про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2025 року справа № 580/12100/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. перевірив матеріали адміністративної справи № 580/12100/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (бульвар Шевченка 117, м. Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 45200774) в особі Маньківського сектору (вул. Соборна 14, селище Маньківка, 20100, код ЄДРПОУ 37852733) про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
29.10.2025 вх.№54015/25 позивач звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, просить:
- визнати протиправною, викладену у листі від 16.10.2025 за вих. №7124-247/7124.1-25, відмову Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі Маньківського сектору в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII;
- зобов'язати Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби в особі Маньківського сектору оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому залишається без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено, якими саме діями/бездіяльністю/рішеннями відповідача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у контексті обрання формалізованого способу захисту відповідно до частини 1 ст. 5 КАС України.
Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі №п/800/259/15 бездіяльність- це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Позивачу варто врахувати пункт 4 частини 1 статті 5 КАС України та необхідно зазначити, які норми права порушено яким саме відповідачем, зазначивши: зміст норми, її аналіз, тлумачення та аргументи, в чому саме полягає протиправність такої бездіяльності, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
У позовній заяві варто навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправної бездіяльності відповідача відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України.
Зміст вимог і обгрунтування позовної заяви необхідно сформувати та аргументувати відповідно до п. п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, врахувавши правове регулювання способів захисту порушеного права/інтересу згідно конкретного пункту ч. 1 ст. 5 КАС України.
Позивач не мотивує яким чином лист-відповідь на звернення, що має інформаційний характер порушує яке право особи - відсутнє обгрунтування причинно-наслідкового зв'язку у часі між оскаржуваною відмовою у контексті розмежування способу захисту згідно ч. 1 ст.5 КАС України яким саме суб'єктом владних повноважень та порушенням конкретних (індивідуальних) прав позивача.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19). Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.
ВС 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача допущено відповідачем; обгрунтування обрання відповідного (частина 1 статті 5) КАС України способу захисту.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА