Справа № 420/37266/25
05 листопада 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову, -
До Одеського окружного адміністративного суду 04 листопада 2025 року надійшла позовна заява ІсмайловаДжавидаНазимогли (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування рішення про відмову у перетинанні державного кордону України.
Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 05 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник просить:
- Зупинити дію рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 № 935 від 27.10.2025 року про відмову в перетинанні державного кордону України ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до набрання чинності рішенням суду.
- Зобов'язати Відповідача не перешкоджати ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , перетину державного кордону України, у будь-який день з одночасним внесенням відповідної інформації до відповідних баз даних Державної прикордонної служби України.
На обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначив, що суб'єктом владних повноважень необґрунтовано було відмовлено Позивачу у перетинанні державного кордону.
Позивач проживає на території України з 1991 року. На території України він отримував посвідчення водія, є віцепрезидентом Федерації боксу Білгород-Дністровського району та має нагороди, подяки та відзнаки. Крім громадянства України, іншого громадянства Позивач ніколи не отримував.
Після вилучення у Позивача закордонного паспорта на пункті-пропуску «Табаки-Мирне», що розташоване у південній частині Одеської області та з'єднує Україну з Республікою Молдова, його насильницьким шляхом було видворено в сіру зону між блок-постами України та Молдови. Його спроба повернутися назад на територію Молдови не увінчалася успіхом, оскільки на руках в нього вже не було закордонного паспорта внаслідок його вилучення прикордонниками України. Тобто, з 27.10.2025 року Позивач перебуває у сірій зоні в лісопосадці на пункті-пропуску «Табаки-Мирне», між державними кордонами України та Молдови, де відсутні необхідні умови для життєдіяльності. В нічний час доби температура в даній місцевості знижується до 2 градусів, що негативно впиває на його здоров'я, оскільки в нього не має з собою теплого одягу та він може замерзнути. Більш того, в нього відсутня їжа та відсутні особисті засоби гігієни. Таким чином вбачається грубе порушення конституційних прав та свобод Позивача як людини і громадянина, в тому числі загроза життю і здоров'ю, права на проживання в Україні, на свободу та особисту недоторканність, на свободу пересування, на інформацію, на юридичну допомогу та право на оскарження дій посадових осіб.
Позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей, які є громадянами України. Позивач має батьків (батько громадянин України, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; матір, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка має посвідку на постійне місце проживання в Україні). Дружина, діти та батьки проживають в Україні. Позивач, перебуваючи в Україні забезпечував піклування та фінансування життя дітей та інших членів родини.
Наразі діти позбавлені батьківського піклування, фінансування, родина Позивача позбавлена законного джерела доходу, а тому оскаржуване рішення Відповідача тягне за собою порушення інтересів дітей.
Враховуючи вищевикладене, вбачається не співмірність між прийнятим рішенням державного органу та порушенням прав Позивача, настанням негативних наслідків для нього та його дітей. З огляду на це, невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може призвести до загрози життю і здоров'ю Позивача, істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Розглянувши матеріали заяви, суд вважає, що розгляд цієї заяви не потребує заслуховування пояснень заявника, а тому ця заява може бути розглянута у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву, додатки до заяви, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або буде знаходитись справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.
Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності забезпечення позову, суд виходить з такого.
Позивач просить вжити заходи забезпечення шляхом зупинення дії рішення відповідача № 935 від 27.10.2025 року про відмову в перетинанні державного кордону України ОСОБА_1 , до набрання чинності рішенням суду, що фактично буде свідчити про розгляд справи по суті та задоволення позовних вимог, що не відповідає меті вжиття заходів забезпечення позову.
Щодо заходів забезпечення шляхом зобов'язання Відповідача не перешкоджати ОСОБА_1 у перетині державного кордону України, у будь-який день з одночасним внесенням відповідної інформації до відповідних баз даних Державної прикордонної служби України, суд зазначає, що такі заходи не є співмірними із предметом позову та виходять за його межі.
В той же час, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на обґрунтування підстав вжиття зазначених заходів забезпечення позову, наведених у заяві та наявності підстав ускладнення чи унеможливості виконання рішення суду.
Тому суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову на цій стадії є необґрунтованою та непідтвердженою належними доказами.
Враховуючи викладене, та те, що на стадії відкриття провадження у справі, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, заява представника позивача про забезпечення позову не належить задоволенню.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову, - відмовити.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко