Рішення від 05.11.2025 по справі 460/16736/25

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 рокум. Рівне№460/16736/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку позивачу з 01.02.2023 пенсії по втраті годувальника відповідно до довідки про грошове забезпечення від 03.06.2025 №12/1/4358ХГ15124, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу з 01.02.2023 пенсії по втраті годувальника відповідно до довідки про грошове забезпечення від 03.06.2025 №12/1/4358ХГ15124, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.02.2023 по день проведення перерахунку .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника на підставі положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі Закон - №2262-ХІІ) з грошового забезпечення померлого чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_1 було надіслано відповідачу довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII) та з врахуванням положень Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення відповідачем перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 . Позивач звернувся із заявою до відповідача з вимогою провести перерахунок розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023, однак від відповідача отримав відмову від 07.08.2025. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки це обмежує його право на належне пенсійне забезпечення, передбачене чинним законодавством.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив, що дає суду підстави для висновків про те, що у відповідача відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідача.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана позивачем до суду 15.09.2025 у паперовій формі безпосередньо через канцелярію суду, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 15.09.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 визначено суддю Максимчука О. О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 22.09.2025 суд у складі судді Максимчука О. О. прийняв зазначену позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №460/16736/25 за вказаним позовом, вирішив розгляд справи здійснювати одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановив відповідачу строк подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свій відзив на позов до суду не подав.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Позивач ОСОБА_1 з 01.07.2007 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Рівненській області де отримує пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується даними з наявного в матеріалах справи листа відповідача від 07.08.2025 №14506-13578/П-02/8-1700/25.

03.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовлено та надано довідку за №12/1/4358ХГ15124 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023. Згідно з зазначеною довідкою грошове забезпечення ОСОБА_2 обчислене від посадового окладу - 6660,00 грн, окладу за військовим званням - 2040,00 грн, надбавки за вислугу років (45%) - 3915,00 грн, надбавки за особливості проходження служби (65%) - 8199,75 грн, надбавки за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 666,00 грн, надбавки за кваліфікацію (5%) -333,00 грн та премії (160%) - 10656,00 грн, а разом 32469,75 грн.

Позивач 23.06.2025 звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.06.2025 №12/1/4358ХГ15124.

Листом від 07.08.2025 №14506-13578/П-02/8-1700/25 у відповідь на звернення позивача відповідач відмовив позивачу у перерахунку і виплаті пенсії по втраті годувальника на підставі вказаної оновленої довідки, мотивуючи таке своє рішення тим, що оскільки Кабінетом Міністрів України не прийнято нової постанови, яка б регулювала чи змінювала умови проведення перерахунку пенсій та встановлювала нові розміри, порядок проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсій, як це було визначено Постановою №103, то у відповідача відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії з врахуванням доданої до заяви довідки.

Не погодившись з такими діями відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті з 01.03.2023 пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.06.2025 №12/1/4358ХГ15124 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.

Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є дії відповідача щодо відмови провести перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.06.2025 №12/1/4358ХГ15124 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, регулює Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до частин 1-2 статті 30 Закону №2262-XII, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Згідно із статтею 36 Закону №2262-XII визначено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:

а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;

б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.

Статтею 51 Закону №2262-XII передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Тобто, при призначенні пенсії з втрати годувальника відповідно до Закону №2262-XII має бути призначена пенсія із розрахунку - 70 чи 30 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника. При цьому, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VIII від 23.12.2015 (далі - Закон №900-VIII).

Цим Законом були внесені зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ, а саме доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Статтею 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Пунктом 1 Порядку №45 встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), якою затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 цієї постанови визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, Постановою №704 встановлено такі додаткові види грошового забезпечення, як надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, а також премії.

Вказана постанова набрала чинності з 01.01.2018 та у зв'язку з цим у позивача виникло право на перерахунок призначеної йому пенсії.

Пунктами 1, 2 Постанови №103 встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704.

Цією ж Постановою №103 також було внесено зміни до Порядку №45, абзацом 1 пункту 5 якого після цих змін, визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються лише такі види грошового забезпечення, як: 1) посадовий оклад, 2) оклад за військовим (спеціальним) званням, 3) відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому у Додатку 2 до вказаного Порядку №45 містилася форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, внаслідок чого стали відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Згодом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у адміністративній справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.12.2008.

Враховуючи те, що зміни, внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, яким визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з 05.03.2019 (дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18) діє редакція додатку 2 Порядку №45, що діяла до зазначених змін.

Водночас, алгоритм дій, який повинен вчинятися, зокрема і відповідачем, у зв'язку з втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

Зокрема, пункт 3 Порядку №45 передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Разом з цим, з 05.03.2019 (дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, тобто з урахуванням не лише розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а й додаткових видів грошового забезпечення.

Крім того, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.

Наведена позиція повністю узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19, який відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин у цій справі.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення №5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі №21-420а13.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовлено та надано довідку від 03.06.2025 №12/1/4358ХГ15124 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача у зв'язку з отриманням заяви про перерахунок пенсії разом з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.06.2025 №12/1/4358ХГ15124 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача. Однак, як встановлено судом, зазначений обов'язок виконаний відповідачем не був.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправних дій щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.06.2025 №12/1/4358ХГ15124 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , яка видана у відповідності до вимог статтей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку розміру пенсії, та як наслідок наявність підстав для зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням вказаної довідки.

Відмовивши позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 03.06.2025 №12/1/4358ХГ15124 відповідач у такий спосіб діяв протиправно, чим позбавив позивача права на належний рівень соціального захисту та пенсійного забезпечення. А тому за встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача протиправно порушені діями відповідача, які полягають у відмові позивачу в перерахунку та виплаті його пенсії.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії позивачу на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про здійснення виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 по день проведення перерахунку суд зауважує, що спірні правовідносини сторін, які є предметом судового розгляду в цій справі, виникли не у зв'язку із зменшенням відповідачем розміру пенсії позивача, чи виплатою її у меншому розмірі, оскільки предметом судового розгляду є перевірка правомірності поведінки органу Пенсійного фонду щодо непроведення позивачу перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.06.2025 №12/1/4358ХГ15124 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 та підтвердження наявності у позивача права на такий перерахунок.

Відтак, позивач не підтвердив наявність у нього порушеного права в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Виходячи з наведеного суд вважає, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про часткове задоволення позову, з урахуванням вищенаведених висновків суду.

5. Розподіл судових витрат.

З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо визнання протиправнними дій відповідача та зобов'язання його до вчинення певних дій, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до правил частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті з 01.02.2023 пенсії для ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.06.2025 №12/1/4358ХГ15124 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.06.2025 №12/1/4358ХГ15124 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК

Попередній документ
131551459
Наступний документ
131551461
Інформація про рішення:
№ рішення: 131551460
№ справи: 460/16736/25
Дата рішення: 05.11.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.11.2025)
Дата надходження: 15.09.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій