Рішення від 04.11.2025 по справі 380/1445/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 рокусправа № 380/1445/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Підставою позову є протиправність, на думку позивача, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у врахуванні довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 9 від 05.06.2020, виданої Товариством з додатковою відповідальністю «ДІПРОСПЕЦАВТОТРАНС» та копій первинних документів (особових рахунків), при обчисленні розміру пенсії за віком ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за віком. Позивач звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку №9 від 05.06.2020, зміст якої відповідає копіям особових рахунків (первинних документів). Втім, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовлено у перерахунку пенсії з підстав невідповідності інформації у довідці доданим до неї копіям первинних документів. Позивач зауважує, що рішення від 25.11.2024 №63195/03-16 не зазначає вичерпний перелік розбіжностей у довідці та первинних документах. Позивач вважає, що довідка видана належним органом та містить усі необхідні відомості щодо розміру заробітної плати, водночас відповідачем не надано жодного доказу про скасування спірної довідки, або того, що записи у ній є такими, що не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням закону. Незгода позивача з прийнятим Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області рішенням зумовила звернення позивача до суду із цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді 03.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Вказує, що станом на день подання заяви про перерахунок пенсії позивач не має права на проведення перерахунку згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки надана довідка не відповідає первинним документам - наявні розбіжності.

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що враховуючи, що довідка про заробітну плату не відповідає вимогам Закону, а саме не підтверджена первинними документами - містить розбіжності, в проведенні перерахунку пенсії за віком позивачу відмовлено.

В спростування наведених відповідачами доводів представник позивача подав відповіді на відзив.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком, яка призначена на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач 18.11.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки №9 від 05.06.2020, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Діпроспецавтотранс».

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області розглянуло подану заяву згідно з принципом екстериторіальності та прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії від 25.11.2024 №63195/03-16.

Позивач вважає зазначене рішення протиправним, тому звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок №22-1), передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу.

За змістом підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії. (пункт 2.10 Порядку №22-1).

Також згідно ч. 3 ст. 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Таким чином, з наведеною висновується, що обов'язковою умовою для врахування при визначенні розміру пенсії довідки про заробітну плату (дохід) до 30 червня 2000 року є підтвердження зазначених у довідці відомостей первинними документами. Водночас, органи Пенсійного фонду України наділені широким спектром повноважень щодо перевірки зазначених у таких довідках відомостей, зокрема щодо проведення перевірки первинних документів у суб'єкта видання такої довідки.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з відмовою відповідача-2 здійснити перерахунок пенсії позивача із врахуванням відомостей про заробітну плату, відображених у довідці від 05.06.2020 №9.

Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 05.06.2020 №9 видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Діпромпецавтотранс» згідно з формою, затвердженою додатком 5 до Порядку №22-1, та містить відомості про розмір заробітної плати позивача за період 1985-1990 років.

У довідці містяться відмітки про те, що на всі виплати нараховано страхові внески; довідка видана на підставі особових рахунків, які знаходяться за адресою м. Львів, вул. Петрушевича, 3.

Також суб'єкт видання довідки не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за період, зазначений у цій довідці.

До довідки позивачем долучено також копії особових рахунків.

Розглянувши подані документи Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області прийняло рішення від 25.11.2024 №63195/03-16, який відмовило позивачу у перерахунку пенсії.

Підставою відмови зазначено невідповідність довідки первинним документам - наявні розбіжності.

Втім, суд зауважує, що відповідачем-2 у рішенні не зазначено жодної розбіжності між відомостями, зазначеними у первинних документах, та відомостями, відображеними у довідці від 05.06.2020 №9, не вказано про недоліки такої довідки чи наданих позивачем копій первинних документів.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідачем-2 також не конкретизовано, які саме розбіжності стали підставою для відмови у перерахунку пенсії.

З огляду на наведене, суд висновує, що спірне рішення є необґрунтованим та прийняте без надання відповідачем-2 як суб'єктом владних повноважень належної оцінки усім наданим позивачем документам. Відтак, рішення від 25.11.2024 №63195/03-16 є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 18.11.2024 та прийняти обґрунтоване рішення за результатами розгляду заяви.

Водночас, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача-1 здійснити обчислення та перерахунок пенсії з врахуванням довідки від 05.06.2020 №9 задоволенню не підлягає, оскільки, як вже зазначалось, повноваження щодо перевірки зазначених у довідці про заробітну плану відомостей, здійснення перевірок та витребування додаткових документів покладено саме на органи Пенсійного фонду України. Неналежне виконання відповідачем-2 своїх обов'язків не може зумовити перекладення таких обов'язків на суд.

Також суд зауважує, що позивач помилково заявляє вимогу зобов'язального характеру до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, рішенням якого позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії.

Тож, дії зобов'язального характеру щодо повторного розгляду заяви має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 09.07.2024 у справі №240/16372/23.

Отже, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Отже, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 на користь позивача підлягає сума у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.11.2024 №63195/03-16.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2024 та прийняти обґрунтоване рішення за результатами розгляду заяву.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом безпосередньо до суду апеляційної інстанції тридцяти днів з дня складення повного судового рішення..

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).

Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; код ЄДРПОУ 22933548).

СуддяСидор Наталія Теодозіївна

Попередній документ
131550104
Наступний документ
131550106
Інформація про рішення:
№ рішення: 131550105
№ справи: 380/1445/25
Дата рішення: 04.11.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.11.2025)
Дата надходження: 27.01.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій,