05 листопада 2025 року м. Рівне №460/13874/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Рубіна Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Мазур Р.В.,
відповідача: представник Іващук Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області форми "Ф" від 16.05.2025 № 0128718-2407-1716- НОМЕР_1 , форми "Ф" від 16.05.2025 № 0128846-2407-1716-UA56060110000087064. Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом всупереч вимог чинного законодавства, оскільки податковим органом не враховано, що на земельній ділянці, яка належить позивачу існує фактично лише один об'єкт нерухомого майна загальною площею 1667,4кв.м., а об'єкт площею 15538,9кв.м. був знищений. Щодо об'єкта загальною площею 17206,3кв.м., то цей об'єкти був поділений на два об'єкти, внаслідок чого утворилися об'єкти загальною площею 1667,4кв.м. та площею 15538,9кв.м. Просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що оскільки відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності платника податку ОСОБА_1 перебувають, зокрема, об'єкти нерухомого майна: споруда, виробнича, загальною площею 17206,3кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , речове право якого припинено 04.07.2025; споруда, виробнича, загальною площею 15538,9кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , речове право якого припинено 22.08.2025, тому ці об'єкти підлягатимуть оподаткуванню. Отже при винесенні спірних рішень відповідач діяв у межах і у спосіб наданих повноважень та відповідно до приписів матеріального права, а тому такі рішення є правомірними та не підлягають скасуванню. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Позовна заява надійшла до суду 08.08.2025.
Ухвалою суду від 11.08.2025 позов залишений без руху.
Ухвалою суду від 22.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 08.09.2025, постановленою без оформлення окремого документа, закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті на 05.11.2025.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, тотожні змісту позову.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві.
Заслухавши учасників справи та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2019, придбано у ТОВ «Зелений Маєток» нерухоме майно, а саме: виробничу споруду літній табір для тварин загальною площею 17206,3кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 5624682000:04:028:0924.
Позивачем оформлено право власності на вказаний майновий комплекс 18.07.2019, що стверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 174389304 від 18.07.2019.
01.10.2021 згідно висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 01.07.2021 № 363/21 об'єкт нерухомого майна, а саме: виробнича споруда літній табір для тварин загальною площею 17206,3кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 5624682000:04:028:0924, поділений на два окремих об'єкта нерухомого майна, а саме: виробнича споруда літній табір для тварин загальною площею 15538,9кв.м; виробнича будівля площею 1667,4кв.м., про що здійснено державну реєстрацію речових прав.
Наведені обставини стверджуються висновком щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 01.07.2021 № 363/21; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 278847223 від 08.10.2021 (зареєстровано за позивачем право власності 01.10.2021 на виробничу споруду літній табір для тварин загальною площею 15538,9кв.м), витягом з Державного реєстру речових прав № 377394684 від 07.05.2024, згідно якого за позивачем зареєстровано право власності 01.10.2021 на виробничу будівлю загальною площею 1667,4кв.м.
Таким чином, починаючи з 01.10.2021 на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5624682000:04:028:0924, позивачу на праві власності належать два об'єкти нерухомого майна, а саме: виробнича споруда літній табір для тварин загальною площею 15538,9кв.м; виробнича будівля площею 1667,4кв.м.
В подальшому, 25.04.2022, для підготовки до нового будівництва, позивачем знесена виробнича споруда літній табір для тварин загальною площею 15538,9кв.м.
Про те, що виробнича споруда літній табір для тварин загальною площею 15538,9кв.м. знищена, стверджується випискою з матеріалів технічної інвентаризації від 28.02.2025, довідкою Великоомелянської сільської ради від 05.08.2025 № 26, витягом з Державного реєстру речових прав № 440958365 від 26.08.2025 (здійснено державну реєстрацію знищення об'єкта 22.08.2025).
Отже у 2024 році, позивачу на праві власності на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5624682000:04:028:0924, належать один об'єкт нерухомого майна, а саме: виробнича будівля площею 1667,4кв.м.
Контролюючим органом 16.05.2025 винесені податкові повідомлення-рішення про визначення сум податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
№ 0128718-2407-1716-UA56060110000087064, яким позивачу за 2024 рік визначено грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на споруду загальною площею 17206,3кв.м в сумі 610823,65грн;
№ 0128846-2407-1716-UA56060110000087064, яким позивачу за 2024 рік визначено грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на споруду загальною площею 15538,90кв.м в сумі 551630,95грн;
№ 0128721-2407-1716-UA56060110000087064, яким позивачу за 2024 рік визначено грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на споруду загальною площею 1667,40кв.м в сумі 59192,70грн (далі - ППР).
Позивач, не погоджуючись із ППР від 16.05.2025 № 0128718-2407-1716-UA56060110000087064 та № 0128846-2407-1716-UA56060110000087064 звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку цим правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.
Згідно з статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).
За положеннями підп.14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться:
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Згідно із пп.14.1.15. п. 14.1 ст. 14 ПК України, будівлі - земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.
Із викладених положень права слідує, що визначальним для віднесення об'єкта до нежитлової нерухомості є наявність статусу будівлі.
Судом встановлено та наведено вище по тексту рішення, що позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2019, придбано у ТОВ «Зелений Маєток» нерухоме майно, а саме: виробничу споруду літній табір для тварин загальною площею 17206,3кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 5624682000:04:028:0924 та оформлено право власності на вказаний майновий комплекс 18.07.2019, що стверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 174389304 від 18.07.2019.
01.10.2021 згідно висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 01.07.2021 № 363/21 об'єкт нерухомого майна, а саме: виробнича споруда літній табір для тварин загальною площею 17206,3кв.м за адресою: вул. Присадибна, 1а, с. Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 5624682000:04:028:0924, поділений на два окремих об'єкта нерухомого майна, а саме: виробнича споруда літній табір для тварин загальною площею 15538,9кв.м; виробнича будівля площею 1667,4кв.м., про що здійснено державну реєстрацію речових прав.
Наведені обставини стверджуються висновком щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 01.07.2021 № 363/21; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 278847223 від 08.10.2021 (зареєстровано за позивачем право власності 01.10.2021 на виробничу споруду літній табір для тварин загальною площею 15538,9кв.м), витягом з Державного реєстру речових прав № 377394684 від 07.05.2024, згідно якого за позивачем зареєстровано право власності 01.10.2021 на виробничу будівлю загальною площею 1667,4кв.м.
Тобто, починаючи з 01.10.2021 на земельній ділянці, розташованій за адресою: вул. Присадибна, 1а, с. Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область з кадастровим номером 5624682000:04:028:0924, позивачу на праві власності належать два об'єкти нерухомого майна, а саме: виробнича споруда літній табір для тварин загальною площею 15538,9кв.м; виробнича будівля площею 1667,4кв.м.
За наведених обставин, визначення контролюючим органом позивачу за 2024 рік грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на виробничу споруду літній табір для тварин загальною площею 17206,3кв.м в сумі 610823,65грн, є безпідставним та необґрунтованим, позаяк вказана споруда ще у 2021 році була поділена на два об'єкти нерухомого майна площею 15538,9кв.м під назвою «виробнича споруда літній табір для тварин» та площею 1667,4кв.м. під назвою «виробнича будівля», про що здійснено державну реєстрацію речового права 01.10.2021.
Отже ППР № 0128718-2407-1716-UA56060110000087064 від 16.05.2025 є протиправним та належить до скасування.
Щодо ППР № 0128846-2407-1716-UA56060110000087064 від 16.05.2025.
Судом встановлено, що 25.04.2022 за рішенням позивача про демонтаж, для підготовки до нового будівництва, останнім виробнича споруда літній табір для тварин загальною площею 15538,9кв.м. знищена.
Так, за змістом п.4) ч. 1 ст. 346 ЦК право власності припиняється у разі знищення майна.
При цьому, посилання відповідача на частину 2 статті 349 Цивільного кодексу України, що у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру, а безпідставним, оскільки вказана частина цієї статті кодексу була виключена на підставі Кодексу України з процедур банкрутства № 2597-VIII від 18.10.2018.
Разом з тим, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначає Закон України від 01.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952).
Відповідно до п.3) ч. 1 ст. 2 Закону № 1952заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, на підставі якого набувається, змінюється або припиняється речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону № 1952, речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.
Положенням п. 1) ч. 1 ст. 14 Закону № 1952 визначено, що розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закривається в разі знищення об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості.
Приписами ч.1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі знищення об'єкта нерухомості, що підлягає державній реєстрації відповідно до Закону № 1952 та яке перебуває у власності, власність на таке майно припиняється з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 1952, перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
За змістом п. 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553), в редакції, чинній станом на момент знищення майна 25.04.2022, для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва у зв'язку з його знищенням подаються:
1) заява власника закінченого будівництвом об'єкта чи об'єкта незавершеного будівництва, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат»;
2) документ, що посвідчує право власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такий документ відсутній у зв'язку із втратою, пошкодженням чи псуванням).
Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва у зв'язку з його знищенням проводиться за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Відповідно до цього ж пункту 75 Порядку, в редакції станом на 2024 рік (рік оподаткування податком на нерухоме майно), для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт будівництва у зв'язку з його знищенням подаються: 1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об'єкта чи об'єкта незавершеного будівництва, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат». Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), заява підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них;
2) документ, що посвідчує право власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такий документ відсутній у зв'язку із втратою, пошкодженням чи псуванням).
Державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва у зв'язку з його знищенням проводиться за наявності:
відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, або
витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, поданого заявником чи отриманого державним реєстратором, що містить інформацію про акт комісійного обстеження, категорія пошкоджень об'єкта в якому зазначена відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981), як “об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйнований об'єкт)», чи про акт дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об'єкт є знищеним, складений відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо проведення обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, зокрема із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 1185 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 103, ст. 6166) (далі - акт дистанційного обстеження), або
поданого заявником акта комісійного обстеження, категорія пошкоджень об'єкта в якому зазначена як «об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйнований об'єкт)», чи акта дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об'єкт є знищеним, або їх копій, засвідчених підписом такого заявника.
У разі коли акт комісійного обстеження містить висновок щодо необхідності проведення технічного обстеження, державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва у зв'язку з його знищенням проводиться виключно за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Таким чином, один із документів для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт будівництва у зв'язку з його знищенням, є відомості про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Матеріалами справи стверджується, що 25.04.2022 за власним рішенням позивача, для підготовки до нового будівництва, останнім виробнича споруда літній табір для тварин загальною площею 15538,9кв.м. знищена (знесена, демонтована).
Також, доказами, долученими до справи підтверджується, що позивач намагався вчинити дії, спрямовані на зняття з експлуатації об'єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , або ж припинення права власності чи іншого речового права на нього із проведенням відповідних реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Однак, у зв'язку з відсутністю в ОТГ Великоомелянської сільської ради розробленого проекту щодо погодження меж територіальних громад, відомості про факт знищення нерухомості не могли бути внесені з технічних причин у Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.
Наведене стверджується скріншотом із системи Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, згідно якого вбачається, що «Протокол перевірки документа містить помилки». Така помилка виявлена у перевірці адреси знищеного майна та відомостей про адресу в ідентифікаторі. Скріншот наданий позивачу державним реєстратором.
Тобто відомості про факт знищення нерухомості мають бути внесені спочатку у Єдину державну електронну систему у сфері будівництва і без таких відомостей державна реєстрація знищеного об'єкта не проводиться.
Отже позивач не мав об'єктивної можливості вчинити дії щодо реєстрації знищеного об'єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з незалежних від нього причин.
12.09.2023 Великоомелянською сільською радою прийнято рішення № 1163 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж території Великоомелянської територіальної громади» та передбачено кошти на проведення цих робіт у 2025 році.
У 2025 році ОТГ Великоомелянської сільської ради погодило межі територіальних громад району та міста, внаслідок чого позивач зміг зареєструвати знищення об'єкта - споруда (літній табір для тварин), загальною площею 15538,9кв.м., яка розташована Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Присадибна, 1а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який не існує з 2022 року, про що свідчить висновок про знищення/знесення майна № 0111 від 28.02.2025 (реєстраційний номер документа DT01:9998-3907-1436-9150) і витяг з державного реєстру речових прав № 440958365 від 26.08.2025 (здійснено державну реєстрацію знищення об'єкта 22.08.2025).
З огляду на викладене суд доходить висновку про те, що у 2024 році позивачу на праві власності на земельній ділянці, розташованій за адресою: вул. Присадибна, 1а, с. Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область з кадастровим номером 5624682000:04:028:0924, належить лише один об'єкт нерухомого майна, а саме: виробнича будівля площею 1667,4кв.м., тому ППР № 0128846-2407-1716-UA56060110000087064, яким позивачу за 2024 рік визначено грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на споруду загальною площею 15538,90кв.м в сумі 551630,95грн, є протиправним та належить до скасування.
Таким чином, на переконання суду, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд уважає, що немає необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних ППР у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 12112грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.05.2025 за № 0128846-2407-1716-UA56060110000087064; № 0128718-2407-1716-UA56060110000087064, в повному обсязі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 12112грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Повний текст рішення складений 05 листопада 2025 року
Суддя Т.О. Комшелюк