05 листопада 2025 року м. Рівне №460/18769/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та із зазначенням відомостей про розмірі посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2023, а саме: надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та інших надбавок, доплат, підвищень та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2023, а саме: надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років у розмірі 45%, та інших надбавок, доплат, підвищень та премії у розмірі 140% з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України оборони України від 01.02.2023 № 2683/3 для подальшого здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 р. пенсії ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. За таких обставин, позивач звернувся до відповідача з проханням направити до органу Пенсійного фонду оновлені довідки про розміри грошового забезпечення годувальника, що враховуються для перерахунку пенсії з 01.02.2023. Однак, відповідач протиправно відмовив у виготовленні оновлених довідки. На переконання позивача, відмова видати довідку є протиправною, оскільки відповідач повинен керуватись актами вищої юридичної сили, а саме: положеннями статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які визначають перелік видів грошового забезпечення. Просить врахувати правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду, зокрема, від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21.
Ухвалою суду від 14.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначено про відсутність підстав для видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з окладами відповідної категорії військовослужбовців, які фактично таких окладів не отримують. Вказав, що 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», відповідно до пункту 4 якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні. За таких обставин, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов до наступних висновків.
ОСОБА_1 , 05.09.2025 звернувся до відповідача із заявою, в якій просить оформити оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, зокрема, станом на 01.01.2023, за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних, додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій за аналогічною посадою, яку він займав на час звільнення з військової служби, яку надіслати до органу Пенсійного фонду.
Листом від 10.09.2025 № 12/1/6823 відповідач повідомив позивача про те, що підстав для складання нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії немає, оскільки від органу Пенсійного фонду не надходили списки осіб, які підлягають перерахунку пенсії для оформлення довідок про грошове забезпечення, зокрема, станом на 01.01.2023, згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною четвертою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 (далі Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 в первинній редакції встановлювалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містили примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Тобто, вказані додатки до пункту 4 Постанови № 704 дублювали положення пункту 4 Постанови №704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Постанова № 704 набирала чинності з 01.03.2018.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Вказана постанова набрала чинності 24 лютого 2018 року.
Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Відповідно, відновлено редакцію пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та якою визначалось граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановлений на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року.
Водночас, Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти, віднесено до базового державного соціального стандарту.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно з практикою Верховного Суду (номери справ та дати постанови Верховного Суду наведені нижче), зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
При цьому, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Відповідно до частини 3 статті 1-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII) зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з Законами України “Про Державний бюджет України на 2021-2023 роки», прожитковий мінімум з 01 січня на відповідний рік змінювався.
Отже, оскільки прожитковий мінімум як базовий державний стандарт змінювався законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, а тому суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в редакції чинній до внесення змін Постановою № 103 із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення).
Вимоги позивача підготувати та надати у пенсійний орган довідку про розмір грошового забезпечення станом 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, з врахуванням положень Постанови № 704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами на 1 січня календарних років, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача, у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частиною другою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення).
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом у справах № 440/6017/21 постанова від 02 серпня 2022 року, № 120/8603/21-а постанова від 31 серпня 2022 року, № 500/1813/21 постанова від 12 вересня 2022 року, № 500/1886/21 постанова від 14 вересня 2022 року та № 500/3840/21 постанова від 22 вересня 2022 року, № 160/2775/22 постанова від 06 лютого 2023 року.
За встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити шляхом зобов'язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії позивача.
Щодо покликань позивача, що при виготовленні довідки необхідно враховувати окреме доручення Міністра оборони України № 248/2683/з від 01.02.2023, то суд відхиляє такі, з огляду на таке.
Так, Пунктом 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 17 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання пункту 17 розділу І цього Порядку Міністром оборони України прийнято окреме доручення № 248/2683/з від 01.02.2023, за яким відбулись зміни, як у структурі грошового забезпечення діючих військовослужбовців Збройних Сил України, так і у показниках відсоткового значення складових елементів грошового забезпечення діючих військовослужбовців Збройних Сил України.
Тобто, вказане окреме рішення Міністра оборони України стосується виключно структури та розмірів грошового забезпечення діючих військовослужбовців Збройних Сил України в умовах воєнного стану. Таке окреме доручення є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій. Встановлені цим окремим дорученням відсоткові значення складових елементів грошового забезпечення не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, оскільки окреме доручення № 248/2683/з від 01.02.2023 не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців, відповідно до статті 63 Закону № 2262, а тому у відповідача відсутній обов'язок по врахуванню розмірів надбавок та премії тощо, які цим дорученням встановлені, при оформленні та видачі позивачу нової довідки про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Разом із тим, суд зазначає, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивачем під час розгляду справи було частково надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи частково спростовано відповідачем.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень частково обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оскільки судом встановлено факт наявності часткового порушеного права позивача з боку відповідача, то поданий позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 2.348233987.1 від 10.10.2025.
Відтак, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 та основного розміру його пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 645,97 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 05 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Д.П. Зозуля