04 листопада 2025 рокусправа № 380/4145/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2), у якому, з урахуванням заяви від 01.10.2025 про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо взяття позивача на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати відповідача-1 виключити позивача із військового обліку та внести відомості про виключення позивача з військового обліку до відповідних реєстрів;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов військовозобов'язаних на військову службу по мобілізації від 28.11.2024 №332 в частині призову позивача на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2025 № 12-РС в частині про призначення позивача, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації та зарахованого до списків особового складу Евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , та присвоєння звання старший солдат;
- зобов'язати відповідача-2 та командира в/ч НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.11.2024 ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції та працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на вулиці для перевірки документів.
Наголошує, що під час перевірки документів ОСОБА_1 надав для перегляду тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 оо2 114 від 29.01.2020 із записом про виключення з військового обліку у графі 13 та 14 "Відмітки про військовий облік", довідку про звільнення серії ЛЬВ № 16857 від 04.12.2017 та вирок Апеляційного суду Львівської області від 06.08.2010 та повідомив про те, що він раніше був засуджений за вчинення тяжкого злочину, тому відповідно до законодавства не підлягає мобілізації. Попри це, його силою та під дією примусу доставили до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де позивач був примусово взятий на військовий облік військовозобов'язаних. Також без згоди на це громадянина та без жодних на це правових підстав позивач був направлений на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). За результатами ВЛК, згідно з довідкою №258/12 від 25.11.2024, ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби та йому видали мобілізаційне розпорядження та бойову повістку із направленням до військової частини НОМЕР_1 .
Стверджує, що відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 15.01.2025 № 12-РС позивач зарахований до списків особового складу Евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , та йому присвоєне звання "старший солдат".
28.11.2024 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) № 332 ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації для відправки у військову частину НОМЕР_1 .
Позивач вважає протиправними дії щодо взяття його на військовий облік та подальший призов на військову службу, оскільки відповідно до чинного законодавства України, яким урегульовані ці правовідносини, ОСОБА_1 виключений із військового обліку у зв'язку із засудженням за вчинення тяжкого злочину, тому не підлягає мобілізації.
Із наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою від 24.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26.03.2025 відповідач-1 подав відзив на позов, в якому зазначив, що в ході проведення перевірки та мобілізаційних заходів стосовно позивача ОСОБА_1 встановлено, що станом на 25.11.2024 у відповідності до інформації Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів він не був виключений з військового обліку. Відтак, станом на 25.11.2024 не існувало визначених законодавством України обмежень щодо постановлення ОСОБА_1 на військовий облік та його призову на військову службу по мобілізації на особливий період та надалі зарахування до списків особового складу військової частини.
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
28.03.2025 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що виключення громадянина України з військового обліку як такого, що раніше був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби та на підставі Закону № 2232-ХІІ звільнила цю особу від виконання військового обов'язку. Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов'язаного/резервіста, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.
Стверджує, що оскільки 31.01.2020 позивач був виключений з військового обліку як раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину відповідно до пп.6 п.6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", то з цієї дати він є звільненим від виконання військового обов'язку як особа, що в силу закону вважається непридатною до проходження військової служби.
Крім того, позивач зазначив, що Львівським окружним адміністративним судом від 30.10.2024 у справі № 380/14503/24 розглядалася аналогічна ситуація. Суд визнав протиправними дії територіального центру комплектування щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу особи, яка була виключена з військового обліку на підставі частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у редакції, чинній на момент виключення. Суд зазначив, що зміни до законодавства не мають зворотної дії в часі та не можуть бути підставою для поновлення на військовому обліку осіб, які були законно з нього виключені.
З урахуванням наведеного, позивач вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а дії відповідача - визнанню протиправними.
Ухвалою від 31.03.2025 відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_5 у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
09.04.2025 відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги до відповідача-2 є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Наголошує, що у позовній заяві не зазначено, у чому полягає неправомірність дій військової частини НОМЕР_1 . Вимоги до відповідача-2 є похідними від вимог до відповідача-1.
Крім того, у позовній заяві не наведено обґрунтування, а позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності рішення або дій відповідача-2. Наразі у відповідача-2 відсутні докази, які не можуть бути подані разом із відзивом, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . є громадянином України.
06.08.2010 Апеляційний суд Львівської області постановив вирок про, яким визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 115 ч. 2, ст. 187 ч. 4. ст. 304 ч. 1, ст. 357 ч. з КК України та призначив покарання 12 років позбалення волі з конфіскацією майна.
24.11.2017 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області постановив ухвалу про звільнення ОСОБА_1 від відбуття покарання умовно-достроково на не відбутий термін 2 роки 11 місяців 12 днів.
Згідно із Довідкою про звільнення серії ЛЬВ № 16857 від 04.12.2017 ОСОБА_1 у період з 13.10.2009 до 04.12.2017 відбував покарання у місцях позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ст. 115 ч. 2, 187 ч. 4. 304 ч. 1, 357 ч. з КК України.
29.01.2020 ОСОБА_1 видане тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 , у пункті 14 якого зазначено про виключення з вйськового обліку згідно із пп.6 п. 6.ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
У Довідці військово-лікарської комісії № 258/12 від 25.11.2024 зазначено, що солдат запасу ОСОБА_1 , 1983 року народження придатний до військової служби.
Наказом о.п. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 28.11.2024 № 332 ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації для відправки у військову частину НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2025 № 12-РС ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу Евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , та йому присвоєне звання "старший солдат".
Вважаючи протиправними дії відповідача-1 щодо постановлення ОСОБА_1 на військовий облік та рішення відповідача-2 про призов на військову службу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та застосовує такі правові норми.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч. 1, ч. 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та триває на момент розгляду цієї адміністративної справи.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За змістом п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з п. 9, п. 11 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Статтею 1 Закону № 2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 1 ст. 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з ч. 6 ст. 2 Закону № 2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
На підставі частини 1, 2, 4 статті 28 Закону № 2232-XII запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних:
військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: перший розряд - до 35 років; другий розряд - до 60 років.
Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі.
Відповідно до ст. 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487). Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Завданнями військового обліку є:
- утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період;
- проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов'язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;
- своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; - забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях;
- забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку; - забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством. Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.
Відповідно до пп. 6 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII (у редакції станом на час виключення позивача з військового обліку) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: […] 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Позивач з 31.01.2020 був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 , як раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину відповідно до пп.6 п. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", що підтверджується записом про виключення з військового обліку у Тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_3 .
Надалі Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 № 3633-IX, частину 6 статті 37 викладено у такій редакції:
"Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.".
18.05.2024 набув чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Пунктом 4 розділу "Загальні питання" Порядку № 560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
- особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Суд наголошує, що у зв'язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII було звужено коло підстав для виключення осіб з військового обліку.
Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.
З часу набрання чинності змін до Закону № 2232-XII він поширює свою дію на всій території України та розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
Отже, з 18.05.2024 (дата набрання чинності Законом № 3633-IX) особи, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, є військовозобов'язаними, а частина 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суд зауважує, що позивач просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити ОСОБА_1 із військового обліку та внести відомості про виключення з військового обліку до відповідних реєстрів.
25.11.2024 під час оповіщення представники ІНФОРМАЦІЯ_5 за допомогою системи АІС "Оберіг" було здійснено перевірку військо-облікових документів ОСОБА_1 , та встановлено: громадянин ОСОБА_1 згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 з 25.06.2003, як особа, яка прибула з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання (аб.3 п. 1 ч. ст. 37); про відсутність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; - відсутність відомостей, щодо проходження ВЛК військовозобов'язаним (відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3 Наказу МОУ № 402 "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_9 на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП) - відсутні відомості щодо виключення з військового обліку.
Так, позивач визнати протиправним та скасувати наказ від 28.11.2024 № 332 в частині призову позивача на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , а також визнати протиправним та скасувати наказ № 12-РС від 15.01.2025 в частині про включення позивача до списків особового складу Евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу № 332 від 28.11.2024 ОСОБА_1 відправлений до в/ч НОМЕР_1 для призначення на посаду у в/ч НОМЕР_1 з терміном прибуття 28.11.2024.
У ході проведення перевірки та мобілізаційних заходів стосовно ОСОБА_1 встановлено, що станом на 25.11.2024 у відповідності до інформації Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів "Резерв+" він не був виключений з військового обліку.
Тому внесення таких відомостей щодо виключення позивача із військового обліку суперечитиме діючим нормативно-правовим актам з огляду на приписи наведених вище Законів.
Відтак, суд вважає, що станом на 25.11.2024 не існувало визначених законодавством України обмежень щодо постановлення позивача на військовий облік та його призову на військову службу по мобілізації на особливий період та у подальшому зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Отже, позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги зобов'язати посадових осіб відповідача-2 прийняти рішення про виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , суд, з урахуванням наведених вище обставин вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
За правилами статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір не підлягає стягнення на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна