Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 листопада 2025 року Справа № 520/8040/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної гвардії України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправним рішення комісії головного управління Національної гвардії України (надалі відповідач-1) щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися після 01.01.2014 (протокол № 715/975), затвердженого командувачем Національної гвардії України 20.09.2024; - зобов'язати головне управління Національної гвардії України призначити одноразову грошову допомогу внаслідок настання ІІ групи інвалідності, пов'язаної із травмою, пораненням, пов'язаного із захистом Батьківщини; - зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач-2) виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок настання ІІ групи інвалідності, пов'язаної із травмою, пораненням, пов'язаного із захистом Батьківщини.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він з 14.11.2014 року прийнятий на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 та був звільнений 01.03.2018. З 18.04.2019 позивачу було встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. У 2019 році призначено одноразову грошову допомогу за третю групу інвалідності у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше призначено інвалідність ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі наказу № 367 від 23.07.2019 було здійснено виплату одноразової грошової допомоги. З 24.11.2020 позивачу встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини та виплачено одноразову грошову допомогу. 25.02.2022 позивач повернувся на військову службу до Відповідача-2, де в ході участі у бойових діях отримав важке поранення. 21.11.2023 року позивачу при черговому повторному огляді було встановлено другу групу інвалідності внаслідок травми, поранення, захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. 03.07.2024 позивач звернувся із заявою до відповідача-2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням інвалідності внаслідок поранення, травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. 20.09.2024 комісією відповідача-1 прийнято рішення: призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за встановлену на черговому повторному огляді з 21.11.2023 року другої групи інвалідності внаслідок травми, поранення, захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини не здійснювати, що відображено у протоколі №715/975 від 20.09.2024 засідання комісії відповідача-1. Відповідно до Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №053275 виданої позивачу після його огляду 22.11.2023 року медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 визначено 40% втрати працездатності внаслідок травми, яка пов'язана із захистом Батьківщини. Датою встановлення страхового випадку визнано 27.10.2023 (дата видачі Свідоцтва про хворобу №773). Також, відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12ААГ № 327080 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності по причині травми, поранення, захворювання, пов'язаних із захистом Батьківщини. Таким чином, лише під час огляду 22.04.2024 року позивачу вперше встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками мінно-вибухової травми 19.06.2022 травми, ЗЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравми. Отже, з підстав поранення позивача, яке пов'язане із захистом Батьківщини, огляд особи з інвалідністю з указаних підстав проводився вперше. Тобто, встановлення Позивачу ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, та встановлення Позивачу ІІ групи інвалідності внаслідок поранення позивача, яке пов'язане із захистом Батьківщини, відбулося з різних підстав та внаслідок різних незалежних одна від одної подій. У зв'язку із наведеним просить позов задовольнити.
Відповідачем-2 подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що Східним Харківським територіальним управлінням було направлено документи позивача для прийняття рішення Головним управлінням НГУ щодо призначення та виплати, а також у зв'язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не приймає рішення, щодо виплати, тому вважаємо, що вимога Позивача про зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу внаслідок настання ІІ групи інвалідності, пов'язаної із травмою, пораненням, пов'язаного із захистом Батьківщини є передчасної та не законною. Просить у позовних вимог до відповідача-2 відмовити.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив. Наводить пояснення аналогічні змісту обставин викладених у адміністративному позові.
Відповідачем-1 не подано до суду відзив, який би містив заперечення на позов. Натомість подано пояснення щодо позову. Згідно з абзацом першим пункту 19 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв). Враховуючи, що ОСОБА_1 за встановлену на черговому повторному огляду другу групу інвалідності внаслідок травми, поранення, захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини було призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (з урахуванням раніше виплаченої суми за ІІІ групу інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби), комісія прийняла рішення: - призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за встановлену на черговому повторному огляді з 21 листопада 2023 року другої групи інвалідності внаслідок травми, поранення, захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини (виконанням обов'язків служби) не здійснювати. Просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, позивач 14.11.2014 прийнятий на військову службу до ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 25.10.2024 найменування - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) та був звільнений 01.03.2018.
18.04.2019 позивачу Харківським обласним центром медико-соціальної експертизи МСЕК №3 при первинному огляді було встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Інвалідність встановлена строком до 01.05.2020. Дата чергового переогляду 18.04.2020. Данів обставини підтверджено довідкою серії 12ААА № 989104.
Позивач стверджує, що у 2019 році було прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за третю групу інвалідності у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше призначено інвалідність - 480250,00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі наказу № 367 від 23.07.2019 було здійснено виплату позивачу одноразової грошової допомоги.
01.04.2020 позивачу Харківським обласним центром медико-соціальної експертизи МСЕК №3 при черговому повторному огляді встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Інвалідність встановлена строком до 01.04.2022. Дата чергового переогляду 24.03.2022. Дані обставини підтверджено довідкою серії 12ААА № 989952.
24.11.2020 позивачу Харківським обласним центром медико-соціальної експертизи МСЕК №3 при черговому повторному огляді було встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Дата чергового переогляду - безстроково. Дані обставини підтверджено довідкою від 02.12.2020 серії 12ААБ № 293517.
Позивач стверджує, що комісією Головного управління Національної гвардії України за встановлену другу групу інвалідності було прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (з урахуванням раніше виплаченої суми за ІІІ групу інвалідності) - 96050,00 грн. Східним ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі наказу № 504 було здійснено виплату позивачу одноразової грошової допомоги.
14.11.2023 позивач виключений зі списків особового складу і фінансового забезпечення відповідача-2, який проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період за станом здоров'я. Дані обставини підтверджено копією з витягу з наказу відповідача-2 від 14.11.2023 № 307.
22.11.2023 Харківським обласним центром медико-соціальної експертизи МСЕК №3 ОСОБА_1 при огляді одноразово з 21.11.2023, Встановлено ступінь втрати працездатності 40%. Травма -так пов'язано із захистом Батьківщини. Отримав 40% з 18.04.2019. По іншому випадку одноразово. Дата встановлення страхового випадку - свідоцтво про хворобу від 27.10.2023 №773. Підстава акт огляду МСЕК № 848. Дата огляду 22.11.2023. Дані обставини підтверджено довідкою серії 12ААА № 053275.
03.07.2024 позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням інвалідності внаслідок поранення, травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Комісією Головного управління Національної гвардії України 20.09.2024 прийнято рішення: призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за встановлену на черговому повторному огляді з 21.11.2023 року другої групи інвалідності внаслідок травми, поранення, захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини не здійснювати, що відображено у протоколі №715/975 від 20.09.2024 засідання комісії Відповідача-1.
Відповідно до протоколу засідання від 20.09.2024 № 715/975 підставою для відмови у виплаті одноразової допомоги стали наступні обставини. Згідно з абзацом першим пункту 19 Порядку, якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено причинний здійснюється зв'язок, з урахуванням що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв). на Враховуючи вище викладене, комісією у 2024 році було прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , за II групу інвалідності (пов'язану з виконанням обов'язків військової служби), у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (з урахуванням раніше виплаченої суми за Харківським групу інвалідності територіального пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби) - 96050 грн. У подальшому Східним здійснено виплату Журавльову управління Національної гвардії України на підставі наказу від 21.06.2019 № 504 було Р. В. одноразової грошової допомоги (довідка від 12.07.2024 № 40/13-73 ФВ).
Враховуючи, що ОСОБА_1 за встановлену на черговому повторному огляду другу групу інвалідності внаслідок травми, поранення, захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини було призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (з урахуванням раніше виплаченої суми за III групу інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби) комісія пропонує 96050 грн. Призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за встановлену на черговому повторному огляді з 21 листопада 2023 року другої групи інвалідності внаслідок травми, поранення, захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини (виконанням обов'язків служби) не здійснювати.
Позивач вважає таке рішення відповідача-1 протиправними у зв'язку із чим просить його скасувати та заповзати відповідача-1 прийняти рішення про призначення такої допомоги та відповідача-2 зобов'язати виплатити таку допомогу, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом «б» частини першої статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги врегульований статтею 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який вперше запроваджений з 01 січня 2014 року шляхом доповнення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» статтею 16-3 (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04 липня 2012 року № 5040-VI).
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, врегульовано Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі Порядок № 975).
Пунктом 3 Порядку № 975 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
- у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (далі також - МСЕК).
З огляду на це, встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 975 (в редакції, чинній на момент встановлення позивачу ступеня втрати особою професійної працездатності) та абзацу 1 зазначеного пункту, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
Згідно із пунктом четвертим статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ, яка набрала чинності з 01 січня 2014 року, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Надалі, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (який набрав чинності з 01 січня 2017 року) пункт четвертий статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ доповнено абзацом другим, яким передбачено: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».
Змістовно абзац другий частини четвертої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.
Обидві ці норми (абзац перший та другий пункту четвертого статті 16-3 № 2011-ХІІ) передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.
Таким чином, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Відповідач відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги покликається на те, що позивачу виплачено таку при встановленні вперше ІІ групи інвалідності 24.11.2020, з урахуванням раніше виплаченої суми за III групу інвалідності, яка установлена з 18.04.2019, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, а всього у розмірі 96050 грн.
Отже зміна групи інвалідності відбулась у межах дворічного терміну, а саме: ІІІ група з 18.04.2019, ІІ група інвалідності з 24.11.2020 і при цьому відбулась виплата одноразової грошові допомоги.
Позивач наводить доводи про те, що 22.04.2024 ОСОБА_1 вперше встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками мінно-вибухової травми 19.06.2022 травми, ЗЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравми. Встановлення позивачу ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, та встановлення позивачу ІІ групи інвалідності внаслідок поранення позивача, яке пов'язане із захистом Батьківщини, відбулося з різних підстав та внаслідок різних незалежних одна від одної подій.
Попри те оспорюваний протокол відповідача-1 не містить аналізу таких обставин. Навпаки відповідач-1 виходив лише із того, що одноразова грошова допомога виплачена позивача при встановленні вперше ІІ групи інвалідності (24.11.2020), залишивши поза увагою наведені позивачем у наданих документах із заявою від 03.07.2024 доводи про те, що друга група інвалідності (22.11.2023) встановлено позивачу внаслідок різних незалежних одна від одної події.
Суд вважає за необхідне зазначити, що визначена у пункті четвертому статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» заборона щодо виплати одної грошової допомоги може мати місце лише у разі спливу дворічного строку саме після первинного встановлення інвалідності чи втрати працездатності через одне й те ж ушкодження здоров'я, а не внаслідок різних.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 26.04.2023 (справа № 520/12925/2020), від 10.05.2023 (справа № 140/9040/20).
З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що відповідач-1 під час прийняття оспорюваного рішення не врахував вищевикладені дані, а відтак прийняв його з порушенням вимог чинного законодавства з цього питання, тобто протиправно, у зв'язку із чим таке рішення, яке оформлено протоколом № 715/975, підлягає скасуванню.
Щодо способу захисту порушеного права позивача.
Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Слід зазначити, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України). Відтак, обираючи спосіб захисту прав позивача, суди мали б зважати на ефективність такого захисту.
Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту, згідно з якою засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути “ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13 Конвенції, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі "Джорджевич проти Хорватії", п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі "Ван Остервійк проти Бельгії", п.п. 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин кожної конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Відповідно до ч.1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29 травня 2018 року у справі № 800/341/17 (9991/944/12) і від 12 листопада 2019 року у справі № 9901/21/19 зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є покладення на відповідача-1 обов'язку повторно розглянути заяву із прийняттям відповідного рішення згідно з вимогами законодавства, з урахуванням вказаних висновків суду.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відпоідача-2 виплатити позивачу одноразову грошову допомогу внаслідок настання ІІ групи інвалідності, пов'язаної із травмою, пораненням, пов'язаного із захистом Батьківщини, суд відмічає, що така позовна вимога зобов'язального характеру заявлена позивачем на майбутнє, адже судом не установлено, що суб'єктом владним повноважень, з метою виконання цього судового рішення та
прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги відповідачем-2 не здійснено нарахування та виплату такої допомоги, а відтак, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, суд приходить висновку про відмову у задоволені таких позовних вимог.
У випадку, якщо позивач за результатом вчиненого відповідачем, на підставі рішення суду у вказаній справі, буде незгоден, він не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене суд прийшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
У відповідності до ст. 139 КАС України про розподіл судових витрат не здійснюється, адже позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Національної гвардії України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися після 01.01.2014 (протокол № 715/975), затвердженого командувачем Національної гвардії України 20.09.2024, відносно ОСОБА_1 .
Зобов'язати головне управління Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.07.2024 та подані до неї документи для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності із прийняттям відповідного рішення, з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач головне управління Національної гвардії України, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Констянтинівська, будинок № 5, код ЄДРПОУ 08803498;
відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), місцезнаходження - АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено та підписано суддею 05.11.2025.
Суддя М. І. Садова