Справа № 420/20815/25
05 листопада 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,
за участі сторін:
представника позивача адвоката Чирки О.О. (згідно з ордером),
представника відповідача Панчошака О.О. (згідно витягу з ЄДРПОУ),
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці, за результатом розгляду якого позивачка просить суд:
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Одеської митниці А. Колівера «Про виконання рішення суду» № 1172-о від 02.06.2025 року, котрим припинено державну службу ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу складського обліку, зберігання, оцінки вилученого майна та розпорядження ним управління адміністративно-господарської діяльності Одеської митниці та звільнено її із займаної посади у зв'язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 12.07.2023 року № 347 та строку призначення на посаду державної служби відповідно до пункту 2 частини першої статті 83, абзацу другого частини першої статті 85 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»;
Поновити ОСОБА_1 на державній службі та на посаді заступника начальника відділу складського обліку, зберігання, оцінки вилученого майна та розпорядження ним управління адміністративно-господарської діяльності Одеської митниці з 02.06.2025 року, або на посаді, що є рівнозначною (рівноцінною) посаді, з якої звільнено;
Поновити дію контракту про проходження державної служби №347 від 12.07.2024 року, що укладений між ОСОБА_1 та Одеською митницею;
Зобов'язати Одеську митницю повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.05.2025 року про увільнення з займаної посади з 09.09.2024 року до демобілізації з урахуванням норм ст. 119 КЗпП України.
В обґрунтування адміністративного позову сторона позивача зазначає, що Одеська митниця, приймаючи наказ «Про виконання рішення суду» від 02.06.2025 р. №1772-о в частині п.3 наказу - діяла всупереч положенням контракту, звільнила позивача заднім числом під час перебування на військовій службі за контрактом під час мобілізації, порушила норми чт. 119 КЗпП України та право позивача та працю, яке вона має захищати в суді.
Ухвалою суду від 02.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 22.07.2025 року.
17.07.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який для продовження контракту необхідним є взаємне волевиявлення сторін, формалізоване у вигляді додаткової угоди, підписаної як державним службовцем, так і суб'єктом призначення або керівником державної служби. Наголошуємо, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджували б факт такого узгодження або підписання додаткової угоди щодо продовження строку дії контракту № 347. Одеська митниця зазначає, що у даному випадку звільнення ОСОБА_1 відбулося не з ініціативи роботодавця, а з підстав, прямо передбачених спеціальним законом, який регулює проходження державної служби. Зокрема, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу» № 889- VIII, підставою для припинення державної служби є закінчення строку, на який особу призначено на посаду за контрактом. Це конкретна імперативна норма, яка не потребує волевиявлення чи ініціативи з боку роботодавця. Представник відповідача, також, зазначає, що Підстави увільнення з займаної посади на які посилається Позивач стали існувати вже після закінчення строку дії контракту про проходження державної служби від 12.07.2023 № 347 та припинення державної службу ОСОБА_1
22.07.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позов, в якій представник позивачки наголошує на тому, що контракт діє 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
29.07.2025 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача вказує, що формулювання «після спливу дванадцятимісячного строку після скасування чи припинення воєнного стану» є підставою для автоматичного закінчення строку дії контракту.
Ухвалою суду від 25.09.2025 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.10.2025 року.
Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, з підстав зазначених у відзиві та запереченнях.
Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Суд, вислухав представників сторін, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Згідно з наказом Одеської митниці № 51-дс від 17.05.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », застосовано до заступника начальника відділу складського обліку, зберігання, оцінки вилученого майна та розпорядження ним управління адміністративно-господарської діяльності Одеської митниці ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, припинено 17.05.2024 державну службу ОСОБА_3 на посаді заступника начальника відділу складського обліку, зберігання, оцінки вилученого майна та розпорядження ним управління адміністративно-господарської діяльності Одеської митниці та звільнено її із займаної посади у зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку.
Вказаний наказ був оскаржений в судовому порядку та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 року по справі № 420/26491/24 визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Одеської митниці Ю. Чердинцева “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » № 51-о від 17.05.2024, котрим ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби заступника начальника відділу складського обліку, зберігання, оцінки вилученого майна та розпорядження ним управління адміністративно-господарської діяльності Одеської митниці, припинено державну службу та розірвано контракт про проходження державної служби № 347 від 12.07.2023; поновлено ОСОБА_1 на державній службі та на посаді заступника начальника відділу складського обліку, зберігання, оцінки вилученого майна та розпорядження ним управління адміністративно-господарської діяльності Одеської митниці з 17.05.2024, або на посаді, що є рівнозначною (рівноцінною) посаді, з якої звільнено.
На виконання постанови постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі № 420/26491/24, наказом Одеської митниці «Про виконання рішення суду» від 02.06.2025 № 1172-о:
- скасовано наказ Одеською митниці від 17.05.2024 № 51-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;
- поновлено з 17.05.2024 ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу складського обліку, зберігання, оцінки вилученого майна та розпорядження ним управління адміністративно-господарської діяльності Одеської митниці;
- припинено 12.07.2024 державну службу ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу складського обліку, зберігання, оцінки вилученого майна та розпорядження ним управління адміністративно-господарської діяльності Одеської митниці та звільнено її з займаної посади у зв'язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 12.07.2023 № 347 та строку призначення на посаду державної служби відповідно до пункту 2 частини першої статті 83, абзацу другого частини першої статті 85 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ «Про державну службу».
Позивачка з наказом Одеської митниці від 02.06.2025 № 1172-о в частині припинення дії контракту про проходження державної служби від 12.07.2023 № 347, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
За визначенням частини другої статті 1 Закону №889-VІІІ державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до ч.1 ст. 569 Митного кодексу України (далі - МК України) працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Частиною 3 ст.569 МК України встановлено, що правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Згідно з ч.5 ст.570 МК України, з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Нормами ст. 5 Закону №889-VIII передбачено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
За правилами ч.1 ст.31-1 Закону №889-VIII, з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Згідно п.3 та п. 9 ч.5 ст.31-1 Закону №889-VIII, до істотних умов контракту належать: дата набрання чинності та строк дії контракту; підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту.
Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років (ч.8 ст.31-1 Закону №889-VIII).
Відповідно до ч.9 ст.31-1 Закону, контракт про проходження державної служби підписується державним службовцем та суб'єктом призначення або керівником державної служби і є невід'ємною частиною акта про призначення на посаду.
Дія контракту про проходження державної служби, за умови належного його виконання державним службовцем, може бути один раз продовжена за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту (ч.13 ст.31-1 Закону №889-VIII).
Частиною 12 ст.31-1 Закону №889-VIII передбачено, що дія контракту про проходження державної служби припиняється: 1) у разі закінчення строку, на який укладено контракт; 2) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін; 3) за ініціативою суб'єкта призначення або керівника державної служби - у разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем умов контракту; 4) у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 цього Закону.
Пунктом 1 Порядку укладення контрактів про проходження державної служби затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №494 від 17.06.2020(далі - Порядок №494) визначено зміст, процедуру укладення, зміни та розірвання контракту про проходження державної служби (далі - Контракт) як строкового трудового договору, укладеного між державним органом та особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби категорії Б або В (далі - особа).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 494, контракт може бути укладено з особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби та основні посадові обов'язки за посадою якої передбачають виконання конкретного завдання (завдань), яке є заздалегідь визначеним, досяжним, з встановленими датами початку і завершення виконання (не виконується постійно). Робота на посаді державної служби, яка передбачає укладення контракту, не може бути типовою та повторюваною.
Згідно до пункту 14 Порядку № 494 у контракті зазначаються предмет, істотні та додаткові умови, строк дії контракту та реквізити сторін. До контракту додається графік виконання завдань, який є його невід'ємною частиною.
Пунктом 15 Порядку № 494 передбачено, що істотними умовами контракту є: місце роботи і посада державної служби; спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби, за якою укладається контракт; дата набрання чинності та строк дії контракту; права та обов'язки сторін; завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання; режим праці та відпочинку; умови оплати праці; відповідальність сторін та вирішення спорів; підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 494 за взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби, що не суперечать Закону України «Про державну службу» та не звужують обсяг прав особи.
У відповідності до пункту 25 Порядку №494, дія контракту припиняється з підстав, передбачених законом.
Суб'єкт призначення або керівник державної служби до прийняття наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу на зайняття відповідної посади або до її заміщення шляхом переведення може визначити додаткові, крім встановлених законодавством, підстави розірвання контракту, а також строки та порядок повідомлення про це сторонам.
Пунктом 26 Порядку №494 визначено, що припинення дії або розірвання контракту передбачає припинення особою державної служби на відповідній посаді.
Згідно п.2 ч.1 ст.83 Закону №889-VIII державна служба припиняється у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону).
Відповідно до п.9 ч.1 ст.83 Закону №889-VIII, державна служба припиняється з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.85 Закону №889-VIII у разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту.
У відповідності до частини 1 ст. 88-1 Закону №889-VIII контрактом про проходження державної служби можуть бути встановлені додаткові, крім передбачених цим Законом, підстави припинення державної служби.
Суд встановив, що 12 липня 2023 року між позивачем та Одеською митницею в особі в.о. начальника митниці було укладено контракт № 347 про проходження державної служби.
Відповідно до п. 2 вказаного контракту, цей контракт є особливою формою строкового трудового договору.
Відповідно до п. 21 Контракту, дія цього контракту припиняється, у тому числі, у разі закінчення строку, на який укладено цей контракт.
Особа звільняється із займаної посади державної служби в останній день строку дії цього контракту (п. 25 Контракту).
Відповідно до п. 26 Контракту, строк його дії з 13 липня 2023 року по 12 липня 2024 року, або до призначення на цю посаду переможця конкурсу, або спливу 12 місячного строку після припинення чи скасування воєнного стану.
Згідно з п. 27 Контракту дія цього контракту за умови належного виконання особою його посадових обов'язків, завдань і ключових показників, передбачених цих контрактом може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту. Додаткова угода про продовження дії цього контракту повинна бути укладена сторонами не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку його дії.
З урахуванням викладеного суд робить висновок, що у зв'язку із закінченням строку, на який було укладено контракт, за відсутності підстав для продовження його дії суб'єкт призначення або керівник державної служби видає наказ про звільнення особи, яка призначена на посаду державної служби згідно укладеного контракту про проходження державної служби.
При цьому, наявність у п. 26, окрім чітко визначеного, з посиланням на відповідні терміни, строку дії контракту, визначення двох подій з настанням яких пов'язане автоматичне припинення контракту, не впливає та не скасовує чітко визначений строк його дії з 13.07.2023 року по 12.07.2024 року, а свідчить про наявність двох окремих підстав, з яких контракт припиняється в обов'язковому порядку незалежно від дат їх настання.
Суд наголошує, що контракт від 12 липня 2023 № 347 підписаний позивачкою особисто, що свідчить про його обізнаність зі строком дії цього контракту, про погодження сторонами всіх істотних умов, у тому числі, й щодо порядку продовження дії контратку.
Відтак, підписуючи контракт про проходження державної служби від 12 липня 2023 року № 347, позивачка добровільно погодилася з умовами контракту, в тому числі і зі строком дії контракту.
Як вказав вище суд, відповідно до ч. 13 ст. 31-1 Закону №889-VIII дія контракту про проходження державної служби, за умови належного його виконання державним службовцем, може бути один раз продовжена за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.
Позивачка не надала доказів щодо ініціювання нею питання щодо продовження строку дії контракту шляхом укладення додаткової угоди.
Протягом дії контракту позивачка не оскаржувала його умов, зокрема, і в чатині порядку продовження його дії.
Оскільки, як зазначалось вище, правові наслідки закінчення строку дії контракту передбачені пунктом 2 частини першої статті 83 Закону №889-VIII, відповідно до якого державна служба припиняється у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону) та абзацом 2 частини 1 статті 85 Закону №889-VIII, відповідно до якого у разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту, то з огляду на наявні у справі докази, суд робить висновок, що спірний наказ прийнятий на підставі та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, відтак підстав для його скасування не має.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивачки на посаді та поновлення дії контракту, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про увільнення з займаної посади з 09.09.2024 року є похідними від вимоги про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення позивача, то вони також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Одеська митниця (адреса вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).
Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 05 листопада 2025 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.