про повернення позовної заяви в частині
03 листопада 2025 року м. Рівне №460/17818/25
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Комшелюк Т.О., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обчислення, перерахунку, непризначення, нездійснення, ненадання, неодержання пенсійних виплат, соціальних виплат, доплат, допомоги, захисту непрацездатній за інвалідністю 2 групи довічно ОСОБА_1 , зокрема: з 26.01.2022 по 31.12.2023 та з 01.01.2025 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за інвалідністю 2 групи довічно, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтями 37, 39, 51 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; з 01.01.2025 доплати як непрацюючому пенсіонеру, яка постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»; щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 80% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 №261; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за інвалідністю 2 групи довічно, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеними статтею статями 37, 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), щомісячну грошову допомогу у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 визначеному статтею 51 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік); доплати непрацюючому пенсіонеру, яка постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», що дорівнює 2361 гривні; щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 80% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 №261; 3) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області 500176,20 гривень (п'ятсот тисяч сто сімдесят шість гривень двадцять копійок).
Ухвалою суду від 07.10.2025 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обчислення, перерахунку, непризначення, нездійснення, ненадання, неодержання пенсійних виплат, соціальних виплат, доплат, допомоги, захисту непрацездатній за інвалідністю 2 групи довічно ОСОБА_1 , зокрема, з 26.01.2022 по 31.12.2023 та з 01.01.2025 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за інвалідністю 2 групи довічно, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за інвалідністю 2 групи довічно, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Ухвалою суду від 07.10.2025 позовну заяву в іншій частині вимог залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом подання до суду: 1) заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску або позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити позовні вимоги в межах шестимісячного строку звернення до суду - відповідно до кількості учасників справи; 2) позовної заяви в новій редакції, яка відповідатиме вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, зазначивши в зобов'язальній частині позовних вимог дату, з якої позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити спірні виплати - відповідно до кількості учасників справи.
28.10.2025 позивачем на виконання вказаною ухвали подано позовну заяву в новій редакції, в якій вона просила задовольнити позовні вимоги за період з 01.01.2025. Також позивачем в позовній заяві було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якій вона посилаючись на ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення". А ще зауважила, що на строк дії воєнного стану на території України зупиняється перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість причин пропуску позивачем строку звернення до суду, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
А в силу вимог частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, за правилами пункту 9 частини четвертої цієї статті, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
В свою чергу, приписами частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує з матеріалів справи, частина позовних вимог заявлена поза межами шестимісячного строку звернення до суду.
Суд наголошує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Таким чином, позивач мав знати про порушення своїх прав протиправною бездіяльністю відповідача кожне перше число місяця, наступного за місяцем, за який мала бути виплачена спірна грошова допомога, у зв'язку з чим розпочинався перебіг відповідного строку звернення до суду.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20).
Щодо посилань позивача на ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то суд зазначає наступне.
Згідно статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Статтею 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.
Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Зі змісту вказаних норм слідує, що вони не є застосовними до даних правовідносин, оскільки спірні суми пенсії позивачу нараховані не були.
Також суд відхиляє доводи позивача щодо зупинення на строк дії воєнного стану на території України перебігу позовної давності, визначеного Цивільним кодексом, оскільки позивач звертається до суду не в порядку цивільного судочинства, а адміністративного.
Враховуючи викладене, зазначені позивачем у заяві підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом, не можуть вважатися поважними.
Додатково суд звертає увагу, що за практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії»). Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності і сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Відтак, враховуючи те, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій та бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обчислення, перерахунку, непризначення, нездійснення, ненадання, неодержання пенсійних виплат, соціальних виплат, доплат, допомоги, захисту непрацездатній за інвалідністю 2 групи довічно ОСОБА_1 , зокрема: з 01.01.2025 по 26.03.2025 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за інвалідністю 2 групи довічно, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтями 37, 51 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; з 01.01.2025 по 26.03.2025 доплати як непрацюючому пенсіонеру, яка постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»; щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 80% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 №261; про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2025 року по 26.03.2025 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за інвалідністю 2 групи довічно, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеними статтею статями 37 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) щомісячну грошову допомогу у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 визначеному статтею 51 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік); доплати непрацюючому пенсіонеру, яка постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», що дорівнює 2361 гривні; щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 80% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 №261, а належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогам позивачем не подано, то суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зазначеній частині позовних вимог відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 123, 169, 241, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обчислення, перерахунку, непризначення, нездійснення, ненадання, неодержання пенсійних виплат, соціальних виплат, доплат, допомоги, захисту непрацездатній за інвалідністю 2 групи довічно ОСОБА_1 , зокрема: з 01.01.2025 по 26.03.2025 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за інвалідністю 2 групи довічно, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтями 37, 51 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; з 01.01.2025 по 26.03.2025 доплати як непрацюючому пенсіонеру, яка постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»; щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 80% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 №261; про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2025 року по 26.03.2025 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за інвалідністю 2 групи довічно, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеними статтею статями 37 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) щомісячну грошову допомогу у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 визначеному статтею 51 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік); доплати непрацюючому пенсіонеру, яка постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», що дорівнює 2361 гривні; щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 80% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 №261 - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 03 листопада 2025 року
Суддя Т.О. Комшелюк