05 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа №440/14116/23
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору,
31.10.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору.
Дослідивши заяву про повернення судового збору та матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про те, що заява не підлягає задоволенню.
Згідно положень частини 8 статті 6 Закону України "Про судовий збір", розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до статті 142 КАС України, у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Жодна із зазначених підстав не є застосовною до обставин даної справи.
За приписами частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково. Цим судовим рішенням, крім іншого, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Таким чином, клопотання у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору слід відмовити.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику право звернутися до суду зі заявою про видачу виконавчого листа у справі №440/14116/23.
Керуючись статтями 132, 143, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Учасники справи можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.С. Шевяков