про залишення позовної заяви без руху
05 листопада 2025 рокусправа № 380/21788/25
м.Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірила матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області(місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.05.2025, о/р НОМЕР_2 , про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити поновлення виплати та виплату недоотриманої пенсії по віку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 01.12.2023.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно зі статтею 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року (далі по тексту Закон України № 5076-VI).
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд встановив, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
Так, позов подано через Електронний суд від імені позивача, ОСОБА_1 підписаний адвокатом Ковальчук Іванною Олександрівною.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх повноважень представник надав ордер адвоката серії АС №1159990 від 30.10.2025, на надання правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги №10/07 від 02.07.2025 у Львівському окружному адміністративному суді.
Суд вважає це недостатнім, виходячи із практики Верховного Суду (постанова від 20.01.2025 по справі № 761/5870/24) та вимог процесуального закону:
Згідно з ч.4 ст.59 КАС України, документом, що підтверджує повноваження адвоката, є ордер або довіреність, що видаються на підставі договору про надання правничої допомоги. Тобто, наявність укладеного договору між клієнтом і адвокатом є обов'язковою передумовою представництва, а ордер лише засвідчує факт його укладення. Верховний Суд неодноразово наголошував: ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на підставі укладеного договору.
У постанові Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №160/2934/20 прямо вказано, що подання лише ордера без долучення договору (або належним чином посвідченої довіреності від клієнта) є недостатнім для підтвердження повноважень представника. Суд зазначив, що відсутність договору ставить під сумнів право особи, яка підписала позов, діяти від імені довірителя. У згаданій постанові ВС зроблено висновок: в разі спору щодо повноважень представника суд має перевірити наявність саме договору, оскільки закон не виключає обов'язковості договору про правничу допомогу, а ордер - лише похідний документ.
Суд зауважує, що до позову не додано ні копії договору між позивачем та адвокатом Ковальчук І.О., ні довіреності від позивача.
Відповідно до п.12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №4112 (в редакції, чинній на дату проведення загальних зборів) (далі - Положення) ордер містить визначені обов'язкові реквізити.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України).
Схожі за змістом правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 12 липня 2021 року у справі № 750/7902/20-ц).
Відповідно ст.26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п.12 Положення, а також типової форми ордера вбачається, що ордер містить лише відомості про обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги. Втім, в ордері на надання правничої допомоги наданому до суду чітко не зазначаються повноваження, надані адвокату при здійсненні представництва/захисту інтересів клієнта.
Без наявного договору ордер не дає достатніх підстав вважати, що адвокат діє на законних підставах. Це узгоджується із правовим висновком ВС, викладеним, зокрема, у постанові ВС від 19.02.2025 по справі №908/2596/23.
Доказів наявності у адвоката повноважень на представництво інтересів позивача в Львівському окружному адміністративному суді до позовної заяви не додано.
Згідно з п.9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суддя вказує на те, що у позовній заяві позивачем не обґрунтовано порушення оскаржуваними відповідачами прав, свобод, інтересів позивача, що не відповідає вищенаведеному процесуальному положенню.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується Закон України №3674-VI).
За приписами ч.1 ст. 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову, який містить позовну вимогу немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028,00гривні.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1211,20грн.
Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В позовній заяві позивач зазначив двох відповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач оскаржує скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.05.2025, о/р 913080186978, про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Отже, заявлено одна вимогу немайнового характеру, за які позивачу належить сплатити 1211,20грн. судового збору.
При цьому позивач заявив вимогу про зобов'язання/спонукання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити поновлення виплати та виплату недоотриманої пенсії по віку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 01.12.2023. Отже, заявлено також вимогу немайнового характеру до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за яку позивачу належить також сплатити 1211,20грн. судового збору.
Тобто, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, сума судового збору за подання позовної заяви становить 2422,40грн.
При цьому, позивачем до матеріалів справи долучено копію квитанції про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру у сумі 1211,20грн.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно доплатити судовий збір ще за одну вимогу немайнового характеру в сумі 1211,20грн.
Також, статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Тому, позивачу необхідно надати суду належний доказ сплати (перерахування) судового збору або докази звільнення від його сплати.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» №28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України для усунення вказаних недоліків, а саме: надати доказ, що підтверджують повноважень адвоката Ковальчук Іванни Олександрівни представляти інтереси ОСОБА_1 у Львівському окружному адміністративному суді, в тому числі підписувати позовні заяви від імені позивача; надати обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; надати докази сплати судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» ще за одну вимогу немайнового характеру.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії- залишити без руху.
Позивачу встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лунь З.І.