Справа № 420/27636/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
14 серпня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 13.08.2025 року) до Військової частини НОМЕР_1 , у якій представник позивача просить суд:
визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) щодо не надання нової довідки про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року, та з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, за період з 01.04.2022 року по 31.03.2024 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року, та з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, за період з 01.04.2022 року по 31.03.2024 року;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) щодо нездійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.05.2023 року по 31.03.2024 року, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.05.2023 року по 31.03.2024 року, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, у розмірі - 194 952 (сто дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 27 копійок;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) щодо не здійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, у розмірі - 18 121 (вісімнадцять тисяч сто двадцять одна) гривня 72 копійки;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у розмірі - 137 893 (сто тридцять сім тисяч вісімсот дев'яносто три) гривні 70 копійок;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) здійснити виплату на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку, у розмірі - 371 511 (триста сімдесят одна тисяча п'ятсот одинадцять) гривень;
стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у суді першої інстанції у розмірі - 10000грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (ст.262 КАС України).
При цьому суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 15 квітня 2024 року № 106 штаб-сержанта ОСОБА_1 , техніка польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_1 звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №11-РС від 01 квітня 2024 року було звільнено з військової служби у запас за п.п. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу». Позивач проходив військову службу з 02.07.2015 року по 15.04.2024 року. Позивач при звільненні не отримував від відповідача документів. 14.06.2025 року представник позивача на свою офіційну електронну пошту отримав від відповідача лист № 3438/1/686 з документами про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача, зокрема, копію довідки про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 за 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 01.04.2022 року по 31.03.2024 року № 548/ФЕС від 13.06.2025 року. Позивач вважає, що відповідачем було протиправно не виплачено в повному розмірі грошове забезпечення з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законодавством за вказані періоди, а також не було виплачено в повному розмірі індексацію грошового забезпечення. На підставі цього, позивач в особі представника звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку та виплати всіх не доплачених сум грошового забезпечення. Проте так і не отримав відповіді на вище зазначену заяву.
Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження від 19.08.2025 року була доставлена до «Електронного кабінету» відповідача 20.08.2025 року (а.с.56), у встановлений строк відповідач відзив не надав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши у письмовому провадженні наявні матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.39), проходив військову службу з 02.07.2015 року по 15.04.2024 року.
Відповідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 15.04.2024 року №106 ОСОБА_1 виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.10-11), був звільнений наказом Військової частини НОМЕР_1 з військової служби у запас наказом №11-РС від 01.04.2024 року.
У наказі від 15.04.2024 року №106, зокрема, зазначено:
«Виплатити премію у розмірі 486% від посадового окладу за період з 01 квітня 2024 року по 15 квітня 2024 року.
Виплатити надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавку за вислугу років за період з 01 квітня 2024 року по 15 квітня 2024 року.
Щорічна відпустка за 2022 рік не використана.
Виплатити грошову компенсацію за не використані дні щорічної відпустки за 2022 рік з розрахунку за кожен повний місяць військової служби - 30 днів.
Щорічна відпустка за 2023 рік використана в кількості 30 (тридцяти) діб (з 13.11.2023 по 27.11.2023; з 04.12.2023 по 18.12.2023).
Виплатити грошову компенсацію за не використані дні щорічної відпустки за 2023 рік з розрахунку за кожен повний місяць військової служби - 5 днів.
Щорічна відпустка за 2024 рік використана в кількості 30 (п'ятнадцяти) діб (з 05.02.2024 по 19.02.2024; з 26.02.2024 по 11.03.2024).
Провести відрахування з грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилась після звільнення 21 календарний день. Грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік отримав. Вислуга років у Збройних Силах України станом на 15 квітня 2024 року становить: календарна 10 років 06 місяців 00 днів, пільгова 02 роки 04 місяці 28 днів, загальна 12 роки 10 місяців 28 днів.
Відпустка за сімейними обставинами за 2024 рік не надавалась. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань 2024 рік, відповідно до пункту 1 розділу XXIV наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 "Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (зі змінами) та окремого доручення Міністра оборони України від 16 січня 2024 року №183/уд не отримав.
Виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до розділу ХХХІІ наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 "Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» та відповідно до роз'яснення директора Департаменту соціального забезпечення МОУ №423/7108 від 27.10.2023 року пункту 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби 10 календарних років.
Припинити доступ до роботи з відомостями, що містять державну таємницю.
Додаткову відпустку із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, передбачену п.12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за період 15.04.2015 року по 15.04.2024 року не використав.
Виплатити грошову компенсацію за не використані додаткові відпустки передбаченої ст. 162 Закону України "Про відпустки" за період з 2015-2024 роки відповідно до п.14 ст. 10 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Виплатити грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 у сумі 39990,93 грн. 3 16 квітня 2024 року зняти з продовольчого забезпечення при військовій частині НОМЕР_1 ».
В матеріалах справи міститься відповідь відповідача від 14.06.2025 року №3438/1/686 на запит представника позивача, в якій він надав довідки про нараховане та перераховане грошове забезпечення та інші додаткові види грошового забезпечення за 2013 по 2023 рік, картку особового рахунку військовослужбовця, довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (а.с.12-13).
10.07.2025 року представник позивача звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року, та з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, за період з 01.01.2023 року по 31.03.2024 року. Здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та грошову допомогу на оздоровлення за період з 01.01.2023 року по 31.03.2024 року, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704 (а.с.19-23).
Відповіді на вищезазначену заяву не отримав, що не спростовано відповідачем.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Закон України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі Закон), відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Положеннями статті 9 Закону передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України “Про розвідку», а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Наказом МО України від 07.06.2018 року №260 затверджено “Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі Порядок), п.1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і “Про донорство крові та її компонентів» та Постанов КМУ від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», від 15 червня 1994 року №414 “Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 11 серпня 1995 року № 648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», від 22 грудня 1995 року № 1037 “Про надбавки до посадових окладів осіб, зайнятих на шифрувальній роботі», від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до п.2 Порядку грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:
винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту);
допомоги.
Згідно п.1 Розділу XXIII Порядку виплата грошової допомоги для оздоровлення, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п.1 Розділу XXIV Порядку виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Крім того, статтею 9 Закону визначено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 (далі Постанова №704 ) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу.
Постановою №704 зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції станом до 24.02.2018 року) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З наведеного вбачається, що положеннями пункту 4 Постанови №704 передбачено порядок (формулу) визначення розміру посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званнями, складовою частиною якої (формули) може бути мінімальна заробітна плата.
Водночас, Постановою №103 (набрала чинності 24.02.2018 року) до Постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено в наступній редакції: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
З наведеного вбачається, що Постановою №103 до пункту 4 Постанови №704 внесені зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 року.
При цьому, положення, що вказаний розрахунок повинен (може) проводиться в тому числі з урахуванням розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року, з вказаного пункту була вилучена, водночас, зміст приміток до додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Поряд з цим, пунктом 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII (далі Закон №1774), який набрав чинності 01.01.2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
З аналізу наведеного вбачається, що згідно Постанови №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням (а також для проведення перерахунку пенсії), як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (як база) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Крім того, вказаним Законом №1774 передбачено, що до внесення змін до законів України щодо не застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування (в тому числі при перерахунку пенсії) як розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням мінімальної заробітної плати (чи її частини).
Поряд з цим, суд зазначає, що станом на час виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як “розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.
Судом, визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.
Отже, з 29.01.2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 Постанови КМУ №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 Постанови №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт (вказаний п.4 Постанови № 704 у первісній редакції також містив посилання і щодо застосування величини мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, однак, про неможливість такого застосування апеляційний суд зазначив вище).
Суд зазначає, що розмір прожиткового мінімуму встановлюється законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, а тому не є сталим (постійним), в тому числі, оскільки за своєю сутністю є вартісною оцінкою споживчого кошика, у якому мінімальний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для забезпечення здоров'я людини та життєдіяльності.
Водночас, 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" (Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини.
Пунктом 1 Постанови № 481 приписано скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
При цьому, п. 2 Постанови № 481 внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Таким чином, викладення пункту 4 Постанови № 704 у вказаній редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, свідчить про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023.
Таким чином, з 20.05.2023 року (дата набрання чинності Постановою №481) базова величина, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів (спеціальним) званням військовослужбовців є сталою та становить 1762,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Водночас за змістом частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 зберігав свою чинність з 20.05.2023 року по 18.06.2025 року.
З огляду на наведені вище висновки, в період з 01.05.2023 року по 31.03.2024 року розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховується виходячи з розміру 1762 гривні та визначається шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14, тому в задоволенні вимог позивачеві про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 20.05.2023 року по 31.03.2024 року, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, у розмірі - 194952,27грн. слід відмовити.
З тих самих мотивів відповідачем вірно нараховувалась грошова допомога на оздоровлення за 2024-2025 роки (виходячи з розміру 1762 гривні шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14,), а тому зазначені вимоги також не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року, та з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, за період з 01.04.2022 року по 31.03.2024 року, суд зазначає наступне.
Верховний Суд в постанові від 03.04.2019 року по справі № 638/9697/17 зазначив, що індексація грошового забезпечення має враховуватися у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених із військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому разі неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Таким чином, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини одноразової грошової допомоги при звільненні, а також у складі грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини для призначення пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
При цьому, в постанові від 30 грудня 2020 року по справі № 359/8843/16-а Верховний Суд зазначив, що враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» містить відсилочну норму, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звільнення зі служби позивачу, нараховувалась та виплачувалася в складі грошового забезпечення індексація грошового забезпечення.
Разом з тим, індексація грошового забезпечення не була включена до складу грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні, а також до складу довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За таких підстав, суд дійшов висновку, про неправомірність дій відповідачів щодо невключення до складу довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виданої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідачів щодо невключення до складу довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виданої на ім'я ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 28.02.2025 року, та з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, за період з 01.05.2023 року по 31.03.2024 року; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення за місяць в якому його було звільнено у 2024 році та виплатити недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року задоволенню не підлягають, оскільки пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 зберігав свою чинність з 20.05.2023 року по 18.06.2025 року.
Щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, адже вони є передчасними.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем законність оскаржуваної бездіяльності не доведена та не обґрунтована в частині вимог.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2024 року між адвокатським об'єднанням «Авірум», в особі учасника Ставніченка Максима Віталійовича, який діє на підставі Статуту (надалі Адвокатське об'єднання), з однієї сторони Клієнт, з іншої сторони, разом іменуються «Сторони», а кожна окремо «Сторона», уклали цей Договір.
Предметом даного Договору є надання Адвокатським об'єднанням, в особі будь-якого адвоката засновника (учасника) об'єднання, правової допомоги Клієнту, консультацій та роз'яснень з питань кримінального, цивільного. господарського, адміністративного права, в тому числі у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; організація ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом: надання Клієнту правової допомоги щодо захисту прав та представлення інтересів останнього в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі і в органах прокуратури, Національної поліції, МВС України, органах безпеки, органах, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органах ДПС, Національного антикорупційного бюро, інших правоохоронних органах та судів всіх інстанцій (з усіма правами захисника, згідно з законодавством України.
Відповідно до додаткової угоди №10/07 сторони дійшли взаємної згоди, що вартість послуг (гонорар) Адвокатського об'єднання за участь у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - є фіксованою (не залежить від кількості здійснених дій, судових засідань, обсягу наданих послуг. витраченого часу тощо) та становить:
у суді першої інстанції - 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок:
у суді апеляційної інстанції - 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок;
у суді касаційної інстанції 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок (а.с.37).
Що підтверджується актом виконаних робіт №12/08 від 12.08.2025 року на суму 10000 грн (а.с.38).
Судом встановлено, що позивач в підтвердження понесених витрат надав суду: договір про надання правничої допомоги від 30.09.2024 року (а.с.35-36), додаткову угоду №10/07 до договору про надання правничої допомоги №30/09/24-1 від 30.09.2024 року (а.с.37), акт виконаних робіт №12/08 від 12.08.2025 року (а.с.38).
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, “розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги».
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі :витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії'' (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява№ 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення з цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обгрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). ...
Згідно п.1 ч. 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має з'ясувати, чи, є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тощо (ч.9 ст.139 КАС України).
Відповідно до ч.ч.7,9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Вимоги ч.7 ст.139 КАС України позивачем дотримані.
Згідно ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач не висловив заперечень щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу, не заявив про неспівмірність таких витрат, не подав заперечення на розглядуване клопотання.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було складено та подано позовну заяву а також проведено певні підготовчі дії зі збору доказів.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи категорію та складність справи, відсутність заперечень відповідача які б вимагали від позиача подання відповіді на відзив, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката 10000грн. є непропорційним до предмету спору та обсягу наданих адвокатом послуг, які суд вважає розумними до визначення у сумі 4000грн. для цілей розподілу між сторонами.
Витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000грн. суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.
Решта витрат на правничу допомогу покладається судом на позивача.
Керуючись ст. ст. 134, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виданої на ім'я ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2022 року по 19.05.2023 року, та з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, за період з 01.04.2022 року по 19.05.2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення за місяць в якому його було звільнено у 2024 році та виплатити недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000(чотири тисячі)грн. 00коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293, 295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя М.М. Аракелян