Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 листопада 2025 р. № 520/15821/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з квітня 2019 року по січень 2024 року в розмірі 213434,10 грн. та за період з грудня 2023 року по жовтень 2024 року в розмірі 20838,71 грн.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з квітня 2019 року по січень 2024 року в розмірі 213434,10 грн. та за період з грудня 2023 року по жовтень 2024 року в розмірі 20838,71 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не вжито всіх заходів щодо належного та повного виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі №520/28209/23 та від 21.08.2024 по справі № 520/11237/24, які набрали законної сили та які залишаються не виконаними в частині виплати на користь позивача заборгованості з пенсії за період з квітня 2019 року по січень 2024 року в розмірі 213434,10 грн. та за період з грудня 2023 року по жовтень 2024 року в розмірі 20838,71 грн.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. Відповідні документи у встановлений строк до суду не надходили.
Згідно з ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач) та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі №520/28209/23, яке набрало законної сили 19.12.2023, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ФХ-85119 від 24.04.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 по справі № 520/11237/24, яке набрало законної сили 21.09.2024, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити позивачу з 19.12.2023 щомісячну доплату у розмірі 2000, 00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум.
Вищевказані рішення судів були виконані відповідачем.
Так, на виконання рішення суду від 16.11.2023 у справі № 520/28209/23 відповідачем з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки від 24.04.2023 №ФХ-85119 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. З 01.02.2024 пенсія виплачується з урахуванням рішення суду.
На виконання рішення суду від 21.08.2024 у справі № 520/11237/24 відповідачем з 19.12.2023 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». З 01.12.2024 пенсія виплачується з урахуванням рішення суду.
Однак, позивач у позовній заяві зазначає, що будь-якої заборгованості з пенсії після відповідних перерахунків відповідачем так і не було виплачено.
З метою з'ясування вищевказаних обставин представник позивача звернувся з адвокатським запитом № 24 від 02.05.2025 до відповідача.
У відповідь на адвокатський запит Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 05.05.2025 № 2000-0203-8/68116 повідомило, що різницю в пенсії, обчислену за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі №520/28209/23 за період з 01.04.2019 по 31.01.2024, буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Різницю в пенсії, обчислену за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі № 520/11237/24, також буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Черговість здійснення виплат визначається в залежності від дати набрання рішенням суду законної сили. Станом на травень 2025 року погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.11.2020 включно.
Також, відповідачем надані розрахунки на доплату пенсії ОСОБА_1 відповідно вищевказаних рішень суду. Так, за період з квітня 2019 року по січень 2024 року сума доплати пенсії за рішенням суду по справі № 520/28209/23 складає 213434,10 грн, а доплата пенсії за рішенням суду по справі № 520/11237/24 за період з грудня 2023 року по жовтень 2024 року складає 20838,71 грн.
Вважаючи, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм законодавства не здійснено виплату заборгованості з пенсії за рішеннями судів за період з квітня 2019 року по січень 2024 року в сумі 213434,10 грн. та за період з грудня 2023 року по жовтень 2024 року в сумі 20838,71 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, предмет даного позову стосується не повного, на думку позивача, виконання рішень суду.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 8, 55 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних. Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви про розгляд навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.
Отже, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина. Кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Як зазначалося вище, статтею 55 Конституції України передбачено, що кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не має права відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.
Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі №520/28209/23, яке набрало законної сили 19.12.2023, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ФХ-85119 від 24.04.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 по справі № 520/11237/24, яке набрало законної сили 21.09.2024, зокрема зобов'язано ГУ ПФУ перерахувати та виплатити позивачу з 19.12.2023 щомісячну доплату у розмірі 2000, 00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду від 16.11.2023 у справі № 520/28209/23 відповідачем з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії позивачу. З 01.02.2024 пенсія виплачується з урахуванням рішення суду.
На виконання рішення суду від 21.08.2024 у справі № 520/11237/24 відповідачем з 19.12.2023 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». З 01.12.2024 пенсія виплачується з урахуванням рішення суду.
Відповідач листом від 05.05.2025 № 2000-0203-8/68116 на звернення представника позивача щодо виконання вищевказаних рішень суду повідомив, що різницю в пенсії, обчислену за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі №520/28209/23 за період з 01.04.2019 по 31.01.2024 та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі № 520/11237/24 буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, та надав розрахунки на доплату пенсії ОСОБА_1 . Так, за період з квітня 2019 року по січень 2024 року сума доплати пенсії за рішенням суду по справі № 520/28209/23 складає 213434,10 грн, а доплата пенсії за рішенням суду по справі № 520/11237/24 за період з грудня 2023 року по жовтень 2024 року складає 20838,71 грн.
Тобто, у межах спірних відносин позивач фактично не погоджується із відмовою відповідача у виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_1 за період з квітня 2019 року по січень 2024 року за рішенням суду по справі № 520/28209/23 (сума доплати пенсії складає 213434,10 грн) та за період з грудня 2023 року по жовтень 2024 року за рішенням суду по справі № 520/11237/24 (сума доплати пенсії складає 20838,71 грн).
Отже, предметом спірних правовідносин, які розглядаються у даній справі, є неналежне виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішень Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі №520/28209/23 та від 21.08.2024 по справі № 520/11237/24, які набрали законної сили.
Суд зазначає, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, врегульовані статтями 370-383 розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України, якими не передбачено можливості вирішення в порядку позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Суд зазначає, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382, ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України), який не передбачає можливості подання окремого позову з метою спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
На підставі вищевикладеного, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 (справа №806/2143/15), від 03 квітня 2019 року (справа №820/4261/18), від 09 липня 2019 року (справа №826/17587/18), від 31 липня 2019 року (справа №803/688/18), від 23 липня 2020 року (справа №661/89/17), від 24 липня 2020 року (справа №501/2172/15-а), Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а.
При цьому, при розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі №816/2016/17, а також в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №580/3376/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із предмету позову у даній справі вбачається, що він фактично спрямований на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі №520/28209/23 та від 21.08.2024 по справі № 520/11237/24, які набрали законної сили.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі №520/28209/23 та від 21.08.2024 по справі № 520/11237/24.
Отже, у спірних відносинах наявні обставини, з якими ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Суд зазначає, що відповідна заява повинна бути подана в рамках справ № №520/28209/23 та 520/11237/24.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання іншого судового рішення, яке набрало законної сили, в окремому провадженні не розглядаються.
Отже, спір у даній справі виник на стадії виконання судових рішень.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов