Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
05 листопада 2025 року № 520/10347/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "K.I.T. LTD" (вул. Новопроектна, буд. 7, м. Харків, 61044, код ЄДРПОУ 30290694) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "K.I.T. LTD" (далі по тексту - позивач, ТОВ ВКП "K.I.T. LTD", товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач, Укртрансбезпека, владний суб'єкт, суб'єкт владних повноважень), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130420 від 01.04.2025, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) Донецькій, Луганські та Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті щодо ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «К.І.Т. LTD» (код ЄДРПОУ: 30290694);
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код: 39816845, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «К.І.Т. LTD» (код ЄДРПОУ: 30290694) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
В обґрунтування позову зазначено, що спірна постанова прийнята Відділом державного нагляду (контролю) Донецькій, Луганські та Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті є протиправною з тих підстав, що дійсний протокол перевірки та адаптації тахографа не є документом, визначеним ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а позивач на момент перевірки не надавав послуг з перевезення вантажів, а відповідальність за відсутність тахографу та протоколу перевірки та адаптації тахографа настає виключно для перевізників, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів. Відтак спірна постанова є протиправною та такою , що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 01.05.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята Укратрансбезпеки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з дотримання встановленої процедури та дотримання норм матеріального права через що відсутні підстави для її скасування.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
03.02.2025 співробітниками Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка на а/д Н- 31 «Дніпро- Царичанка-Кобеляки-Решетилівка», 28 км + 140 м. де був зупинений транспортний засіб марки INTERCARGO TRUCK, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить ТОВ ВКП "K.I.T. LTD" та використовується останнім у господарській діяльності, що підтверджується наданої водієм товарно-транспортною накладною № 1480 від 02.02.2025, у графі «автомобільний перевізник» якої зазначено «Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «K.I.T. LTD», код за ЄДРПОУ 30290694».
За наслідками проведеної перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
У зв'язку з виявленням вищезазначеного порушення, державними інспекторами було складено акт серії АР № 064364 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.02.2025.
Водій ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом вказаного акту про що свідчить підпис та власноручний допис: «Маю при собі індивідуальну контрольну книжку».
Повідомленням № 19195/40/24-25 від 27.02.2025, направленим засобами поштового зв'язку 28.02.2025 рекомендованим повідомленням № 0601117917758, Позивача було викликано на розгляд справи на 18.03.2025 з 9.00 до 11.00. Відповідно до даних трекінгу Укрпошти, вищевказане повідомлення про розгляд справи було відправлено позивачу 28.02.2025, котре 12.03.2025 було вручено представнику за довіреністю.
На адресу відповідача від товариства надійшло клопотання про перенесення розгляду справи про порушення автомобільного законодавства, яке було задоволено, а розгляд справи перенесено на 01.04.2025 з 9.00 до 11.00, повідомлення про що направлено на адресу зазначеної в клопотанні електронної пошти.
Товариство надіслало письмові заперечення б/н б/д (вх. № 14205/0/22-25 від 27.03.2025) на акт, які враховані під час розгляду справи 01.04.2025 р.
За результатами розгляду акту № АР 064364 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.02.2025 в.о. начальника відділу Владиславом Черсуновим винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130420 від 01.04.2025 на суму 17000 грн за порушення позивачем ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», копію якої було направлено позивачу, разом із супровідним листом від 02.04.2025 № 30074/40/24-25 рекомендованим повідомленням № 0601130189923, яке отримано відповідачем 14.04.2025.
Позивач, не погодившись із законністю прийнятої постанови звернувся за захистом порушеного права до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон) визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов'язковими для власників транспорту.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
В статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено перелік обов'язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Перелік документів згідно статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним.
Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи , передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Згідно пунктів 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15.03.2006 про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух». Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
За визначенням абзацу дванадцятого пункту 1.5. Положення № 340, тахограф обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Інструкції № 385, виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами ЄУТР ( 994_016 ). ПСТ (пункти сервісу тахографів) установлюють тахографи на транспортні засоби, що перебувають в експлуатації, виконують роботи з технічного обслуговування тахографів згідно із замовленнями перевізників відповідно до вимог ЄУТР (994_016), а також виробників тахографів та транспортних засобів.
Згідно з положеннями пунктів 2.6., 2.7. Інструкції № 385, ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР (994_016) періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.
ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Пунктом 3.3 Інструкції № 385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
У відповідності до статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт», з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані, зокрема, організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.
Отже, положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника, так і у водія інших документів, передбачених законодавством.
Так, згідно пункту 6.1. Положення, з 01.06.2015, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Зазначаємо, що виключень щодо критеріїв вказаних пункті 6.1 законодавством не передбачено, а індивідуальну контрольну книжку водія, яка передбачена пунктом 6.3 Положення, водій зобов'язаний вести, якщо він керує транспортними засобами, які не визначені пунктом 6.1. Законодавцем було надано перевізникам, які використовують вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т, адаптаційний період для забезпечення обладнання транспортних засобів діючими тахографами з 07.06.2010 по 01.06.2015. Отже, з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 т.
Суд зазначає, що перевіркою відповідача було встановлено, що маса автомобіля позивача 8,1 т та він не обладнаний тахографом, але повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографам.
У випадку, передбаченому пунктом 6.1. Положення № 340, ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов'язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення лише автомобіль, що обладнаний тахографом, а водія мати відповідні документи, які підтверджують його використання, а, враховуючи імперативні вимоги пункту 6.1. Положення № 340, саме для обладнання транспортних засобів при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 т, встановлення тахографів є обов'язком, а не правом.
Вказана позиція, щодо вірності застосування Державною службою України з безпеки на транспорті приписів пункту 6.1 Положення № 340 неодноразово була підтверджена адміністративними судами, зокрема, але не виключно у справах № 260/7744/23, № 400/2848/24, № 440/6248/24, № 560/8870/24, № 340/3798/24, № 160/6559/24, № 200/5257/24, № 480/208/24, № 560/9640/24, № 440/5385/24, № 420/18839/23, № 520/21683/24, № 420/15637/24, № 560/4945/24, № 500/6131/24, № 380/11264/24, № 420/28785/24, № 160/20813/23, № 120/5768/24, № 440/14193/24.
Щодо доводів позивача про те, що відповідальність за відсутність тахографу, а так само протоколу перевірки та адаптації тахографа настає виключно для перевізників, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів», суд зазначає наступне.
Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 не визначає такі критерії в залежність від виду здійснення вантажних перевезень і зроблені внаслідок невірного тлумачення законодавства. У випадку, передбаченому пунктом 6.1. Положення № 340, ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов'язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення лише автомобіль, що обладнаний тахографом, а водія мати відповідні документи, які підтверджують його використання, а, враховуючи імперативні вимоги пункту 6.1. Положення № 340, саме для обладнання транспортних засобів при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 т, встановлення тахографів є обов'язком, а не правом.
Також суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відсутність у перевізника на момент перевірки дійсного протоколу перевірки та адаптації тахографа не охоплюється положеннями ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що виключає можливість притягнення ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» до відповідальності за абз. 3 ч. 1 ст. 60 зазначеного Закону» оскільки, відповідно статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено перелік обов'язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Як вже зазначалось судом вище, перелік документів згідно статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним.
Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи , передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Таким чином суд зазначає, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника, так і у водія інших документів, передбачених законодавством.
Пунктом 6.1 Положення № 340 передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а приписами пункту 3.3 Інструкції № 385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
А отже, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу є документом у розумінні «інших документів, передбачених законодавством України», відповідальність за відсутність яких, передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що спірна постанова є такою, що винесена в межах чинного законодавства України, через що відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством.
Враховуючи вищезазначені положення, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "K.I.T. LTD" (вул. Новопроектна, буд. 7, м. Харків, 61044, код ЄДРПОУ 30290694) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 05.11.2025 р.
Суддя Бадюков Ю.В.