Справа № 420/27449/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи згідно зі ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
13 серпня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці №ЮО81262 від 17.12.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року №414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці №ЮО81262 ОСОБА_1 від 17.12.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
Як зазначено у позовній заяві, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 року №420/8397/24 відповідач виготовив довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік, в якій вказано основні розміри грошового забезпечення, розраховані з застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2023 року.
Проте, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що зазначені у вказаній довідці, відповідачем протиправно зменшені у грошовому виразі.
На думку позивача, зменшення розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії є протиправним, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 19.08.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
26 серпня 2025 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву.
Так, з покликанням на норми Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262- XII, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, відповідач зазначив, що аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Відповідач вказує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
За твердженням відповідача, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), якою внесено зміни до Постанови №704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (пункт 6 Постанови №103).
Відповідач зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704. Тобто, з 29.01.2020 була скасована дія пункту 4 Постанови №704 у зміненій редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
У відзиві зауважено, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 внесено зміни до Постанови №704 та абзац 1 пункту 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.». Тобто, з 29.01.2020 була скасована дія пункту 4 Постанови №704 у зміненій редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Відповідач окремо наголосив, що згідно п.32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №870 від 06.09.2005, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.
На думку відповідача, позивач не враховує вимоги п.2.36 наказу Міністерства юстиції України №34/5 від 17.04.2005 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів», відповідно до якого, визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним такими, що втратили чинність. Вбачається, що наведені положення дають підстави для здійснення висновку про те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, зокрема що відповідає наявному висновку Конституційного Суду України, який було зазначено у абзаці п'ятому п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 №4-зп.
За твердженням відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 у спірний період керувався чинною Постановою №704 та вказаною нормою (п.4), яка була обов'язковою для застосування, оскільки іншої не існувало, а попередня не може бути відновлена судом, що як вбачається не враховує позивач.
У відзиві зазначено, що відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів осіб, передбачені ст. 8 Закону України від 12.05.2015 №389 «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідач також наголошує, що з даних офіційного сайту Кабінету Міністрів України вбачається, що відповідно до ст. 15 Конвенції, Раду Європи було поінформовано про запровадження в Україні воєнного стану, норми законодавства, які діють під час цього режиму, заходи, які можуть бути застосовані уповноваженими органами під час дії режиму воєнного стану, а також наведено перелік статей Конвенції та Додатків до неї, від яких, у зв'язку із можливим застосуванням вищевказаних заходів, допускається відповідний відступ, а саме: ст. 3, 8(3), 9, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27 Пакту, а також ст. 4 (3), 8, 9, 10, 11, 13, 14, 16 Конвенції, ст. 1, 2, 3 Додаткового протоколу до Конвенції, ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції.
У відзиві окремо зауважено, що відповідно до частини 2 статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
На переконання відповідача, видача оновленої довідки, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням не буде відповідати вимогам діючого законодавства, принципу рівноправності застрахованих осіб та принципу збалансованості бюджету. Не врахування судом вказаних обставин може мати непередбачувані наслідки для сталості всієї пенсійної системи, а тому здійснена відповідачем відмова у видачі довідки з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб переслідувала легітимну мету, була пропорційною та обґрунтованою, оскільки застосування вказаного мінімуму для перерахунку пенсії, за умови відсутності належних фінансових ресурсів може призвести до того, що держава України в особі її уповноважених органів може втратити здатність гарантувати право на соціальне забезпечення, а також належне функціонування всієї системи соціального забезпечення, що суперечитиме, крім іншого, принципам соціальної держави.
Відповідач вважає, що за таких обставин, у спірних правовідносинах, у відповідача були відсутні правові підстави для складання довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача із зазначенням складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, з відзивом, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 року №420/8397/24, яке набрало законної сили 16.07.2024, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 року №420/8397/24 ІНФОРМАЦІЯ_3 підготовлено та видано довідку №ЮО81262 від 17.12.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.
У зазначеній довідці грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2023 становить 26976,00 грн та включає: посадовий оклад - 7090,00 грн, оклад за військовим званням - 2150,00 грн, надбавка за вислугу років 50% - 4620,00 грн, набавка за особливості проходження служби 65% - 5908,50 грн, надбавка за таємність 15% - 697,50 грн та премія 140% - 6510,00 грн.
У примітках зазначеної довідки вказано, що вона складена з урахуванням листа Департаменту соціального забезпечення МОУ від 14.11.2023 №220/13/7642.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення у грошовому виразі надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз.3-4 статті 63 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку №45 (в редакції постанови №103), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, яка не передбачає такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнані протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Відтак, з 05 березня 2019 року (дата набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18) діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким вносились зміни до Постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема пункту 4 Постанови №704.
З огляду на зазначене, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.
Як встановлено судом, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі №420/8397/24, ІНФОРМАЦІЯ_3 підготовлено та видано довідку №ЮО81262 від 17.12.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.
Позивач погоджується зі складовими цієї довідки, а також їх відсотковим значенням.
Спірним в межах даної справи є правильність розрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення та премії, зокрема надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії.
Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260). Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Постановою №704.
Цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Відповідно п.2 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Згідно з приписами пп. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, серед іншого, установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
Відповідно п.п.1-2 розділу VI Порядку №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
З викладеного вбачається, що відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби розраховується від розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу.
Судом встановлено, що відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби становить 65 відсотків (посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), але вказана сума у грошовому значенні розрахована арифметично невірно.
Так, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, загальна сума посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу становить 13860,00 грн (7090,00 грн + 2150,00 грн + 4620,00 грн).
Виходячи з арифметичного розрахунку надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% від 13860,00 грн її розмір у грошовому значенні має становити 9009,00 грн.
Разом з цим, у виданій відповідачем довідці розмір надбавки за особливості проходження служби визначено у розмірі 5908,50 грн.
Отже, суд погоджується з доводами позовної заяви, що розмір надбавки за особливості проходження служби у цьому випадку зазначений у меншому розмірі, ніж належить позивачу відповідно до наведеного розрахунку.
Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Постанови №704 керівнику державного органу, надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш, як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 Розділу ХVІ Порядку №260, розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців.
Тобто, відсотковий розмір премії розраховується від розміру посадового окладу.
Відсотковий розмір премії зазначений у довідці становить 140 відсотків, але вказана сума у грошовому значенні розрахована арифметично невірно.
Як вже встановлено судом, розмір посадового окладу позивача згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 становить 7090,00 грн.
Виходячи з арифметичного розрахунку 140% від 7090,00 грн становить 9926,00 грн.
Отже, розмір премії повинен становити 9926,00 грн, замість неправильно вказаного відповідачем 6510,00 грн.
Відповідно до п. 1 Розділу ХІ Порядку №260, військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов'язки в умовах режимних обмежень у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов'язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.
Згідно з п. 2 Розділу ХІ Наказу №260, розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.
З наведеного вбачається, що розмір надбавки за таємність розраховується від розміру посадового окладу.
Судом встановлено, що відсотковий розмір надбавки за таємність зазначений у довідці становить 15 відсотків, проте вказана сума у грошовому значенні розрахована арифметично неправильно.
Так, виходячи з арифметичного розрахунку, 15% від 7090,00 грн становить 1063,50 грн.
Отже, розмір надбавки за таємність повинен становити у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 - 1063,50 грн, замість 697,50 грн як це визначено відповідачем у виданій довідці на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 року по справі №420/8397/24.
З урахуванням наведеного, доводи позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
З огляду на зазначене, з метою відновлення порушених прав позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом:
визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці №ЮО81262 від 17.12.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік;
зобов'язанні ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці №ЮО81262 від 17.12.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
Суд відхиляє покликання відповідача на пункт 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 за №870, згідно з яким визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом, і дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування, оскільки Постановою №103 не визнано такою, що втратила чинність та не скасовано Постанову №704, а внесено зміни до окремих положень вказаного нормативного акту, зокрема й викладено в новій редакції пункт 4, і внесення таких змін визнано судом незаконним.
Суд вважає також безпідставними покликання відповідача про можливість відступу держави України від ст. 3, 8 (3), 9, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27 Пакту, а також ст.ст. 4 (3), 8, 9, 10, 11, 13, 14, 16 Конвенції, ст. 1, 2, 3 Додаткового протоколу до Конвенції, ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, з огляду на таке.
Так, відступ від зобов'язань не є прямим визнанням того, що Україна не зможе гарантувати права, закріплені в Конвенції, або ж планує їх порушити. Заявляючи про відступ від зобов'язань, держава лише зазначає, що окремі заходи, які вона вживає, можуть передбачати відступ від її зобов'язань за Конвенцією.
При цьому, відповідно до ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» передбачено, що, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів осіб, передбачені ст. 8 Закону України від 12.05.2015 №389 «Про правовий режим воєнного стану».
Водночас, зазначеним Указом Президента не передбачено обмеження ст.46 Конституції України.
Суд також відхиляє покликання відповідача на рішення Європейського суду з прав людини, адже, відповідно до ст.53 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніщо в цій Конвенції не може тлумачитись як таке, що обмежує чи применшує будь-які права людини та основоположні свободи, які можуть бути визнані на підставі законів будь-якої Високої Договірної Сторони чи будь-якою іншою угодою, стороною якої вона є.
При цьому, відповідач, з покликанням на Рішення Конституційного Суду України у рішенні від 22 травня 2018 року №5-р/2018, зазначив, що держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб, яка безпосередньо пов'язана з обов'язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатні умови життя, сумісні з людською гідністю.
Покликання відповідача у відзиві на рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019 з метою обґрунтування правомірності своїх дій суд вважає недоречним, адже у цьому рішенні Конституційний Суд України зазначив, що за будь-яких обставин сутність права на пенсійне забезпечення як складової конституційного права на соціальний захист не може бути порушена, а законодавче регулювання у цій сфері має відповідати принципам соціальної держави. Конституційний Суд України наголошував на необхідності дотримання вказаних принципів, зокрема, у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011.
Суд доходить висновку, що відповідач витягнув певні міркування Конституційного Суду України із загального контексту його рішень з метою обґрунтування правомірності своїх дій.
Суд відхиляє покликання відповідача у відзиві на постанову Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі №580/2869/22, оскільки Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.06.2023 у справі №560/8064/22 відступив від висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №580/2869/22.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1211,20 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, наявні підстави для стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Інші доводи відповідача по суті спірних правовідносин суд вважає спростованими вищенаведеними висновками.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 255, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці №ЮО81262 від 17.12.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці №ЮО81262 від 17.12.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя Дмитро БАБЕНКО