про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2025 року справа № 580/12070/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/12070/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
29.10.2025 вх. №53946/25 представник позивача - адвокат Єрьоміна В.А. у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення в довідці від 17.07.2025 №ФР52293 станом на 01 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі №580/3589/25 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсотковому розмірі;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 року у справі №580/3589/25, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, в якій включити премію в розмірі 235 відсотків від розміру посадового окладу, обчислену з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених статтями 7 законів України про Державний бюджет України, відповідно на 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
У додатках до позовної заяви не надана копія наказу про звільнення зі служби (та відомості про оскарження / не оскарження індивідуального акта), попередня довідка про грошове забезпечення, докази на підтвердження змін грошового забезпечення за прирівняною посадою після звільнення позивача.
Верховний Суд у постанові у справі № 480/7154/24 зазначає:п.35 пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються у межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів; п.36. Отже, з дня набрання чинності Постановою № 481 [20.05.2023] Кабінетом Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн; п.45 ці висновки не є релевантними до спірних правовідносин за період з 30.05.2023 до 01.03.2024, тобто після набрання чинності Постановою № 481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, запровадивши замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» сталу розрахункову величину для визначення посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн; п.46 як можна зрозуміти із доводів касаційної скарги скаржник по суті не згоден із пунктом 2 Постанови № 481, однак у межах цього судового провадження він не ставив питання про скасування означеного нормативно-правового акта (у п.8 у справі № 480/7154/24 вказано: рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2025, у задоволенні позову відмовлено).
Оскільки не надана у додатках копія наказу про звільнення зі служби та попередня довідка, то позивач має врахувати, що структура частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року) визначає першочерговою обставиною для початку обчислення трьохмісячного строку звернення до суду з позовом момент - день одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені під час звільнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
До 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, від 10.10.2024 у справі №200/5937/23.
ВПВС у справі №240/6263/18 досліджує особливості звільнення і перерахунку до 01 березня 2018 року та звільнення з військової служби після 01 березня 2018 року і вказує, що заробіток для первинного обчислення пенсії таким особам визначається відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII, а не статті 63 цього Закону; у п.81 констатує, що на час виникнення спірних правовідносин чинним законодавством були по-різному визначені вимоги для первинного обчислення пенсії особам, які мають право на її отримання відповідно до Закону № 2262-XII, та вимоги щодо перерахунку раніше призначених пенсій за цим Законом.
Вимогу зобов'язального характеру позивач формує до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області, проте не враховує вимоги ст.49 КАС України та не надає доказів на підтвердження повноважень щодо представництва інтересів інших осіб.
Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи.
Відповідно до частин першої та третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження позивач до позову не подав, не повідомив з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду.
Керуючись ст.2, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; доказів на підтвердження обставин та копії власного звернення до колишнього роботодавця/страхувальника/податкового агента; відомості про рішення Уряду про підвищення оплати праці службовцям за прирівняною посадою, попередню довідку про грошове забезпечення, наказ про звільнення зі служби; обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та повідомлення: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом щодо довідки.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА