Справа № 420/26057/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у не проведенні перерахунку пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта 1,115 з 01.03.2025 року відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115 з 01.03.2025 року відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 у сумі 13559,41 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 27 вересня 2024 року ОСОБА_1 отримує в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Відповідач) пенсію за віком. 14 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Відповідача із заявою про проведення індексації пенсії Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме середню заробітну плату за три попередніх роки, яка застосовувалась при призначенні пенсії 13559,41 грн проіндексувати на коефіцієнт встановлений у 2025 році - 1,115, замість 1,023, так як Закон України має вищу юридичну силу ніж постанова КМУ і підлягає застосуванню саме Закон. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 29.07.2025 21080-19932/П-02/8-1500/25 повідомило, що оскільки пенсія за віком призначена у 2024 році із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2021-2023 роки 13559,41 грн), для врахування коефіцієнту 1,115 з 01.03.2025 підстав немає. Позивач вважає бездіяльність Відповідача щодо незастосування при індексації пенсії коефіцієнту 1,115 з 01.03.2025 такою, що порушує порядок проведення індексації пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою судді від 08.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено, що розгляд у справі здійснюватиметься судом у змішаній формі.
25.08.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що базою для індексації показника середньої заробітної плати є саме показник, який застосовувався для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року, тобто показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Згідно з частиною 2 статті 42 Закону та постановами Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 та від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - постанова № 209) з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсій, суть якого полягає в застосуванні коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення в розмірі 1,115. Перерахунок проведено згідно норм чинного законодавства. Як вже зазначалося, відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 124 від 20.02.2019 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Таким чином, позиція Позивача зумовлена ігноруванням положень п. 5 постанови КМУ №124 від 20.02.2019, яка визначає який саме показник середньої заробітної плати є базою для застосування коефіцієнту збільшення показника.
25.08.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою ГУ ПФУ, здійснюючи перерахунок пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши коефіцієнт 1,023 у 2025 році замість застосування коефіцієнта збільшення 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що з 27 вересня 2024 року ОСОБА_1 отримує в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області пенсію за віком.
4 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про проведення індексації пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме середню заробітну плату за три попередніх роки, яка застосовувалась при призначенні пенсії 13559,41 грн проіндексувати на коефіцієнт встановлений у 2025 році - 1,115, замість 1,023.
У відповідь Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 29.07.2025 21080-19932/П-02/8-1500/25 повідомило, що оскільки пенсія за віком призначена у 2024 році із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2021-2023 роки 13559,41 грн), для врахування коефіцієнту 1,115 з 01.03.2025 підстав немає.
Зважаючи на те, що вищезазначене не може бути підставою для відмови в проведенні належної індексації пенсії, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Частиною 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Пунктом 6 частиною 2 Постанови №209 установлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення: для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023.
Оскільки норми частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, регулюють одне і те ж коло відносин щодо індексації пенсійних виплат, при цьому суперечать один одному, тому необхідно керуватися приписами Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56), яка сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У свою чергу, пункт 3 Порядку №124 передбачає, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли: по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, у постанові від 27.01.20205 у справі №200/422/24, у постанові від 28.01.2025 у справі №400/4663/24 та у постанові від 27.01.2025 у справі №620/7211/24.
Правова позиція щодо протиправності дій Головного управління у неналежному проведенні індексації дійшов Верховний суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.
Оскільки норми ч. 1 Постанови 209 регулюють правовідносини згідно до яких перерахунок пенсій здійснюється згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться в не залежності від дати призначення пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Отже пенсію з березня 2025 року необхідно обчислювати із коефіцієнта 1,115 із збільшенням показника середньої заробітної плати (13559,41 грн).
Однак, застосовуючи п.6 ч.2 Постанови 209 обмежуючі коефіцієнти індексації відповідач ставить пенсіонерів пенсія яких призначена з 2021- 2024 роки у нерівне становище, чим порушує норму статті 46 Конституції України, а також положення ст. 42 Закону № 1058, які не містять застережень щодо порядку проведення індексації в залежності від дати призначення пенсії.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у не проведенні перерахунку пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта 1,115 з 01.03.2025 року відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115 з 01.03.2025 року відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 у сумі 13559,41 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк