Справа № 420/34694/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою суду від 20.10.2025 року адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 був залишений без руху та позивачу встановлений 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
31.10.2025 року представник позивача надав до суду клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за подання даного адміністративного позову до суду, в обґрунтування якого зазначено, що позивачем подано службові звернення до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, на підтвердження чого надано заявку на бюджетні асигнування, витяг з розрахунку потреби в коштах ХЗВ ВСП, рапорт на сплату судового збору від 21.10.2025 року, однак, у зв'язку з відсутністю коштів у кошторисі, сплатити судовий збір наразі не вбачається за можливе.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI (далі Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований тільки за наявності певних обставин (доведеності заінтересованою особою на підставі достатніх та допустимих фактичних даних наявності обставин, що можуть слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору).
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №9901/67/20.
Невмотивоване звільнення від сплати судового збору, на думку суду, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб'єктів звернення до суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року по справі №0940/2276/18 зазначено, що із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Аналогічний підхід про можливість застосування майнового критерію на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» до юридичної особи приватного права або суб'єкта владних повноважень, але за обов'язкової умови перевірки її (його) майнового стану в залежності від оцінки доказів, якими обґрунтовується її (його) рівень, викладений, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі №826/13247/18, від 31 липня 2020 року у справі №826/11947/18, від 12 грудня 2019 року у справі № 591/1521/17, від 03 жовтня 2018 року у справі №489/3253/16-а, від 27 березня 2018 року у справі №806/2720/17, від 07 серпня 2018 року у справі № 389/2858/16-а.
Враховуючи обставини, зазначені представником позивача в клопотанні про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за подання даного адміністративного позову до суду, а також те, що представником позивача надано вичерпні та достатні докази щодо відсутності коштів у кошторисі, суд доходить висновку про можливість задоволення клопотання представника позивача шляхом відстрочення йому сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.
Згідно ч.2 ст.171 КАСУ суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи (ч.8 ст.171 КАС України).
Враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд зазначає, що позов подано і оформлено відповідно до вимог КАС України. Справа підсудна Одеському окружному адміністративному суду, підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
З огляду на вищевказане, суд вважає можливим прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). За ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі (частина 4 ст. 287 КАС України).
Враховуючи наведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 257 КАС України), суд дійшов висновку про розгляд справи за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.262 ч.5 КАС України, з урахуванням особливостей розгляду справи, визначених ст.287 КАС України.
Керуючись приписами ст.ст. 2, 12, 122, 162, 171, 257, 262, 286-287 КАС України, суд,-
Відстрочити ІНФОРМАЦІЯ_1 сплату судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення у справі.
Прийняти до розгляду адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, та відкрити спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін, з урахуванням особливостей розгляду справи, визначених ст.287 КАС України.
Встановити Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
До відзиву додаються:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити третій особі п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень третьої особи щодо позовної заяви.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://klm.if.court.gov.ua/sud0908/gromadyanam/csz.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.