Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
05 листопада 2025 року справа № 520/27889/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Ньютона, буд. 132А,м. Харків,61096, код ЄДРПОУ: 37876792) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за належне, проте, неотримане речове майно за період з 02.03.2018 по 30.09.2025 за цінами предметів обмундирування, станом на 01.01.2025 року;
- зобов'язати Аварійно - рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але неотримане речове майно протягом служби з 02.03.2018 по 30.09.2025 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу за цінами предметів обмундирування, станом на 01.01.2025 року.
Ухвалою суду від 27.10.2025р. позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати підстави та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
29.10.2025р. до суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Коломойцева М.М. "про усунення недоліків", в якій заявник вказав, що у даному випадку обов'язковим є досудовий порядок вирішення спору, який було реалізовано шляхом надіслання в інтересах позивача адвокатського запиту, відповідь на який отримано 23.09.2025р., після чого адвокат звернувся до суду в інтересах позивача 20.10.2025р.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.
З аналізу наведеної норми вбачається, що сторони повинні в обов'язковому порядку здійснити досудове врегулювання спору у випадках, прямо передбачених законом.
Суд зазначає, що досудове врегулювання спору полягає у вчиненні сукупності дій, за допомогою якого юридичний конфлікт вирішується без звернення до суду шляхом досягнення угоди між сторонами або відмови однієї або обох сторін від взаємних претензій. Застосування або незастосування інституту досудового врегулювання спорів є виключним правом особи, за винятком встановлених у законі випадків. Отже, суд вправі очікувати від позивача попереднього проведення заходів досудового врегулювання спору лише у разі встановлення законом обов'язковості таких заходів.
У свою чергу, суд зауважує, що ані Кодекс адміністративного судочинства України, ані інші нормативно-правові акти з приводу публічної служби не містять норм щодо обов'язковості досудового врегулювання спорів, які виникають у справах про компенсацію вартості за неотримане речове майно, або про обов'язковість досудового врегулювання спорів між суб'єктами владних повноважень та особами публічної служби.
Постанова КМУ від 16 березня 2016 № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" лише встановлює порядок звернення для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно.
Суд вказує, що у даному випадку відсутня законодавчо закріплена обов'язковість досудового врегулювання спору між сторонами.
Отже, суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача - адвоката Коломойцева М.М. про те, що строк звернення до суду з даною позовною заявою обраховується з моменту результатів досудового врегулювання спору, оскільки, як було зазначено вище, у даному випадку відсутня законодавчо закріплена обов'язковість досудового врегулювання спору між сторонами
Щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Так, 20.10.2025р. позивач через представника звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за належне, проте, неотримане речове майно за період з 02.03.2018 по 30.09.2025 за цінами предметів обмундирування, станом на 01.01.2025 року та зобов'язання виплатити грошову компенсацію за вказане речове майно.
Спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання, пов'язані з реалізацією передбачених законом гарантій для військовослужбовця, навіть якщо подання відповідного позову про компенсацію відбувається після його звільнення з публічної (військової) служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За приписами частини четвертої статті 121 КАС України заява про поновлення процесуального строку подається одночасно із вчиненням відповідної процесуальної дії (подання заяви, скарги, документів тощо), стосовно якої пропущений строк.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Суд вважає, що подання відповідачу адвокатського запиту від 21.08.2025р. в інтересах позивача та отримання листа від 23.09.2025 у відповідь не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації права і ця дата не пов'язана з початком перебігу строку звернення до суду.
Суд не заперечує, що позивач після звільнення його зі служби зберігає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання відповідної заяви. Однак це не свідчить про можливість подання вказаної заяви на отримання компенсації поза межами будь-яких строків.
Суд вказує, що Верховний Суд у постанові від 10.02.2025 у справі №240/5940/24 наголошував, що чинне законодавство не дозволяє виключити військовослужбовця зі списків особового складу військової частини без його згоди, у разі відсутності повного розрахунку, зокрема компенсації за неотримане речове майно. Це надає можливість останньому впевнитися, що всі фінансові питання з ним були вирішенні до звільнення. Така ж правова позиція викладена в постанові Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 520/21783/25 від 17.10.2025р.
Отже, позивач ще з 30.06.2025р.(дати звільнення зі служби) знав про порушення своїх прав, однак з позовом до суду звернувся лише 20.10.2025р., тобто з порушенням строку, визначеного частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом 20.10.2025р. позивач, в інтересах якого звернувся його представник пропустив передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України місячний строк, доказів поважності причин пропуску такого строку на вимогу ухвали суду від 27.10.2025р. не надав, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до частини другої статті 123 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовні заява повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.5, 123, 169, 248, 256 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу .
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Д.В. Григоров