04 листопада 2025 рокусправа № 380/14055/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (місцезнаходження: 36600, м.Полтава вул.Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927), в якому просить суд:
-визнати протиправним рішення від 17.04.2025 №913280127298 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині відмови у врахуванні нового показника середньої заробітної плати;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що вона перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». 10.04.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, у якій просила перерахувати пенсію, як особі, яку переведено з пенсії за вислугу років по Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021роки, а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 рр. Така заява відповідно до принципу екстериторіальності була передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 17.04.2025 №913280127298 про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю права на перераунок пенсії, оскільки від останього перерахунку пенсії пройшло два роки та набутий страховий стаж після попереднього перерахунку становить менше 24 календарних місяців. Позивач вважає відмову у перерахунку пенсії протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом та просить задовольнити позов.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області подав до суду відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивачці не призначено пенсію вперше, а переведено на інший вид, тому до обрахунку пенсії застосований показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 року відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає дії відповідача правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що з 20.12.2022 на підставі поданої заяви позивача, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведено на пенсію за віком. При цьому, застосовано показник середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки. Вважає дії відповідача правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 29.10.2008 перебувала на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
З 20.12.2022 позивач набула право на на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З метою реалізації свого права на призначення пенсії за віком, 10.04.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, на підставі якої відповідачем здійснено переведення позивача з одного виду пенсії на інший, при цьому застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок від 25.11.2005 № 22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом є Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
17.04.2025 за результатами розгляду даної заяви 10.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення за №913280127298 про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю права на перераунок пенсії, оскільки від останього перерахунку пенсії пройшло два роки та набутий страховий стаж після попереднього перерахунку становить менше 24 календарних місяців.
Не погоджуючись з діями органу Пенсійного фонду, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону N 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з положеннями частини 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.
Водночас частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тобто правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
Однак судом встановлено, що позивачу з 29.10.2008 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 13 Закону №1788-XII.
Натомість пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV позивачу вперше призначено 20.12.2022.
Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 у справі №520/6808/17 та від 10.04.2019 у справі №211/1898/17 зауважив, що частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тому зі змісту наведених норм вбачається, що призначення та виплата пенсії позивачу за нормами Закону №1788-XII не входила до правового регулювання Закону №1058-IV, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Таким чином, отримуючи пенсію за Законом №1788-XII, позивач не користувався жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом №1058-IV. Відтак призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV з 20.12.2022 відбулось вперше.
За наведених обставин фактично йдеться про призначення позивачу іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком обрахованої відповідно до Закону № 1058-IV, замість раніше призначеної пенсії, обчисленої відповідно до вимог Закону №1788-XII. Переведенням ж з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17 та від 13.12.2018 у справі №185/860/17.
Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно з Законом №1788-XII, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-IV, такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
Тому при призначенні позивачці з 20.12.2022 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини 2 статті 40 цього Закону.
Такі ж правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №400/293/19 щодо аналогічних правовідносин.
Тому, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 рр., відповідач діяв протиправно.
За таких обставин оскаржуване рішення від 17.04.2025 №913280127298 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо заявлених в межах цього спору вимог зобов'язального характеру, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кодексом адміністративного судочинства Українитакож визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (ч. 2статті 245 КАС України). В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.
У пункті 145 рішення від 15.11.96 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства»(Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
При визначенні відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, який має розглянути питання про вирішення питання перерахунок пенсії позивачу, потрібно враховувати, що 30.03.2021 набрала чинностіпостанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1), якою внесені зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1(у редакції постанови від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
Так, відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає, перераховує пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 питання про перерахунок пенсії за наслідками в тому числі і судового розгляду справи має вирішувати, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, який розглядав заяву про перерахунок пенсії та прийняв рішення про відмову у такому перерахунку.
Таким чином питання про здійснення перерахунку пенсії, про який просить заявник за наслідками розгляду цієї справи, має вирішувати саме ГУ ПФУ в Полтавській області.
Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно перерахувати позивачу пенсію, суд виходить з того, що відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 35, частиною 2 статті 38, частиною 3 статті 42 частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Оскільки позивач звернулася до пенсійного органу 10.04.2025 з заявою та необхідними документами, щодо перерахунку пенсії, тому право на перерахунок виникло, саме з 01.05.2025 відповідно до абзацу 1 пункту 4 гостатті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи наведене та з метою ефективного захисту і відновлення порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити з 01.05.2025 перерахунок та виплату пенсії позивачу за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 рр., з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: 36600, м.Полтава вул.Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 17.04.2025 №913280127298 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати ОСОБА_1 з 01.05.2025 пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме, за 2019, 2020 та 2021роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні позову в частині інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: 36600, м.Полтава вул.Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2422 (дві тисяч чотириста двадцять два) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.