Рішення від 05.11.2025 по справі 340/6001/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6001/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Горбунова Р.В., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати пенсії;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугою років до досягнення 55 років з 17.09.2023 року по 16.01.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 2023 році позивач досяг необхідного віку для отримання пенсії за вислугою років. Водночас, у призначенні пенсії йому у 2023 році було відмовлено ГУ ПФУ у Полтавській області, у зв'язку з тим, що не враховано період роботи до спеціального стажу. В подальшому ГУПФУ в Запорізькій області відмовило у зарахуванні того ж періоду до спеціального стажу. Згодом, на виконання рішення Запорізького ОАС від 08.10.2024 року у справі №280/5493/24, ГУПФУ в Запорізькій області зарахувало спірний період спеціального стажу, однак пенсію призначило з дня звернення із останньою заявою про призначення пенсії - з 16.01.2025 року. Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив у нарахуванні та виплаті пенсії за період з 17.09.2023 року по 16.01.2025 року.

Ухвалою від 08.09.2025 року було залишено без руху позовну заяву, встановлено строк для усунення виявлених недоліків, у тому числі й в частині сплати судового збору. У встановлений строк позивач надав до суду заяву про усунення недоліків та відповідні докази.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників (а.с. 23).

14.10.2025 відповідач надав відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи, що пенсія за вислугу років призначається з дня звернення за її призначенням, за умови звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. Вказує, що пенсію позивачу призначено з 16.01.2025 року, а отже пенсія не може бути нарахована за період до її призначення (а.с. 26-58).

Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 по досягненню 55 років, 24.10.2023 вперше звернувся із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області. Рішенням від 30.10.2023 № 112750006667 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи. Страховий стаж заявника становив 34 роки 05 місяців 07 днів. Спеціальний стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, становив 06 років 05 місяців 18 днів. До спеціального стажу не зараховано період роботи з 01.12.1999 по 31.10.2007, оскільки посада «старшого майстра» не передбачена списком посад, що дають право на призначення пенсії за вислугу років. Відомостей про оскарження зазначеного рішення органу пенсійного фонду матеріали справ не містять.

27.03.2024 ОСОБА_1 вдруге звернувся за призначенням пенсії за вислугу років, за нормами до Закону № 1058. Заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Рішенням від 04.04.2024 № 112750006667 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, з урахуванням наявних документів, в зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи. Страховий стаж заявника становив 34 роки 05 місяців 07 днів. Спеціальний стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, становив 06 років 05 місяців 18 днів. До спеціального стажу не зараховано період роботи з 01.12.1999 по 31.10.2007, оскільки посада «старшого майстра» не передбачена списком посад, що дають право на призначення пенсії за вислугу років.

Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду, в частині визнання протиправною бездіяльності щодо зарахування стажу за період з 01.12.1999 по 31.10.2007 до спеціального, що дає право на призначення пенсії за вислугою років.

Рішенням суду від 08.08.2024 року у справі № 280/5493/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, період з 01.12.1999 по 31.10.2007.

Вказане рішення набрало законної сили та виконано ГУ ПФУ в Запорізькій області.

16.01.2025 ОСОБА_1 втретє звернувся за призначенням пенсії за вислугу років, за нормами до Закону №1058. Заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Рішенням від 23.01.2025 № 112750006667 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 16.01.2025. При цьому страховий стаж склав 35 років 07 місяців 20 днів. Спеціальний стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, складає 14 років 04 місяці 18 днів. Відомостей про оскарження зазначеного рішення органу пенсійного фонду матеріали справи не містять.

Натомість матеріали справи свідчать, що позивач звернувся з листом до підрозділу Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити пенсію за період, що передував її призначенню, з часу набуття пенсійного віку - тобто з 17.09.2023 року по день призначення 16.01.2025 року.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом повідомило позивача, що пенсія за вислугою років призначається з дня звернення за її призначенням (а.с. 9).

Вважаючи вказані дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Отже, предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду, є правомірність не нарахування та невиплати позивачу пенсії за період з 17.09.2023 року по 16.01.2025 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 51 Закону №1788-ХІІ визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають:

а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з 16.01.2025 року - з дня подання зави на призначення пенсії, позивачу була призначена пенсія за вислугою років на підставі пункту «а» статті 55 Закону 1788-ХІІ.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області від 30.10.2023 року №11275000667 про відмову у призначенні пенсії позивач не оскаржував.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду у Запорізькій області від 04.04.2024 року №11275000667 про відмову у призначенні пенсії також не було скасовано, оскільки відповідно до Рішення ЗАОС у справі №280/5493/24 від 08.08.2024 року, було оскаржено позивачем лише в частині зарахування стажу роботи за період з 01.12.1999 по 31.010.2007 року до спеціального, що дає право на пенсію за вислугою років. В частині відмови у призначенні пенсії рішення не оскаржувалось, оцінка мотивам та підставам відмови у призначенні пенсії судом не надавалась.

Відтак, вказані рішення про відмову у призначенні пенсії не були скасованими.

Повертаючись до обставин даної справи, суд зазначає, що у позовній заяві позивач наголошує на тому, що право на отримання пенсії за вислугою років у нього виникло з 17.09.2023 року. Вперше заяву про призначення пенсії позивачем було подано 24.10.2023 року, а відтак вважає, що пенсії має бути призначена з дати настання права.

Суд зазначає, що призначення пенсії за вислугу років здійснюється при досягненні певних умов: наявності спеціального стажу роботи, звільнення з роботи, що дає право на таку пенсію, а також досягненні певного віку, залежно від професії.

Позивач досяг пенсійного віку (55 років) на час звернення з першою заявою 24.10.2023 року. На посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугою років, на момент звернення за пенсією не працював.

Водночас, відповідно до рішень про відмову у призначенні пенсії від 30.10.2023 року та від 04.04.2024 року, позивач не мав достатньої кількості спеціального стажу.

У свою чергу позивач не оскаржував рішення, які тягнуть для нього відповідні правові наслідки, а саме - рішення ГУПФ у Волинській області, яким відмовлено у призначенні пенсії, та рішення ГУПФУ у Запорізькій області в частині відмови у призначенні пенсії.

Натомість позивач обрав спосіб захисту шляхом пред'явлення вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУПФ в Кіровоградській області, з боку якого лише вичинялися дії щодо прийняття документів ОСОБА_1 для подальшого їх розгляду територіальним органом Пенсійного фонду України за принципом екстериторіальності.

Тож у даному випадку суд не може вийти за межі позовних вимог з метою перевірки правомірності рішення ГУПФ у Волинській області та ГУПФУ в Запорізькій області, оскільки згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Крім того слід зазначити, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків - пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Більш детальні роз'яснення щодо моменту, з якого здійснюється призначення пенсії, містяться в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі - Порядок №22-1).

Так, пунктом 1.7 розділу І Порядку №22-1 (в редакції, чинній на момент первинного звернення за призначенням пенсії) передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

На виконання рішення суду від 08.08.2025 року у справі №280/5493/24 позивачу було зараховано до спеціального стаж роботи за період з 01.12.1999 по 31.10.2007 року, що в свою чергу дало право позивачу на звернення за призначенням пенсії 16.01.2025 року та її призначення.

Тож оскільки документи, які необхідні для підтвердження страхового стажу, надані позивачем після спливу трьохмісячного терміну - 16.01.2025 року, встановленого законодавством, вимоги ОСОБА_1 до ГУПФ в Кіровоградській області щодо протиправної бездіяльності у непризначенні йому пенсії з 17.09.2023 суд визнає безпідставними.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд, перевіривши дії відповідача встановив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області діяло у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем не доведено та не підтверджено належними допустимими доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У разі відмови у задоволенні позову, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО

Попередній документ
131549983
Наступний документ
131549985
Інформація про рішення:
№ рішення: 131549984
№ справи: 340/6001/25
Дата рішення: 05.11.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (10.12.2025)
Дата надходження: 08.12.2025
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
БІЛАК С В
суддя-доповідач:
БІЛАК С В
НАУМЕНКО В В
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
позивач (заявник):
Мельніченко Юрій Валентинович
представник позивача:
Горбунов Роман Володимирович
суддя-учасник колегії:
ЧАБАНЕНКО С В
ЮРКО І В