04 листопада 2025 рокусправа № 380/10339/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шептицької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шептицької міської ради, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Шептицької міської ради від 26 березня 2025 року №28 про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видачі відповідного посвідчення;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шептицької міської ради надати ОСОБА_1 статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, як матері загиблої Захисниці - ОСОБА_2 , та видати відповідне посвідчення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України та в період військової служби брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебувала безпосередньо в районах ведення бойових дій та 11 вересня 2022 року - загинула під час виконання бойового завдання від численних осколкових поранень. З метою отримання статусу члена сім'ї загиблої Захисниці України, як матері загиблої Захисниці - ОСОБА_2 , позивач звернулася із відповідною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Шептицької міської ради, втім отримала відмову. Позивач вважає, що надані нею документи в сукупності підтверджують факт її належності до сім'ї загиблої Захисниці України, тому звертається до суду із цим позовом.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 26.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що Управлінням, розглянувши заяву ОСОБА_1 , прийнято рішення від 26.03.2025 №28 про відмову у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Зазначає, що подані документи на момент звернення до Управління не підтвердили належність позивача до членів сім'ї загиблої захисниці ОСОБА_2 як матері загиблої, зокрема, у копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (серія НОМЕР_1 , видане 10 травня 1993 року Вишнівчик сільська рада Чемеровський район) в графі «Мати» вказано прізвище « ОСОБА_4 », яке виправлено і завірено підписом і печаткою на « ОСОБА_5 », що не відповідає паспортним даним заявниці ОСОБА_6 (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий 17 листопада 2004 року Чемеровецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області); на розгляд надано копію свідоцтва про смерть на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (серія НОМЕР_3 , видане 16 вересня 2022 року відділом ДРАЦС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)), відсутнє документальне підтвердження про зміну прізвища « ОСОБА_7 » (в свідоцтві про народження якої зазначена мама ОСОБА_1 ) на « ОСОБА_8 ». Крім того, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2017 №740 «Про затвердження Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці» передбачені документи для надання відповідного статусу, зокрема, повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності за наявності судимості», сформований засобами Порталу Дія не пізніше, ніж за 5 календарних днів до моменту заповнення заяви. Вказаний документ відсутній при визначенні права на статус. Таким чином, оскільки позивач не надала належних доказів родинного зв'язку (не надала документального підтвердження про встановлення юридичного факту або виправлення очевидної помилки у документах, не поєднано прізвище « ОСОБА_7 » з « ОСОБА_8 »), не надала повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності», сформований засобами дія не пізніше ніж на 5 календарних днів до моменту заповнення заяви, то відсутні правові підстави для прийняття позитивного рішення щодо надання заявниці відповідного статусу.
Ухвалою суду від 24.09.2025 витребувано у Управління праці та соціального захисту населення Шептицької міської ради (80100, Львівська обл., м. Шептицький, вул. Сокальська, 1; код ЄДРПОУ 25258142) копію заяви ОСОБА_1 та долучених до неї документів, за результатами розгляду яких прийнято оскаржуване рішення.
Витребувані матеріали надійшли до суду 29.09.2025 за вхідним номером №77957.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач 19.02.2025 звернулась до Управління соціального захисту населення Шептицької міської ради із заявою про надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
До заяви долучено такі документи (копії):
- паспорт ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ;
- картка платника податків ОСОБА_1 ;
- витяг з реєстру територіальної громади;
- витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»;
- свідоцтво про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 ;
- свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 ;
- витяг з протоколу засіданні 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця; протокол №1131 від 02.06.2023;
- довідка про безпосередню участь особи у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 06.08.2024.
Листом №720/1-10.1 від 04.03.2025 Управління праці та соціального захисту населення Шептицької міської ради повідомило позивача про необхідність подання додаткових документів та пред'явлення оригіналів наданих копій документів.
26.03.2025 Управління соціального захисту населення Шептицької міської ради прийняло рішення №28 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1193 №3551-ХІІ (далі Закон №3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Частиною 1 статті 10-1 Закону №3551-ХІІ передбачено, що до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:
1) сім'ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
2) сім'ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність), та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
3) сім'ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
4) сім'ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
5) сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім'ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
6) сім'ї осіб, які загинули, померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно з ч. 5 ст. 10-1 Закону №3551-ХІІ до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать:
батьки;
один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;
утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія.
Відповідно до ч. 2 ст. 10-1 Закону №3551-ХІІ порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740 затверджено Порядок надання члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України (далі Порядок №740).
Порядок №740 визначає процедуру надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Пунктом 3 Порядку №740 передбачено, що статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України надається заявникам з числа членів сімей осіб, зазначених у пунктах 2-6 частини першої статті 10-1 Закону.
Пунктом 4 Порядку №740 закріплено перелік документів, необхідних для отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Відповідно до п. 16 Порядку №740 місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника відмовляє заявнику у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України у разі:
1) якщо заявник не належить до осіб, зазначених в частині четвертій статті 10-1 Закону;
2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, з урахуванням положень, передбачених пунктом 14 цього Порядку;
3) подання неправдивих відомостей;
4) виявлення підробок у поданих документах;
4-1) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку;
6) коли причина смерті внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, не пов'язана із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Із матерів справи встановлено, що Позивач 19.02.2025 звернулась до Управління соціального захисту населення Шептицької міської ради із заявою про надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
До заяви долучено такі документи (копії): паспорт ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ; картка платника податків ОСОБА_1 ; витяг з реєстру територіальної громади; витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»; свідоцтво про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 ; витяг з протоколу засіданні 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця; протокол №1131 від 02.06.2023; довідка про безпосередню участь особи у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 06.08.2024.
За результатом розгляду поданих документів відповідачем прийнято рішення №28 від 26.03.2025, яким відмовлено позивачу у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України відповідно до статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Підставою відмови зазначено:
- стаття 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- підпункт 1 пункту 16 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці, затвердженого ПКМУ від 23.09.2015 №740 (неналежність до осіб, зазначених в частині четвертій статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Водночас, позивач, заявляючи цей позов, вказує, що вона є матір'ю загиблої ОСОБА_2 .
Відтак, спірним у цій справі є питання чи належить позивач до членів сім'ї загиблої ОСОБА_2 у відповідності до ч. 5 ст. 10-1 Закону №3551-ХІІ.
Як випливає з ч. 5 ст. 10-1 Закону №3551-ХІІ до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зокрема, належать батьки.
Згідно з свідоцтвом про народження № НОМЕР_5 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . Їх батьками зазначено ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Після укладення шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвища на ОСОБА_8 , що підтверджується долученим свідоцтвом про шлюб.
Згідно з свідоцтвом про смерть від 16.09.2022 серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Безіменне Миколаївського району Миколаївської області.
Отже, подані відповідачу документи не підтверджують належності позивача до членів сім'ї загиблої ОСОБА_2 , оскільки згідно з свідоцтвом про народження матір'ю загиблої є ОСОБА_1 , а позивачем у справі - ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, суд висновує, що вирішенню питання щодо отримання позивачем статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України має передувати встановлення факту родинних зв'язків між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Щодо можливості встановлення судом адміністративної юрисдикції юридичних фактів слід зазначити наступне.
Пунктами 29-33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц визначалось наступне:
«У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови).
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу».
Відтак, згідно з висловленою позицією, одночасно із вирішенням спору про право судом відповідної юрисдикції могло вирішуватись питання про встановлення юридичного факту, необхідного для вирішення питання щодо наявності в особи відповідного права.
Втім, постановою від 18.01.2024 у справі №560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постанові від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц, та вказала на те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку: рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції; юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з чим Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про призначення та виплату одноразової грошової допомоги особі, яка вважає себе членом сім'ї померлого військовослужбовця, що має право на виплату такої допомоги відповідно до статті 16-1 Закону України №2011-ХІІ за умови, що існує необхідність встановлення факту, що має юридичне значення (проживання однією сім'єю).
Застосовуючи до спірних відносин, які виникли у цій справі, наведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, а також ураховуючи обставини справи, яка розглядається, суд зазначає, що в цій справі вирішенню питання про наявність в позивача права на отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України має передувати вирішення питання про встановлення факту, що має юридичне значення (факту родинних зв'язків), яке лежить поза межами компетенції суду адміністративної юрисдикції.
Враховуючи наведене суд констатує, що на момент винесення відповідачем спірного рішення позивачем не було надано документа (документів), що підтверджує (підтверджують) факт родинних зв'язків між позивачем та загиблою ОСОБА_2 , тому відмовляючи такій у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, відповідач діяв у межах повноважень та відповідно до вимог Закону України №3551-ХІІ та Порядку №740, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності дій відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судового збору не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шептицької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Розподіл судового збору не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).
Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Шептицької міської ради (80100, Львівська обл., Шептицький р-н, м. Шептицький, вул. Сокальська, 1; код ЄДРПОУ 25258142).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна