про залишення позовної заяви без розгляду
05 листопада 2025 року Справа № 580/8349/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Могили І.В.,
представника позивача - Кирмана О.Д. (згідно з ордером),
представниці відповідачів - Щербак Н.І. (у порядку самопредставництва),
розглянувши у підготовчому провадженні в залі суду у підготовчому засіданні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ЕНЕРДЖІ 2019»» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії,
23.07.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ЕНЕРДЖІ 2019»» (18015, м.Черкаси вул.Митницька буд.54; код ЄДРПОУ 42751673) (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Хрещатик, будинок 235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) (далі - відповідач-2) про:
визнання протиправними та скасування рішень відповідача-1 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) його податкових накладних (далі - ПН):
від 25.12.2024 №12260762/42751673 щодо ПН від 17.10.2024 № 7 та №12260761/42751673 щодо ПН від 21.10.2024 №8 на продаж ПП «УКРГОСПТОВАРИ» робіт електромонтажних;
від 30.12.2024 №12281761/42751673 про відмову в реєстрації ПН від 09.10.2024 № 5 та №12281762/42751673 щодо ПН від 15.11.2024 № 8 на продаж ТOB «Черкаська Біоенергетична Компанія» робіт електромонтажних;-
визнання протиправними та скасування рішень відповідача-2 про відмову в задоволенні скарг від 22.01.2025:
№4408/42751673/2, яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації ПН від 17.10.2024 № 7 в ЄРПН;
№ 4409/42751673/2, яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації ПН від 21.10.2024 № 8 в ЄРПН;
№ 4411/42751673/2, яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації ПН від 09.10.2024 № 5 в ЄРПН;
№ 4410/42751673/2, яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації ПН від 15.11.2024 № 8 в ЄРПН;
зобов'язання відповідача-2 зареєструвати датами прийняття в ЄРПН ПН:
від 17.10.2024 №7 щодо продажу ПП «УКРГОСПТОВАРИ» робіт електромонтажних;
від 21.10.2024 №8 щодо продажу ПП «УКРГОСПТОВАРИ» робіт електромонтажних;
від 09.10.2024 №5 щодо продажу ТОВ «Черкаська біоенергетична компанія» робіт електромонтажних;
від 15.11.2024 №8 щодо продажу ТОВ «Черкаська біоенергетична компанія» робіт електромонтажних;
стягнення з відповідачів сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.
Обґрунтовуючи зазначив, що спірні рішення прийняті за наявності достатніх документів для реєстрації ПН.
Ухвалою суду від 28.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження.
25.08.2025 відповідач подав відзив з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог та розгляд справи здійснити правилами загального позовного провадження. Крім того подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (далі - Клопотання), обґрунтоване пропуском позивачем без поважних причин тримісячного строку звернення до суду.
27.08.2025 позивач подав відповідь на відзив та заперечення на Клопотання, обґрунтоване тим, що в Україні діє воєнний стан та доступ до суду має бути реальним.
Всі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
Розпочавши розгляд справи, суд дійшов висновку здійснити перехід зі спрощеного до загального позовного провадження, про що постановив ухвалу від 30.09.2025, а також продовжив термін підготовчого провадження на 30 днів, призначив підготовче засідання на 05.11.2025.
У підготовчому засіданні представниця відповідача підтримала Клопотання та просила його задовольнити. Представник позивача заперечував та просив розглядати справу.
Заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення Клопотання з огляду на таке.
Копіями електронний квитанцій №2, наданими відповідачами до відзиву, підтверджено, що оскаржувані в цій справі рішення відповідача-1 оскаржені позивачем в адміністративному порядку до відповідача-2 та результати у формі рішень про відмову у задоволенні скарг датовані 22.01.2025, позивачу доставлені електронними квитанціями №2 тією ж датою.
Отже, звернення в суд 23.07.2025 відбулося через півроку після отримання рішення про результати адміністративного оскарження рішень відповідача, що є предметом спору в цій справі.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів )абзац перший ч.2 вказаної статті).
Абзацами першим- третім пункту 56.18 ст.56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Оскільки позивач застосував досудову процедуру вирішення спору щодо реєстрації ПН, обчислення строку звернення до суду для рішень про відмову в реєстрації ПН відбувається з дати отримання ним рішення про результати розгляду його скарг ДПС України.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з п. 56.1 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 58.19 ст.58 ПК України приписано, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Отже, доводи відповідачів, що позов у цій справі поданий з пропуском строку звернення до суду, обґрунтовані.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165. Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).
Згідно з п.5 Порядку №1165 скарга з додатками до неї (за наявності) та/або заява про відкликання скарги подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України, Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і реєструються ДПС у день їх надходження (додатки 1-4).
Відповідно до п.12 цього Порядку за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом строку, зазначеного у пункті 11-1 цього Порядку, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін. За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 11-1 цього Порядку, надсилає згідно з п.14 технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» платнику податку відповідні рішення (додатки 5-7) в електронний кабінет. Згідно з п.15 Порядку №1165 рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття.
У Постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) - http://www.reestr.court.gov.ua/Review/85033140 та наступних його рішеннях щодо аналогічного предмета спору Суд вказав на необхідності застосувати такі висновки:
із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Протягом тривалості розгляду справи з дати подання Клопотання будь-яких доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надано.
Суд врахував ч.3 ст.9 КАС України, згідно з якою кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі та позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд згідно з ч.3 ст.123 КАС України залишає позовну заяву без розгляду. Пункт 8 ч.1 ст.240 КАС України приписує, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
З приводу доводів позивача щодо воєнного стану суд урахував таке.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами першою та четвертою статті 26 вказаного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у пункті 47 постанови від 10.11.2022 у справі №990/115/22:
"Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку".
Тому ознакою поважності причин пропуску строку є причинно-наслідковий зв'язок між обставинами (зокрема, але не виключно, збройна агресія проти України) та неможливістю виконати конкретну процесуальну дію у строк, встановлений законом, ухвалою суду тощо. Сама по собі військова агресія проти України та введення воєнного стану на всій території України не може автоматично означати зупинення всіх процесуальних строків, визначених законом, або ж про автоматичне поновлення таких строків, незалежно від того, існує реальна можливість дотриматись їх чи ні. Військова агресія, воєнний стан як обставини непереборної сили можуть бути поважною причиною пропуску процесуального строку та підставою для його поновлення лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із ними обставинами не може виконати ті чи інші процесуальні дії.
Тому абстрактні доводи позивача не є обґрунтованими. При цьому враховує, що позивач зареєстрований і перебуває на території, де не відбувалось активних бойових дій. Факт запровадження воєнного стану в Україні та посилання на нього без належного обґрунтування, мотивування та аргументування впливу на неможливість своєчасного звернення до суду та без поданням відповідних підтверджуючих доказів, що унеможливили вчинення процесуальної дії у відповідний строк, не є підставою для поновлення такого процесуального строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 зазначила, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним і виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).
У постанові Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими. Тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Межа, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно зі ст.183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Тому, урахувавши вказані вище обстаивни та факти, наявні підстави залишити позов без розгляду та відповідно до ст.132-139 КАС України повернути сплачений судовий збір згідно з платіжною інструкцією від 21.07.2025 №1707.
Керуючись ст.ст.2-20, 44-47, 72-80, 122-123, 161-169, 183-189, 240, 255, 295 КАС України, суд
1. Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ЕНЕРДЖІ 2019»» (18015, м.Черкаси вул.Митницька буд.54; код ЄДРПОУ 42751673) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Хрещатик, будинок 235; код ЄДРПОУ 44131663), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) про:
визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних його податкових накладних: від 25.12.2024 №12260762/42751673 щодо ПН від 17.10.2024 № 7 та №12260761/42751673 щодо ПН від 21.10.2024 №8 на продаж ПП «УКРГОСПТОВАРИ» робіт електромонтажних; від 30.12.2024 №12281761/42751673 про відмову в реєстрації ПН від 09.10.2024 № 5 та №12281762/42751673 щодо ПН від 15.11.2024 № 8 на продаж ТOB «Черкаська Біоенергетична Компанія» робіт електромонтажних;-
визнання протиправними та скасування рішень про відмову в задоволенні скарг від 22.01.2025: №4408/42751673/2, яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації ПН від 17.10.2024 № 7 в ЄРПН; № 4409/42751673/2, яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації ПН від 21.10.2024 № 8 в ЄРПН; № 4411/42751673/2, яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації ПН від 09.10.2024 № 5 в ЄРПН; № 4410/42751673/2, яким відмовлено в задоволенні скарги щодо реєстрації ПН від 15.11.2024 № 8 в ЄРПН;
зобов'язання зареєструвати датами прийняття в ЄРПН ПН: від 17.10.2024 №7, від 21.10.2024 №8, від 09.10.2024 №5, від 15.11.2024 №8.
2. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ЕНЕРДЖІ 2019»» (18015, м.Черкаси вул.Митницька буд.54; код ЄДРПОУ 42751673) сплачений судовий збір за звернення позовною заявою в сумі 12112,00грн (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень нуль копійок).
3. Копію ухвали направити учасникам справи.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяАнжеліка БАБИЧ