово-лікарських комісій;
формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) або з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321.
Пунктом 2.1 глави 1 розділу І Положення № 420 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Згідно з пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 420 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) та ВЛК регіону.
Підпунктом 2.8.1 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 420 передбачено, що ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП. Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.
Згідно з підпунктом 2.8.3 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 420 ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян (підпункт 2.8.4 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 420).
У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК (підпункт 2.8.5 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 420).
Як вже зазначалося судом, згідно пункту 1.2 глави 1 розділу I Положення № 420 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу І Положення № 420 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян» (пункт 3.2 глави 3 розділу І Положення № 420).
Згідно з абзацом третім пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 420 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_10 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку (абзац третій пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 420).
Отже, законодавством встановлено відповідний порядок оскарження постанов ВЛК, а також розмежовано за адміністративно-територіальним принципом зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи між регіональними ВЛК.
Так само, абзацом другим пункту 72 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (надалі - Порядок №560), передбачено, що у разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Рішення військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_11 про придатність резервіста або військовозобов'язаного за станом здоров'я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку (пункт 73 Порядку №560).
Так, судом встановлено, що не погодившись із довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 № 2025-0724-1424-0550-0 від 24.07.2025, позивач подав заяву на її перегляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, суд зазначає, що наявність у позивача права та відповідно можливості оскаржити довідку ВЛК районних (міських) ТЦК та СП передбачає обов'язок ВЛК при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_12 вчинити дії щодо перегляду такої постанови та прийняття рішення за результатами такого перегляду відповідно до вимог чинного законодавства.
Як вже було встановлено судом, на звернення позивача, листом від 18.08.2025 № 8/1061 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив представника позивача, що для вирішення питання позивачу необхідно звернутися до Р(М)ТЦК та СП, де він перебуває на військовому обліку, для отримання направлення на проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно пункту 8 розділу ІІІ Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались органом військового управління, військовою частиною для перевірки цього звернення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення.
Разом з тим, як встановлено судом, заяву на довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 № 2025-0724-1424-0550-0 від 24.07.2025, в якій позивач просив скасувати рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленою довідкою від 24.07.2025 № 2025-0724-1424-0550-0 про придатність до військової служби військовозобов'язаного ОСОБА_2 та видати відповідне письмове направлення на медичний огляд, провести контрольний (повторний) медичний огляд військово - лікарською комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою визначення ступеню придатності/непридатності/тимчасової не придатності до військової служби ОСОБА_1 не було розглянуто по суті поставленого питання, не вирішено питання про направлення для проходження військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Суд зазначає, що абзацом третім пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 420 передбачено право на звернення з відповідною скаргою на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП саме до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров'я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення № 402.
Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозам позивача, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Разом з тим, судом було встановлено порушення ІНФОРМАЦІЯ_2 процедури перегляду постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленої довідкою № 2025-0724-1424-0550-0 від 24.07.2025.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача, позов слід задовольнити частково шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не направленні ОСОБА_1 на медичний огляд військово - лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення придатності до військової служби на підставі його заяви від 15.08.2025 № 01.Лисенко/01-025/15-08.СК; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 направити ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 скасувати рішення військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 оформленого довідкою від 24.07.2025 року № 2025-0724-1424-0550-0 про придатність до військової служби військовозобов'язаного ОСОБА_1 , то суд зазначає, що саме відповідач є суб'єктом, до повноважень якого, в даному випадку, належить вирішення питання перегляду рішення військово - лікарської комісії.
Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.80 р. на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 22.09.2022 у справі № 380/12913/21.
За своєю правовою природою повноваження відповідача щодо перегляду рішення військово - лікарської комісії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу, у зв'язку з чим вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не направленні ОСОБА_1 на медичний огляд військово - лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення придатності до військової служби на підставі його заяви від 15.08.2025 № 01.Лисенко/01-025/15-08.СК.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 направити ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.11.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА