Справа № 420/36381/25
03 листопада 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бойко О.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю за період з 10.02.2020 по 01.08.2020 включно у щомісячному розмірі 4 172,16 грн.,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 10.02.2020 по 01.08.2020 у розмірі 0,00 грн. шляхом порівняння грошового доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року без урахування до складу грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у лютому 2018 року та у березні 2018 року;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 10.02.2020 по 01.08.2020 включно у щомісячному розмірі 4 172,16 грн. відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
За змістом частин 1, 2 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Суд встановив, що в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 120/8325/24 відповідачем було проведено нарахування позивачу індексації-різниці за період з 10.02.2020 по 01.08.2020 у розмірі 0,00 грн., з підстав того, що розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року перевищив суму індексації у березні 2018 року. При цьому, позивач зазначив, що відповідач, фактично, неправомірно не врахував в складові його грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року, зокрема, щомісячну додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 889, яка мала постійний характер та підлягала включенню до складу грошового доходу.
Таким чином, вважаючи, що відповідач на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 120/8325/24, всупереч встановленим у ньому обставинам скористався своїми дискреційними повноваженнями щодо визначення розміру індексації-різниці за спірний період, позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію-різницю за період з 10.02.2020 по 01.08.2020 включно у щомісячному розмірі 4 172,16 грн., а тому звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Так, суд встановив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 120/8325/24 вирішено:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо не врахування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 18.03.2019 р.;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 р. по 18.03.2019 р., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) щодо не врахування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.03.2019 р. по 02.05.2019 р.;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.03.2019 р. по 02.05.2019 р., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_3 ) щодо не врахування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.05.2019 р. по 09.02.2020 р.;
- зобов'язати Окремий контрольно пропускний пункт « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03.05.2019 р. по 09.02.2020 р., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не врахування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10.02.2020 р. по 01.08.2020 р.;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.02.2020 р. по 01.08.2020 р., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати на суму індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01.03.2018 р. по день фактичної виплати;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати на суму індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 19.03.2019 р. по день фактичної виплати;
- зобов'язати Окремий контрольно пропускний пункт « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати на суму індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 03.05.2019 р. по день фактичної виплати;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати на суму індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 10.02.2020 р. по день фактичної виплати;
- в іншій частині позовних вимог відмовити.
При цьому, виходячи з мотивувальної частини вказаного рішення суд дійшов наступних висновків: «(…) Згідно витягу із послужного списку в період з 10.02.2020 р. по 01.08.2020 р. позивач проходив службу в АДПС, доказів протилежного суду не надано. Як видно з установлених обставин справи, позивачу за лютий 2018 р. із урахуванням додаткової винагороди, яка має бути врахована при визначенні грошового забезпечення, оскільки носила постійний характер, нараховано грошове забезпечення в сумі 16 843, 28 грн. (за виключенням премії в розмірі 2000 грн., оскільки як вбачається із архівних відомостей така носила разовий характер), за березень 17 134, 27 грн., тобто підвищення склало 290, 99 грн.(…) Відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, у даному випадку: 4 463,15 грн - 290,99 грн. = 4 172, 16 грн.
Отже, зважаючи на те, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Однак всупереч зазначеному відповідачі не нараховували і не здійснювали виплату позивачу індексації - різниці з 01.03.2018 р. по 01.08.2020 р. (дата звільнення позивача із військової служби) із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078».
Крім того, суд встановив, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі № 120/8325/24 апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової часини НОМЕР_2 , Адміністрації Державної прикордонної служби України залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року - без змін.
У мотивувальні частині наголошеної постанови від 18.02.2025 колегія суддів дійшла наступних висновків: «(…)Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Розмір підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року склав 290,99 грн.
Оскільки розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці щомісячно, починаючи з березня 2018 року до дати звільнення зі служби, у сумі 4172,16 грн.
Однак, всупереч абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 відповідачами за період з 01 березня 2018 року по дату звільнення позивача не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в належному розмірі».
Таким чином, суд встановив, що в рамках розгляду справи № 120/8325/24 встановлено право позивача на отримання індексації-різниці щомісячно, починаючи з березня 2018 року до дати звільнення зі служби, у сумі 4172,16 грн.
Відповідно до наданого разом із позовною заявою листа від 05.09.2025 № 09/В-8701/17934 у даній справі відповідач повідомив, що у березні 2018 року розмір грошового забезпечення позивача збільшився у порівнянні з розміром грошового забезпечення у лютому 2018 року на 6396,98 грн. Зазначена сума перевищує суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці (4463,15 грн.). Таким чином, у листі відповідач повідомив, що індексація грошового забезпечення з врахуванням підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року за період з 10.02.2020 по 01.08.2020 становить 0,00 грн.
Дослідивши проведений відповідачем розрахунок, суд встановив, що відповідач не зараховує щомісячну додаткову винагороду, передбачену Постановою № 889 у розмірі 6316,23 грн. до складу грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року та у розмірі 105,27 грн. до складу грошового забезпечення позивача у березні 2018 року.
При цьому, як вже встановлено судом, питання щодо врахування додаткової винагороди при визначенні грошового забезпечення позивача за лютий та березень 2018 року вже досліджувалась в рамках розгляду справи № 120/8325/24 та судом надавалась відповідна правова оцінка.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених в межах даної справи позовних вимог, позивач фактично оскаржує неналежним чином виконання відповідачем рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 120/8325/24.
Так, згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В свою чергу, згідно п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Суд зазначає, що у даному адміністративному позові позивач оскаржує дії відповідача щодо нарахування йому індексації-різниці за період з 10.02.2020 по 01.08.2020 у розмірі 0,00 грн. шляхом порівняння його грошового доходу у березні 2018 року без урахування до складу грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у лютому 2018 року та у березні 2018 року.
В свою чергу, ч. 1 ст. 383 КАС України передбачено спеціальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду.
Так, особа на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Проте, позивач оскаржив спірні дії суб'єкта владних повноважень шляхом подання нового адміністративного позову, а не заяви в порядку встановленому ст. 383 КАС України.
В свою чергу, на переконання суду, наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача, шляхом подання нового позову.
Тому, за наслідком порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, провадження у новій адміністративній справі не належить до відкриття.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.170 КАС України встановлено, що про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Згідно з ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, у відповідності до приписів п.2 ч.1 ст. 170 КАС України та роз'яснити позивачу, що він не позбавлений можливості захистити свої права відповідно до ст.ст.382, 383 КАС України.
Керуючись п.2 ч.1 ст.170, ст.243, ст.248 КАС України, суд-
1.У відкритті провадження в адміністративній справі № 420/36381/25 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю за період з 10.02.2020 по 01.08.2020 включно у щомісячному розмірі 4 172,16 грн. - відмовити.
2.Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Оксана БОЙКО