04 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8789/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги :
визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» з 01.01.2025 та незастосування при призначенні пенсії розрахунок середньомісячної заробітної плати для пенсії на підставі довідки про заробітну плату №2501 від 29.06.2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 відповідно до статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» та застосував при призначенні пенсії розрахунок середньомісячної заробітної плати для пенсії на підставі довідки про заробітну плату №2501 від 29.06.2021.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також відповідач-1, ГУ ПФУ в Полтавській області ), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі також відповідач-2, ГУ ПФУ у Київській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 30.06.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 №440/227/25 позивачу була призначена пенсія за віком по Списку №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому при розрахунку та призначенні пенсії за віком не були застосовані норми статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та не враховані довідки про заробітну плату. Позивач не погоджується з такими діями відповідача-1, вважає їх протиправними й такими, що порушують її права на належне пенсійне забезпечення.
Відповідач-1 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що з матеріалів електронної пенсійної справи слідує, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому позивач не має достатнього стажу роботи на підземних роботах. За наведених обставин, ГУ ПФУ в Полтавській області звертає увагу, що матеріалами пенсійної справи не підтверджено право на розрахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідач-2 правом подання відзиву не скористався.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 01.01.2025 через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України подала заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заява ОСОБА_2 передана на розгляд до ГУ ПФУ в Полтавській області (відповідач -1).
Відповідачем-1 прийнято рішення від 06.01.2025 року відмовити у призначенні пенсії відповідно до п.1 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного пільгового стажу.
Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_2 звернулася до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 року позов ОСОБА_2 про скасування вищезгаданого рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області було задоволено. Суд зобов'язав ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати певні періоди роботи до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Це судове рішення ГУ ПФУ в Полтавській області було виконано, пенсію відповідного виду ОСОБА_2 було призначено.
Розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу 25 років 3 місяці 12 днів, крім того, додаткові роки роботи за списком №1 - 10 років, що становить 35 років 3 місяці 12 днів.
Однак при призначенні та обрахунку її пенсії ГУ ПФУ в Полтавській області не врахувало, як стверджує позивач, ст. 8 Закону України "Про престижність шахтарської праці" та не врахувало окремі довідки про заробітну плату, які, на думку позивача, мали бути враховані при обрахунку її пенсії.
Зокрема, до уваги не взято пільгову довідку № 2500 від 29.06.2021 року за період роботи з 01.11.1988 по 27.12.1998 рр. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, оскільки довідка видана та завірена печаткою невизнаної республіки (Донецька народна республіка). До загального стажу не зараховано періоди ведення підприємницької діяльності: - з 01.11.2000-30.11.2000 рр., з 01.02.2001-31.03.2001 рр., з 01.07.2002-30.09.2002 рр. та з 01.01.2003-31.03.2003 рр., оскільки відсутні документи про систему оподаткування та дані про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Для зарахування вище зазначених періодів підприємницької діяльності необхідно надати довідку з Пенсійного фонду України про сплату внесків. Пільговий стаж роботи за Списком № 1 на дату подачі заяви, відсутній.
Позивач не погодилася з неврахуванням при призначенні пенсії за віком з 01.01.2025 статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» та незастосуванням при призначенні пенсії й розрахунку середньомісячної заробітної плати для пенсії довідки про заробітну плату №2501 від 29.06.2021, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Норми права, які підлягають застосуванню
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" № 345-VI від 02.09.2008 (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Cписком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно із ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Пунктом "а" підрозділу 1 "Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, геологорозвідці, на дренажних шахтах на будівництві шахт, рудників, копалень" розділу 1 "Гірничі роботи" (далі - підрозділ 1 розділу 1 "Гірничі роботи") Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 (що втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36), передбачено, що право на призначення пенсії на пільгових умовах мають всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Аналогічне зазначено і у постановах Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N36 (що втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2016 року № 461) та від 02.08.2016 року № 461.
Висновки щодо правозастосування
Отже до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та встановлені цим Законом пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі № 345/3954/16-а.
З матеріалів пенсійної справи та листа відповідача-2 від 18.06.2025 слідує, що підставою для відмови позивачу у перерахунку пенсії, відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", слугувало неприйняття до уваги відповідачем-1 довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №2501 від 29.06.2021.
При цьому відповідач-1 у відзиві, а відповідач-2 в листі від 18.06.2025 зазначили, що оскільки такі "республіки" як "ДНР", "ЛНР" визнано та відносяться до тимчасово окупованих територій України; є невизнаними незаконними територіальними утвореннями, то відповідно, видані органами або посадовими особами будь-які документи та (або) довідки являються недійсними та не мають юридичної сили на території України.
Суд зазначає, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави-члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів.
Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини 2" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016).
Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважає Європейський суд з прав людини, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи (Намібійські винятки), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване їй право на пенсійне забезпечення.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17, від 28 лютого 2019 року у справі №554/3179/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 227/4503/16 тощо.
Виходячи з цих міркувань, пенсійний орган має прийняти до розгляду та взяти до уваги відомості, наведені в документах, виданих підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території, (довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, накази про атестацію робочих місць).
Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділена правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а, від 11 липня 2019 року у справі № 242/1484/17, від 26 березня 2020 року у справі № 414/1864/16-а.
А відтак суд зазначає, що відповідачем-1 було протиправно не враховано при обрахунку пенсії позивача довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №2501 від 29.06.2021 та, як наслідок, позивачу призначено пенсію без урахування статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці".
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» з 01.01.2025 та незастосування при призначенні пенсії довідки про заробітну плату №2501 від 29.06.2021.
При цьому, поновити порушене права позивача має той відповідач, який безпідставно право порушив. Отож, позовні вимоги, звернені до відповідача-2, задоволенню не підлягають.
А тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 01.01.2025 відповідно до статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №2501 від 29.06.2021.
Таким чином позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн.
З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд визнає за доцільне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» з 01.01.2025 та незастосування при призначенні та обчисленні пенсії довідки про заробітну плату №2501 від 29.06.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 01.01.2025 відповідно до статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №2501 від 29.06.2021.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков