Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 листопада 2025 року № 520/22536/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу -
Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути до бюджету України з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 6340,82 гривень.
25.08.2025 року судом було направлено запит до Головного управління ДМС України в Харківській області щодо надання на підставі ч.4 ст. 171 КАС України інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.
28.08.2025 Головним управлінням ДМС України в Харківській області надано інформацію про реєстрацію місця проживання відповідача.
Відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 до суду не надійшов.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач має податковий борг у сумі 6340,82 грн., який виник в результаті несплати грошових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб, самостійно визначених платником у податковій декларацiї платника єдиного податку третьої групи № 9166236169 вiд 17.06.2024.
Податковим органом до ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направлена податкова вимога № 0008448-1306-2040 від 09.09.2024.
Згідно з виписок з інтегрованої картки платника податків у ОСОБА_1 наявна несплачена сума податкового боргу 6340,82 грн.
Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 295.3 статті 295 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Судом встановлено, що відповідачем по справі у строки, визначені діючим законодавством податкова заборгованість перед бюджетом не сплачена, внаслідок чого склався податковий борг у сумі 6340,82 грн.
Вищезазначене свідчить про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що на момент звернення до суду податковим органом вжито всі заходи на погашення суми заборгованості, проте остання відповідачем не сплачена, що підтверджується виписками з інтегрованої картки платника податків.
Відповідно до підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового Кодексу України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.
При цьому питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 року по справі №821/381/17 та від 22.08.2018 року по справі №820/1878/16.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що на час розгляду справи податковий борг в розмірі 6340,82 грн. відповідачем не сплачений та не оскаржений.
Таким чином, у ОСОБА_1 утворилась податкова заборгованість у розмірі 6340,82 грн., яка не сплачена та на думку суду підлягає стягненню, як законна та обґрунтована.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул.Гр. Сковороди, будинок 46, ЄДРПОУ 43983495) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до бюджету України суму податкового боргу в загальному розмірі 6340,82 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.