Справа № 560/18850/25
04 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
Одночасно з позовною заявою подана заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Щодо цієї заяви слід зазначити таке.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 57 КАС України).
Приписами частини 4 статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (далі - Положення №41) визначено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
За змістом пункту 12 Положення №41 імперативно визначено, що ордер містить, зокрема, такий реквізит: 12.3. Посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.
Згідно з пунктом 11 Положення №41 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі №914/2772/16, від 21.03.2018 у справі №914/2771/16).
Отже, звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво належними та достовірними доказами.
Водночас, у реквізитах заяви про забезпечення позову позивачем визначено ОСОБА_1 . Заява підписана адвокатом Удовиченко Ольгою Юріївною, яка визначена як представник позивача. До заяви додано ордер на надання правничої допомоги (Ефіркіну Юрію Ювіналійовичу) серії ВК №1196006, в якому зазначено, що він виданий на підставі договору про надання правничої допомоги №01 від 22.10.2025. При цьому, зі змісту договору про надання правничої допомоги №01 від 22.10.2025 слідує, що він укладений між адвокатським бюро "Удовиченко Ольги Юріївни" та ОСОБА_1 і підписаний за допомогою електронного підпису ОСОБА_1 . Крім того, згідно з наданою копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 по батькові - ОСОБА_3 .
Норми статті 152 КАС України, що регламентують форму та зміст заяви про забезпечення позову, не містять жодних посилань щодо підтвердження повноважень на представництво, однак, враховуючи загальні вимоги до будь-яких заяв та клопотань, що подаються до суду, суд вважає, що підтвердженням волевиявлення саме тієї особи, яка зазначена в документі є обов'язковим елементом будь-якого процесуального документа.
Згідно з частиною 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи те, що заява про забезпечення позову подана особою, повноваження якої на подання такої заяви належним чином не підтверджені, та виходячи із приписів частини 6 статті 7 КАС України, суд вважає за можливе застосувати в цьому випадку положення пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України та повернути таку заяву.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву про забезпечення позову повернути ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк