Справа № 420/27992/25
04 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців про визнання протиправними та скасування рішення, наказу-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців, в якому позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії, прийняте за результатом розгляду подання Ради приватних виконавців України від 25.06.2025 № 963/01-14 в частині застосування до приватного виконавця ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на 6 місяців.
-визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення, прийняте за результатом розгляду Подання Ради, в частині застосування до приватного виконавця ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на 6 місяців.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Дисциплінарної комісії, прийняте за результатом розгляду подання Ради приватних виконавців України від 25.06.2025 № 963/01-14, в частині застосування до приватного виконавця ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на 6 місяців є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято на підставі припущень та власної інтерпретації фактичних обставин справи.
Позивач зазначає, що ані Закон України «Про санкції», ані Указ Президента України № 219/2024 від 04.04.2024 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 квітня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», ані жоден інший нормативно-правовий акт не передбачає обмеження органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, під час вчинення ними заходів примусового виконання рішення, щодо фізичних та юридичних осіб відносно яких застосовано санкції.
Приватний виконавець діяв виключно у відповідності до вимог чинного законодавства, будь-яких порушень не допускав. Жоден нормативно-правовий акт не передбачає обмеження органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, під час вчинення ними заходів примусового виконання рішення, щодо фізичних та юридичних осіб відносно яких застосовано санкції. Не надано обґрунтування, яким чином виконання судових рішень про стягнення з підсанкційної особи на користь українських енергопостачальних компаній та банку може завдати шкоди авторитету професії приватного виконавця в очах українського суспільства. Навпаки, дії щодо реалізації ресайклера марки «Wirtgen», який належав ТОВ «СПМК-17», призвели до часткового чи повного виконання виконавчих документів та забезпечили реалізацію приписів статті 129-1 Конституції України щодо обов'язковості виконання судового рішення, а тому, навпаки, сприяють підвищенню авторитету професії приватного виконавця шляхом забезпечення конституційних прав стягувачів.
При цьому позивач посилається окрім іншого на висновок Дисциплінарного уповноваженого, в якому зазначено про відсутність в діях та рішеннях приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1. фактів порушення вимог Кодексу професійної етики приватних виконавців України в редакції, затвердженій рішенням З'їзду приватних виконавців України № 9 від 12.12.2024, та ознак дисциплінарного проступку.
Ухвалою від 22 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Ухвалою від 01 вересня 2025 року задоволено заяву Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №420/27992/25. Зупинено дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, прийнятого за результатом розгляду за результатом розгляду подання Ради приватних виконавців України від 25.06.2025 № 963/01-14, в частині застосування до приватного виконавця ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця до набрання рішенням в даній адміністративній справі законної сили. Заборонено Міністерству юстиції України робити запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1. на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, прийняте за результатом розгляду подання Ради приватних виконавців України від 25.06.2025 № 963/01-14 до набрання рішенням в даній адміністративній справі законної сили.
Ухвалою від 19 вересня 2025 року у задоволенні клопотання представника Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства Юстиції України про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» у справі №420/27992/25 - відмовлено.
Ухвалою від 19 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства Юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №420/27992/25.
Від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останні заперечують проти позову та вважають заявлені позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
В обґрунтування правової позиції відповідачі зазначають, що на виконавця, в тому числі приватного, покладено обов'язок щодо сумлінного вчинення виконавчих дій у відповідності до норм чинного законодавства.
До Ради надійшло звернення керівника Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань Гейди І.О. від 14.02.2025 щодо дій приватного виконавця ОСОБА_1. у виконавчому провадженні № 70616073, у частині протиправної реалізації майна суб'єкта господарювання, який відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО), введених у дію указами Президента України, перебуває під санкціями. відповідно до Указу Президента України від 04.04.2024 № 219/2024 «Про рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» уведено в дію рішення РНБО від 04.04.2024 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), яким передбачено застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ТОВ «СПМК-17» (ідентифікаційний код 01353551) строком на 10 років, зокрема: блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, які належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 1); зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань (пункт 5).
Незважаючи на це, 23.01.2025 року приватним виконавцем ОСОБА_1., в межах виконавчого провадження № 70616073 про стягнення з ТОВ «СПМК-17» на користь ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (ідентифікаційний код 42114410) 599 905,20 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та 8 998,58 грн судового збору, реалізовано через електронний майданчик «Сетам» спецтехніку ТОВ «СПМК-17», а саме ресайклер марки «Wirtgen», 2017 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 . Покупець - ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління № 50», ціна 6 млн. грн.
Таким чином, у вказаних діях приватного виконавця ОСОБА_1. ДБР вбачало протиправний механізм реалізації майна суб'єкта господарювання, який, відповідно до рішень РНБО, введених у дію указами Президента України, перебуває під персональними санкціями.
За наслідками проведеної перевірки Комітет з етики дійшов висновку про наявність у діях приватного виконавця ознак порушення норм статей 3, 4, 10 Кодексу етики. Радою до Комісії направлено Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності Позивача.
Відповідач зазначає, що приватний виконавець ОСОБА_1 був обізнаний про застосування до суб'єкта господарювання вищезазначених санкцій. Попри це, приватний виконавець не звертався до уповноважених органів із запитами з приводу того, наскільки правомірним є виставлення на продаж майна підсанкційної особи, перед тим як виставляти на продаж зазначене майно.
Враховуючи вищевказане, недотримання вимог чинного законодавства, наявність поведінки, що не сприяє зміцненню авторитету професії та підривають суспільну довіру й повагу до неї, а також вчинення дій, які завдають шкоди репутації приватного виконавця та дискредитують професію в цілому, свідчать про порушення приватним виконавцем положень статей 3, 4 та 10 Кодексу етики та підтверджує наявність складу дисциплінарного проступку у відповідності до положень Закону № 1403.
Комісією одноголосно було прийнято рішення задовольнити подання Ради щодо притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на шість місяців.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства про застосування дисциплінарного стягнення, відповідачі звертають увагу суду, що такого фактично та юридично не існувало на дату звернення із позовом та не існує на день подачі відзиву, тобто не було ухвалено у встановленому законом порядку, не має належного оформлення, не пройшло внутрішньо організаційну процедуру затвердження, не зареєстровано у передбачених випадках та не набуло юридичної сили, відповідно оскарження неіснуючого рішення не може бути способом судового захисту, оскільки відсутній сам об'єкт правової оцінки судом.
Від позивача надійшла відповідь на відзив.
Від відповідачів надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 08 жовтня 2025 року клопотання Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства Юстиції України про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін у справі №420/27992/25 задоволено. Розгляд справи №420/27992/25 за адміністративним позовом Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства Юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання на 20.10.2025 року о 10:00 год.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідачі заперечували проти задоволення позову.
В судовому засіданні судом досліджено докази, та ухвалою від 20.10.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
ОСОБА_1 здійснює діяльність приватного виконавця у виконавчому окрузі Одеської області, що підтверджується посвідченням № 0315 від 13.03.2019.
На примусовому виконанні у приватного виконавця ОСОБА_1. перебувало виконавче провадження № 70616073 з примусового виконання наказу № 916/1582/22 від 13.12.2022 року, виданого Господарським судом Одеської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (65025, Одеська обл., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокиївського шосе, буд. 30А, код 01353551) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88, код 42114410) 599 905 (п'ятисот дев'яноста дев'яти тисяч дев'ятисот п'яти) грн 20 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 8 998 (восьми тисяч дев'ятисот дев'яноста восьми) грн 58 коп. судового збору.
26.12.2022 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70616073 щодо примусового виконання вимог вищезазначеного виконавчого документа.
В рамках вищезазначеного виконавчого провадження, приватним виконавцем проведено опис, арешт та передано згідно статті 61 Закону на примусову реалізацію рухоме майно боржника, а саме: ресайклер марки WIRTGEN, модель WR 250, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер: НОМЕР_2 , шляхом проведення електронного аукціону. 23 січня 2025 року вищевказане майно було реалізовано Державним підприємством «СЕТАМ» із застосуванням веб-сайту, передбаченого Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, за електронною адресою: https://setam.net.ua/auction/562687, з ціною продажу 6 000 000,00 гривень.
Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 628613 переможцем аукціону було визнано приватне акціонерне товариство «Броварське шляхово-будівельне управління № 50».
В подальшому на адресу приватного виконавця надійшли заяви від АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області № 916/760/24 від 18.10.2024 року про стягнення з ТОВ «СПМК-17» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, № 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп, та наказу Господарського суду Одеської області № 916/760/24 від 11.10.2024 року про стягнення з ТОВ «СПМК-17» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, № 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) заборгованості з розподілу електричної енергії в розмірі 92 861 (дев'яносто двох тисяч восьмисот шістдесяти однієї) грн 97 коп, заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 3 200 (трьох тисяч двохсот) грн 12 коп, 3% річних в розмірі 4 499 (чотирьох тисяч чотирьохсот дев'яноста дев'яти) грн 33 коп, інфляційних втрат в розмірі 12 462 (дванадцяти тисяч чотирьохсот шістдесяти двох) грн 88 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (двох тисяч чотирьохсот двадцяти двох) грн 40 коп.
Крім того, надійшла заява ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИТВА «МТБ БАНК» щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області № 916/159/24 від 15.08.2024 року про стягнення з ТОВ «СПМК-17» на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28; код ЄДРПОУ: 21650966) 15 000 000,00 грн заборгованості та 180 000,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Позивачем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 77027149, виконавчого провадження № 77027234 та виконавчого провадження № 77055904, щодо примусового виконання вимог вищезазначених виконавчих документів.
Виконавчі провадження № 70616073, 77027149, 77027234 та 77055904 були об'єднані у зведене виконавче провадження № 77053656, а кошти, що були отримані від переможця електронного аукціону з реалізації рухомого майна боржника були перераховані на користь стягувачів, а саме ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ПАТ «МТБ БАНК» у відповідності до вимог розділу VI Закону.
До Ради приватних виконавців України та Міністерства юстиції України надійшло звернення Керівника Головного оперативного управління ДБР Гейди І.О. від 14.02.2025 щодо дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1. у виконавчому провадженні № 70616073, у частині протиправної реалізації майна суб'єкта господарювання, який відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України, перебуває під санкціями.
Так, відповідно до Указу Президента України № 219/2024 від 04.04.2024 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 квітня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 квітня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), яким передбачено застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ТОВ «СПМК-17» (ідентифікаційний код 01353551) строком на 10 років, зокрема:
- блокування активів
- тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, які належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 1);
- зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань (пункт 5).
Так, у діях приватного виконавця з реалізації рухомого майна ТОВ «СПМК-17» Державне бюро розслідувань вбачає протиправний механізм реалізації майна суб'єкта господарювання, який, відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України, перебуває під персональними санкціями.
Окрім цього, ДБР зазначає, що невиконання приватним виконавцем своїх обов'язків та ігнорування рішень Ради національної безпеки і оборони України, що вводяться в дію указами Президента України, призводить до нівелювання державної санкційної політики в частині «блокування активів» певної категорії фізичних та юридичних осіб.
Тому з метою недопущення завдання приватними виконавцями під час здійснення своєї професійної діяльності збитків державним інтересам Головне оперативне управління ДБР звернулося до Міністерства юстиції України та Асоціації приватних виконавців України з проханням надати оцінку діям приватного виконавця в межах виконавчого провадження № 70616073, вжити заходів правового реагування та управлінського контролю.
Рішенням Ради № 79 від 06.03.2025 розпочато перевірку діяльності приватного виконавця ОСОБА_1. на предмет дотримання норм Кодексу етики.
07.03.2025 Рада звернулась до приватного виконавця із запитом щодо надання пояснень по суті викладених у зверненні Керівника Головного оперативного управління ДБР Гейди І.О. від 14.02.2025 обставин та копій відповідних документів.
Приватним виконавцем ОСОБА_1. було надано письмові пояснення, у яких зазначено наступне.
26.12.2022 приватний виконавець ОСОБА_1. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 70616073. ОСОБА_1 проведено опис, арешт та передано на примусову реалізацію рухоме майно боржника, а саме ресайклер марки «Wirtgen», 2017 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 . 23.01.2025 вищевказане майно було реалізовано ДП «СЕТАМ», з ціною продажу 6 млн. грн.
Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 628613 переможцем аукціону було визнано ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління № 50».
В подальшому, на адресу приватного виконавця ОСОБА_1. надійшли заяви від АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про примусове виконання наказів Господарського суду Одеської області у справі № 917/760/24 від 11.10.2024 та від 18.10.2024 про стягнення з ТОВ «СПМК-17» на користь АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» заборгованості та судових витрат, а також заява ПАТ «МТБ БАНК» про примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області № 916/159/24 від 15.08.2024 про стягнення з ТОВ «СПМК-17» на користь ПАТ «МТБ БАНК» боргу.
На підставі вказаних заяв приватний виконавець ОСОБА_1. виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень №77027149, №77027234 та №77055904 щодо примусового виконання вимог вищезазначених виконавчих документів та об'єднав виконавчі провадження № 70616073, № 77027149, № 77027234, № 77055904 у зведене виконавче провадження № 77053656, а кошти, що були отримані від переможця електронного аукціону з реалізації рухомого майна боржника, були перераховані на користь відповідних стягувачів у даних виконавчих провадженнях.
Згідно з поясненнями приватного виконавця ОСОБА_1., ним перед початком примусової реалізації майна боржника було здійснено аналіз чинного законодавства щодо примусового виконання рішень та щодо можливості реалізації арештованого майна на електронному майданчику ДП «СЕТАМ» та, як наслідок, не виявлено жодних заборон з цього приводу.
Крім цього, приватний виконавець ОСОБА_1. був запрошений на засідання РПВУ, яке відбулося 25.04.2025, та на якому приватний виконавець додатково надав пояснення щодо фактів зазначених у зверненні ДБР.
Комітет з етики, дослідивши зміст листа Керівника Головного оперативного управління ДБР Гейди І.О. від 14.02.2025, яке стало підставою для ініціювання Радою проведення перевірки, а також зміст наданих приватним виконавцем письмових пояснень, проаналізувавши вищезазначені фактичні обставини справи, дійшов висновку про наявність у діях приватного виконавця ознак порушення норм статей 3, 4, 10 Кодексу етики.
Радою до Комісії направлено Подання № 963/01-14 від 25.06.2025 року про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на шість місяців.
Оскільки приватний виконавець ОСОБА_1. був обізнаний про застосування до суб'єкта господарювання ТОВ «СПМК-17» персональних санкцій, відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України, попри це, приватний виконавець не звертався до уповноважених органів із запитами з приводу того, наскільки правомірним є виставлення на продаж майна підсанкційної особи, перед тим як виставляти на продаж зазначене майно, відповідач дійшов висновку про недотримання вимог чинного законодавства, наявність поведінки, що не сприяє зміцненню авторитету професії та підривають суспільну довіру й повагу до неї, а також вчинення дій, які завдають шкоди репутації приватного виконавця та дискредитують професію в цілому, відповідно про порушення приватним виконавцем положень статей 3, 4 та 10 Кодексу етики та наявність складу дисциплінарного проступку у відповідності до положень Закону № 1403.
Комісією одноголосно було прийнято рішення про задоволення подання Ради щодо притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на шість місяців, оформлене витягом з протоколу № 91 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 08.08.2025 року.
Не погоджуючись з рішенням Дисциплінарної комісії, прийнятим за результатом розгляду подання Ради приватних виконавців України від 25.06.2025 № 963/01-14 в частині застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на 6 місяців, наказом Міністерства юстиції України про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення, прийнятого за результатом розгляду Подання Ради, в частині застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на 6 місяців, позивач звернувся з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Уряду від 02.07.2014 № 228, встановлено, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.
Водночас, одним із завдань Міністерства юстиції України є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері організації примусового виконання рішень. Вказана норма знайшла своє відображення у Законі України від 02.06.2016 № 1403- VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (в актуальній редакції на час проведення перевірки) (далі - Закон № 1403-VІІІ), що визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Статтею 17 Закону № 1403-VІІІ встановлено, що Міністерство формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень, забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення та ін.
Частиною першою статті 34 Закону № 1403-VIII встановлено, що контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством.
Статтею 37 Закону №1403-VIII визначено, що приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас, як визначено підпунктом 3 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім передбачених підпунктом 9 цього пункту перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
При цьому, особливості перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків у період дії воєнного стану визначені розділом V Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 №3284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1195/32647 та є спеціальними нормами, які регулюють порядок здійснення Міністерством контролю за діяльністю приватних виконавців у період дії на території України воєнного стану.
Статтею 38 Закону № 1403 встановлено, що підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; порушення правил професійної етики приватного виконавця; розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків; невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради та з'їзду приватних виконавців України.
Відповідно до статті 39 Закону № 1403 Дисциплінарна комісія утворюється при Міністерстві для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків. Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців затверджується Міністерством (частина друга статті 39 Закону № 1403).
Дисциплінарна комісія: розглядає подання Міністерства, Ради про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству чи Раді; приймає рішення на підставі подання Міністерства чи Ради про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення (частина шоста статті 39 Закону № 1403).
Рішення Дисциплінарної комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п'яти членів комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим. Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії (частини восьма - дев'ята статті 39 Закону № 1403).
Відповідно до статті 40 Закону № 1403 Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень: 1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення; 2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; 3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення (частина четверта статті 40 Закону № 1403).
У разі, якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року (частина п'ята статті 40 Закону № 1403).
Порядок діяльності Дисциплінарної комісії та процедура розгляду подань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства від 27.11.2017 № 3791/5, зареєстрованого в Міністерстві 28.11.2017 за № 1442/31310 «Про затвердження Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців» (далі - Положення № 3791/5, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Пунктами 3-4 Положення № 3791/5 визначено, що основними завданнями Дисциплінарної комісії є: розгляд питань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків; прийняття рішень про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктом 13 Положення засідання Дисциплінарної комісії уважається повноважним у разі присутності на ньому не менше п'яти членів комісії. Відповідно до пункту 16 Положення № 3791/5 рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії протягом двох робочих днів після засідання Дисциплінарної комісії. Пунктом 18 Положення № 3791/5 встановлено, що протокол засідання Дисциплінарної комісії має містити перелік присутніх на засіданні осіб, порядок денний, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, прийняте Дисциплінарною комісією рішення.
У разі прийняття Дисциплінарною комісією рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у протоколі засідання Дисциплінарної комісії зазначається вид дисциплінарного стягнення, який застосовано до приватного виконавця. Дисциплінарна комісія зобов'язана запросити на засідання приватного виконавця, стосовно якого Мін'юстом внесено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання. Приватний виконавець, щодо якого внесено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, повідомляється про дату, час і місце проведення засідання не пізніше ніж за 5 днів до проведення засідання Дисциплінарної комісії рекомендованим поштовим відправленням або на електронну адресу, зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
Відповідно до пункту 27 Положення № 3791/5 за результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія приймає рішення зокрема про: задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною першою статті 41 Закону № 1403.
Згідно із пунктом 28 Положення № 3791/5 у разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
Так, судом під час розгляду справи встановлено, що згідно з поданням Ради приватних виконавців України відповідна перевірка проводилась на підставі звернення керівника Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань Гейди І.О. від 14.02.2025 щодо дій приватного виконавця ОСОБА_1. у виконавчому провадженні № 70616073, у частині протиправної реалізації майна суб'єкта господарювання, який відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України, перебуває під санкціями.
При цьому, підпунктом 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII та розділом V Порядку передбачено альтернативний механізм впливу (захід реагування) на процес здійснення приватним виконавцем своєї діяльності в умовах воєнного стану шляхом встановлення можливості зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі наказу Мін'юсту за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженого не менше ніж п'ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу V Порядку у разі виявлення ознак грубого порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень структурний підрозділ Міністерства, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень готує подання про зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, яке підписує керівник структурного підрозділу Міністерства.
Судом під час розгляду справи встановлено, що Дисциплінарною комісії приватних виконавців одноголосно було прийнято рішення про задоволення подання Ради щодо притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на шість місяців, оформлене витягом з протоколу № 91 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 08.08.2025 року.
Отже, судом встановлено, що комісією всупереч положень, передбачених підпунктом 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII неправомірно визначено строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги не посилається на порушення відповідачем процедури проведення перевірки, а також застосованим відповідачем видом та строком дисциплінарного стягнення, проте не погоджується з встановленими за її результатами порушеннями, оскільки останній діяв виключно у відповідності до вимог чинного законодавства, будь-яких порушень не допускав.
Як встановлено судом, предметом позову у даній справі є правомірність прийняття Дисциплінарною комісією приватних виконавців рішення, оформленого протоколом № 91 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 08.08.2025 року, а також наказу Міністерства юстиції України, яким введено в дію оскаржуване рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців.
Так, розгляд питань про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності врегульовано статтею 40 вказаного Закону, згідно з частиною четвертою якої Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень: 1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення; 2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; 3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини п'ятої статті 40 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
Згідно з частиною другою статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.
Частиною п'ятою статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.
Крім того, згідно із підпунктами 4 пункту 6-1 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403-VIII під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п'ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків.
На підставі пункту 30 Положення № 3791/5 рішення Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Мін'юсту.
Дата видання наказу Мін'юсту є датою застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Наказ Міністерства юстиції України про зупинення діяльності приватного виконавця може бути оскаржено до суду.
Наведене свідчить, що рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності набуває дії та має вплив на права та обов'язки останнього лише після введення його в дію наказом Міністерства юстиції України.
Водночас, як встановлено судом під час розгляду справи, рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом № 91 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 08.08.2025 року, не вводилось в дію наказом Міністерства юстиції України.
Вказане підтверджено представником позивача в судовому засіданні та поясненнями представника відповідачів, наданими в судовому засідання та в письмових поясненнях.
При цьому, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 8 Загальної декларації прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Праву на позов повинно відповідати певне конкретне порушене право чи охоронюваний законом інтерес.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Оскільки позивач, оскаржуючи рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом № 91 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 08.08.2025 року, яке не вводилось в дію наказом Міністерства юстиції України, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, адже оскаржуваним рішенням, без введення його в дію відповідним наказом Міністерства юстиції України, права позивача не порушуються, що свідчить про передчасність оскарження в судовому порядку рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом № 91 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 08.08.2025 року.
Аналогічний підхід до застосування наведених вище правових норм викладено у постанові Верховного Суду 14.12.2022 року у справі №200/11957/20-а, від 07.07.2021 року у справі №160/10658/20.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України). При цьому, суд враховує останню правову позицію.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців про визнання протиправними та скасування рішення, наказу - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.
.