05 листопада 2025 рокусправа № 380/17307/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській, з урахуванням заяви про виправлення описки, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159. а саме: пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2021 року на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 у справі №380/9451/21.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що невиплата відповідачем ОСОБА_1 індексованого доходу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 за рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №380/9451/21 є протиправною та такою, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою судді від 25 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ( далі - відповідач) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що органи Пенсійного фонду України здійснюють свою діяльність у межах компетенції, визначеної Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, за рахунок коштів Державного бюджету України. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 у справі №380/9451/21 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2021 та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 30.11.2021 у сумі 217158,32 грн, яка станом на момент подання позову не виплачена. Відповідно до статей 23, 72, 116 Бюджетного кодексу України, видатки здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Погашення заборгованості за рішеннями судів проводиться в межах бюджетних асигнувань, передбачених у Державному бюджеті. Постановами Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №631 та від 11.10.2024 №1156 затверджено бюджети Пенсійного фонду України на відповідні роки, у яких передбачені видатки на виконання судових рішень у межах доведених лімітів. Отже, виплата нарахованих сум буде здійснена у порядку черговості після виділення відповідних коштів із Державного бюджету України. Питання компенсації втрати частини доходів у разі затримки виплат регулюється Законом України №2050-ІІІ та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001, згідно з якими компенсація проводиться у випадку затримки виплати на один і більше місяців та за рахунок джерел, з яких здійснюється відповідна виплата.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі 380/9451/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 28.04.2021 №15, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» про розмір грошового забезпечення позивача та здійснити виплату з урахуванням раніше проведених виплат.
Вказане рішення суду набрало законної сили 17.11.2021.
3.06.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про виплату нарахованої заборгованості пенсії за рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2021 року у справі 380/9451/21.
Листом від 09.06.2025 № 1300-5405-8/76633 відповідач повідомив позивача про те, що сума заборгованості буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України.
24.07.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про виплату пенсії з урахуванням індексації за 2019-2024 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески , та який враховується для обчислення. пенсії.
Листом від 11.08.2025 № 16014-16969/Х-52/8-1300/25 повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся із цим позовом.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною першою статті 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За змістом статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статей 3, 4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону № 2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок, зокрема, коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Із системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Статтею 7 Закону № 2050-ІІІ визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2001 № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).
При цьому, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 закріплено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Пункти 1, 2 Порядку № 159 кореспондуються з положеннями Закону № 2050-ІИ і конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Приписи пункту 4 Порядку № 159 визначають, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону та пункті 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Наведену правову позицію сформулював Верховний Суд України у постановах від 19.12.2011 у справі № 6-58цс11, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16), яка у подальшому знайшла своє відображення, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 24.01.2019 у справі №159/1615/17, від 28.12.2019 у справі № 520/8992/19 та від 21.09.2022 у справі № 816/1627/18.
Відповідно до статті 6 Закону № 2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв'язку свідчить, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив у постановах від 19.12.2011 у справі № 6-58цс11, від 07.11.2012 у справі № 6-131цс12 та від 18.11.2014 №21-518а14.
У постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 826/8319/16 зазначено, що компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
Згідно з частиною 2 статті 55 Закону № 2262 нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19: «у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, донарахованої за період з 01.01.2016 до 31.09.2018 на підставі рішення у справі № 803/1130/18, здійснити щомісячний розрахунок та виплату в тому ж місяці, у якому буде здійснена виплата заборгованості, компенсації втрати частини доходів, починаючи з 26.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії».
Таким чином, Відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування і не виплати позивачу компенсації втрати частини доходу, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, а також неправомірно відмовив позивачу у проведенні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Щодо позовної вимоги позивача про донарахування та виплату суми індексованого доходу суд вказує про, те що зазначене не входить до предмета розгляду у межах цієї справи. Крім того, суд звертає увагу, що позивач не заявляв окремої вимоги про визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача у цій частині, а відтак питання щодо нарахування та виплати індексованого доходу не може бути предметом судового розгляду у межах цього провадження.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позов слід задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів в зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2021 року на підставі Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 у справі №380/9451/21.
У решті позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович