05 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3208/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави до Благовіщенської міської ради Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії ,
Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправною безідяльінсть щодо невжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Кам'янокриничанської гімназії Благовіщенської міської ради, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Кам'яна Криниця, вулиця Центральна, 120 та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю;
- зобов'язати Благовіщенську міську раду вжити заходи до оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Кам'янокриничанської гімназії Благовіщенської міської ради, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Кам'яна Криниця, вулиця Центральна, 120 та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Голованівською окружною прокуратурою Кіровоградської області під час вивчення вимог додержання вимог законодавства органами влади та місцевого самоврядування в частині оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та земельні ділянки закладів освіти та культури встановлено порушення у сфері додержання вимог чинного законодавства в діяльності Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області в частині набуття права власності та подальшого управління майном.
Встановлено, що у власності Благовіщенської міської територіальної громади в особі Благовіщенської міської ради перебуває нерухоме майно, а саме комплекс будівель Кам'янокриничанської гімназії Благовіщенської міської ради, розташованої за адресою: вул. Центральна, 120, с. Кам'яна Криниця, Голованівський район Кіровоградська область, речові-права на яке в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (надалі - Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) не зареєстровані.
Позивач вважає, що причиною не виготовлення правовстановлюючих документів на будівлю є виключно бездіяльність відповідача, яка виразилась у невжитті належних заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів, що у свою чергу створює передумови для зловживань щодо розпорядження цією будівлею і ризики для нормального функціонування закладу та здійснення покладених на нього функцій, що може призвести до негативних наслідків.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для надання відзиву (а.с.58).
Відповідачем до суду відзив на позовну заяву не надано.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).
Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.
Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008.
При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.
Частиною другою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Судом встановлено, що у власності Благовіщенської міської територіальної громади в особі Благовіщенської міської ради перебуває нерухоме майно, а саме комплекс будівель Кам'янокриничанської гімназії Благовіщенської міської ради, розташованої за адресою: вул. Центральна, 120, с. Кам'яна Криниця, Голованівський район Кіровоградська область.
Рішенням Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області № 611 від 17.11.2020 року «Про набуття прав засновника Благовіщенською міською радою та прийняття у комунальну власність Благовіщенської міської територіальної громади цілісних майнових комплексів закладів освіти, охорони здоров'я, культури, комунальних установ спільної власності територіальних громад сіл та міста Благовіщенського району у комунальну власність Благовіщенської міської громади», вирішено: набути права засновника Кам'янокриничанської гімназії Благовіщенської районної ради; прийняти у комунальну власність Благовіщенської міської територіальної громади, комплекс будівель Кам'янокриничанської гімназії Благовіщенської районної ради (а.с.37- 38).
Рішенням Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області №27 від 22.12.2020 року «Про перейменування підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади та затвердження їх Статутів в новій редакції» (а.с. 47-50) вирішено:
п. 1.9. Перейменувати Кам'янокриничанську гімназію Благовіщенської районної ради на Кам'янокриничанську гімназію Благовіщенської міської ради;
п. 2.9. Затвердити в новій редакції Статут Кам'янокриничанської гімназії Благовіщенської міської ради.
Відповідно до інформації з Благовіщенської міської ради № 03-17/271/1 від 16.04.2025 року встановлено, що площа нерухомого майна, а саме будівлі Кам'янокриничанської гімназії Благовіщенської міської ради, становить 2329,86 кв.м., технічний паспорт виготовлений в 2015 році, однак державна реєстрація права власності на будівлю не проводилась та найблищим часом не запланована.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 1.1, статуту Кам'янокриничанської гімназії Благовіщенської міської ради, Кам'янокриничанська гімназія Благовіщенської міської ради - є комунальною власністю Благовіщенської міської територіальної громади.
Пунктом 1.4. встановлено, що засновником гімназії є Благовіщенська міська рада.
Гімназія є юридичною особою, неприбутковим закладом освіти, має самостійний баланс, печатку, штамп, бланк, ідентифікаційний номер, (пункт 1.5. статуту).
Пунктом 1.6. встановлено, що Гімназія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» «Про дошкільну освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та цим Статутом.
Управління закладом освіти здійснює Засновник - Благовіщенська міська рада та уповноважений орган управління, безпосереднє керівництво - його директор, (пункт 5.1. статуту)
Пунктом 7.1. статуту встановлено, що матеріально-технічна база гімназії включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання та інші цінності.
Відповідно до пункту 8.2. статуту встановлено, що утримання та розвиток матеріально-технічної бази фінансується за рахунок коштів Засновника та інших джерел фінансування.
Разом із тим, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право комунальної власності Благовіщенської міської ради чи будь-яке інше речове право на вищевказану будівлю, у реєстрі не реєструвалось.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про освіту», освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.
Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти зобов'язаний, зокрема, забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.
Відповідно до ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. Об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 316 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтями 328, 331, ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
За приписами частини 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-ІУ у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Крім того, статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також, територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, підлягають обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Згідно з положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право на звернення до суб'єкта реєстрації прав на нерухоме майно з заявою про реєстрацію виникнення права власності на нерухоме майно має власник такого майна. В той же час даним Законом не наділено таким правом балансоутримувача відповідного нерухомого майна.
Згідно пунктів 6, 7, 44 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.
Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.
Для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об'єкт, подаються: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо такого об'єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); документ, що підтверджує факт перебування об'єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування об'єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).
Статтями 13 та 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють від імені Українського народу права власника в межах, визначених Конституцією.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ч. З ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають із управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, до яких віднесено розпорядження комунальним майном територіальних громад та інше.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до всиновку, що єдиним органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Благовіщенської територіальної громади, є Благовіщенська міська рада.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого не органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з доводами позивача, що Благовіщенська міська рада, згідно з вимогами чинного законодавства, мала вжити заходи для оформлення та державної реєстрації права власності на приміщення Кам'янокриничанської гімназії Благовіщенської міської ради, розташованого за адресою: вулиця Центральна, 120, с. Кам'яна Криниця, Голованівський район, Кіровоградська область, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Враховуючи зазначене вище, а також те, що відповідачем по справі не надано відзиву на позовну заяву та норму ч. 4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. За даних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає до задоволення.
Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 47, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги керівника заступника керівника Голованівської окружної прокуратури (вул. Паркова, 13, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, ЄДРПОУ 02910025) до Благовіщенської міської ради Кіровоградської області (вул. Промислова, буд. 23/54, м. Благовіщенське, Благовіщенський район, Кіровоградська область, 26400, ЄДРПОУ 05402697) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Благовіщенської міської ради щодо невжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Кам'янокриничанської гімназії Благовіщенської міської ради, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Кам'яна Криниця, вулиця Центральна, 120 та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.
Зобов'язати Благовіщенську міську раду вжити заходи до оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Кам'янокриничанської гімназії Благовіщенської міської ради, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Кам'яна Криниця, вулиця Центральна, 120 та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА