03 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6808/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., за участю секретаря судового засідання Мацько В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні вимог ч.2. ст.63 Закону, а саме у невинесенні постанови про накладення на боржника штрафу;
- зобов'язати відповідача у відповідності до ч.2 ст.63 Закону винести постанову про накладення на боржника штрафу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Борисенко Л.П. перебуває на виконанні виконавчий лист Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 по справі №340/4438/24 про зобов'язання начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Панфілову Лілію Валентинівну допустити ОСОБА_1 до роботи на умовах неповного робочого часу у період його перебування у відпустці по догляду за дитиною.
Вказує, що у постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 78783440 від 06.08.2025 надано десятиденний строк для виконання рішення суду. Разом з тим, Актом державного виконавця від 22.08.2025 встановлено поважність причини невиконання рішення суду у повному обсязі.
З таким висновком позивач не згодний, вважає, що у даному випадку наявні підстави для винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу на боржника, адже наведені боржником у листі від 19.08.2025 №403-01.1/01.005.12-25 «Щодо виконавчого провадження №78783440» причини неможливості виконання рішення суду існували до виникнення спору у справі №340/4438/24, а саме наказ Держлікслужби від 12.03.2024 №66-к, яким з 01.04.2024 введена в дію структура Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначив, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 по справі №340/4438/24 боржником до відділу надано лист за №403-01.1/01.0/05.12-25 від 19.08.2025 з додатками, згідно якого причиною невиконання вказаного рішення суду є те, що наказом Держаної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 12.03.2024 №66-к затверджено та введено в дію нову організаційну структуру Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, у якій відсутня посада заступника начальника служби, яку займав ОСОБА_1 . Дана обставина, у свою чергу унеможливлює допуск його до роботи. При цьому, начальник Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області не може самостійно змінити структуру і ввести туди посаду стягувача. Крім цього, ОСОБА_1 були запропоновані інші посади для роботи, однак згоду на переведення він не надав. Вказане, на переконання відповідача, свідчить про вжиття боржником заходів по виконанню рішення суду, яке залишається невиконаним з незалежних від нього причин. Відтак, причини невиконання рішення суду в повному обсязі є поважними, а підстави для застосування до боржника штрафних санкцій відсутні.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
14.10.2025 позивачем подано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Будь-яких інших заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
10.10.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами статті 287 КАС України з повідомленням (викликом) учасників справи, витребувано у відповідача матеріали виконавчого провадження. Призначено судове засідання на 03.11.2025.
У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково вказав, що Держлікслужба посаду для роботи на умовах неповного робочого часу у період його перебування у відпустці по догляду за дитиною не пропонувала, натомість надала перелік посад для переведення. Зазначив, що боржник на виконання рішення міг у межах власних повноважень суду допустити його до роботи на іншу вакантну посаду на умовах внутрішнього сумісництва. Вважає, що відповідачем не було вчинено достатніх заходів для належного виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі №340/4438/24, яке на даний час залишається невиконаним.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою від 22.10.2025, складеною уповноваженим працівником суду. Про причини неявку суду не повідомив.
Тому суд на підставі положень частини третьої статті 268 КАС України розглядає справу за відсутності представника відповідача.
Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №340/4438/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025, визнано протиправними дії начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Панфілової Лілії Валентинівни щодо відмови у допуску ОСОБА_1 до роботи на умовах неповного робочого часу у період його перебування у відпустці для догляду за дитиною. Зобов'язано начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Панфілову Лілію Валентинівну допустити ОСОБА_1 до роботи на умовах неповного робочого часу у період його перебування у відпустці для догляду за дитиною.
20.03.2025 Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №340/4438/24 в якому зазначено:
«Зобов'язати начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Панфілову Лілію Валентинівну допустити ОСОБА_1 до роботи на умовах неповного робочого часу у період його перебування у відпустці для догляду за дитиною» (а.с. 20зв.)
06.08.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Борисенко Любов'ю Петрівною винесено постанову №78783440 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №340/4438/24, пунктом 2 якої вказано боржнику про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с. 21).
07.08.2025 вказану постанову було надіслано учасникам виконавчого провадження засобами поштового з'язку рекомендованими листами з повідомленням про вручення та вручено боржнику 11.08.2025 (а.с. 24-25).
Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області (далі - Служба) листом №403-01.1/01.0/05.12-25 від 19.08.2025 повідомила державному виконавцю, що виконати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року у справі №340/4438/24 в частині допуску ОСОБА_1 до роботи на умовах неповного робочого часу у період його перебування у відпустці для догляду за дитиною наразі неможливо, адже у затвердженій наказом Держаної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 12.03.2024 №66-к організаційній структурі Служби посада заступника начальника служби, яку займав позивач, наразі відсутня у штатному розписі. Повноваження самостійно змінювати структуру та штатний розпис у начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області відсутні. З урахуванням наведеного, начальник Служби ОСОБА_2 доповідною запискою №74-01.1/03/06.12-25 від 09.04.2025 звернулась до Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, як до вищестоячого органу та суб'єкту призначення Мурзака С.В. щодо виконання рішення суду та внесення змін в структуру, однак питання на даний час не вирішено. Крім цього, ОСОБА_1 пропонувались інші посади для роботи, від яких він відмовився. З урахуванням наведеного зазначила, що рішення суду невиконане з об'єктивних причин, що не залежать від начальника Служби (а.с. 32-33).
22.08.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Борисенко Любов'ю Петрівною складено Акт про одержання від боржника листа №74-01.1/03/06.12-25 від 09.04.2025 (а.с. 29).
01.09.2025 головним державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, згідно якої внесено виправлення до постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.09.2025. Зокрема, замість суми виконавчого збору - 32000,00 грн, зазначено - 16000,00 грн (а.с. 26).
15.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій повідомив, що його до роботи боржником не допущено, просив надати для ознайомлення матеріали виконавчого провадження (а.с. 27).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано положеннями Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 5 Закону №1404, примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із пунктами 1, 16 частини третьої статті 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Приписами статті 63 Закону №1404 передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За частиною першою статті 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 по справі №812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №0840/3476/18 та від 15.04.2020 у справі №811/1324/18.
Таким чином, у даній категорії справ суд повинен встановити факт невиконання судового рішення, а у випадку підтвердження факту невиконання рішення суду, перевірити наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення.
Як встановлено судом, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №340/4438/24 зобов'язано начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Панфілову Лілію Валентинівну допустити ОСОБА_1 до роботи на умовах неповного робочого часу у період його перебування у відпустці для догляду за дитиною.
Належним виконанням судового рішення у даному випадку необхідно вважати видання начальником Служби наказу про допуск позивача до роботи на умовах неповного робочого часу у період його перебування у відпустці для догляду за дитиною і фактичний допуск його до роботи. Із встановленням вказаних обставин, виконання рішення суду вважатиметься закінченим.
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів прийняття відповідного організаційно-розпорядчого акту. На підставі наведеного, суд доходить висновку про невиконання рішення суду згідно його резолютивної частини.
Що ж стосується, поважності причин невиконання рішення суду, то суд звертає увагу на наступне.
Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 №355 «Про утворення територіальних органів Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками».
Положення про Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області затверджене у новій редакції наказом Держлікслужби від 30.12.2024 №1945 (далі - Положення).
За змістом пункту 1 вказаного Положення Служба є територіальним органом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та безпосередньо підпорядковується Держлікслужбі.
Відповідно до пункту 9 Положення Службу очолює начальник, який є одночасно Головним державним інспектором з контролю якості лікарських засобів у Кіровоградській області, що призначається на посаду та звільняється з посади в порядку визначеному чинним законодавством України.
Начальник Служби може мати заступників, які є одночасно заступниками Головного державного інспектора з контролю якості лікарських засобів у Кіровоградській області, які призначаються на посади та звільняються з посад в порядку визначеному чинним законодавством України.
Начальник Служби, серед іншого, здійснює керівництво Службою, несе персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності; призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників Служби, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників); порушує перед Головою Держлікслужби питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності; підписує накази, документи фінансового та організаційно-розпорядчого характеру Служби; затверджує положення про структурні підрозділи Служби і посадові інструкції працівників; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства (п. 10 Положення).
Пунктом 15 Положення визначено, що Служба утримується за рахунок Державного бюджету України. Структуру Служби затверджує Голова Держлікслужби за погодженням з Міністром охорони здоров'я України. Штатний розпис та кошторис Служби затверджує Голова Держлікслужби. Чисельність працівників Служби затверджує Голова Держлікслужби в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Держлікслужби.
Отже, начальник Служби здійснює її керівництво, призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників Служби, однак в межах штатного розпису та кошторису, що затверджується Головою Дежлікслужби.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №340/4438/24 встановлено, що наказом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 08.09.2016 р. №134-к переведено ОСОБА_1 з 08.09.2016 на посаду заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області.
Наказом Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області від 27.03.2024 №5-к надано ОСОБА_1 , заступнику начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 26.03.2024 по 18.11.2025 включно.
Водночас, посада заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, яку позивач займав на час виходу у відпустку по догляду за дитиною, відсутня у структурі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, затвердженій наказом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №66-к від 12.03.2024 (а.с. 34).
Тобто здійснити допуск позивача до роботи на умовах неповного робочого часу у період його перебування у відпустці для догляду за дитиною саме на посаді заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області неможливо, оскільки для цього необхідно внести зміни в організаційну структуру Служби. Поряд з цим структуру Служби затверджує Голова Держлікслужби за погодженням з Міністром охорони здоров'я України, а не начальник Служби.
У матеріалах справи наявна доповідна записка начальника Служби Лілії Панфілової №74-01.1/03/06.12-25 від 09.04.2025 Голові Держаної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Роману Ісаєнку, у якій зазначає, що для виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі № 340/4438/24 необхідно внести до структури Служби посаду заступника начальника служби, яку займав ОСОБА_1 (а.с. 36).
З метою виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №340/4438/24 Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, як суб'єктом призначення листами №5664-1.1/8.0/17-25 від 22.05.2025, №7591-1.1/8.0/17-25 від 07.07.2025 та №9040-1.1/8.0/17-25 від 11.08.2025 запропоновано позивачу зайняти інші вакантні посади у Службі (а.с. 37, 40зв., 41).
Листом №9066-1.1/8.0/17-25 від 11.08.2025 Держлікслужба повідомила боржнику, що згоди на переведення на одну із запропонованих листами № 5664-1.1/8.0/17-25 від 22.05.2025, № 7591-1.1/8.0/17-25 від 07.07.2025 вакантних посад ОСОБА_1 не подав (а.с. 38зв.)
Також, у матеріалах виконавчого провадження наявний лист №392-01.1/01.0/05.12-25 від 12.08.2025, згідно якого Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області пропонувала позивачу з метою виконання рішення суду у справі №340/4438/24 вакантні посади на переведення. Просила, у разі згоди, надати відповідну заяву до 12.09.2025 (а.с. 43). Факт направлення позивача вказаного листа підтверджується фіскальним чеком від 12.08.2025 №2503100103268 (а.с. 43зв.)
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що боржник позбавлений можливості самостійно виконати рішення у повному обсязі, оскільки посада заступника начальника Служби, яку займав позивач у структурі Служби на даний час відсутня, внесення змін до організаційної структури Служби не належить до повноважень відповідача, поряд з цим згоди зайняти інші вакантні посади ОСОБА_1 не надав. У свою чергу, начальником Служби вживалися необхідні та достатні заходи в межах наданих повноважень для належного виконання рішення суду, що підтверджується матеріалами справи.
Державним виконавцем надана оцінка вказаним обставинам та віднесено їх до поважних причин неможливості виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №340/4438/24, враховуючи те, що та чи інша поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
З огляду на те, що виконання рішення суду по справі №340/4438/24 не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об'єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання (у даному випадку - відсутність у структурі Служби посади заступника начальника), суд приходить до висновку про передчасність вимог в частині зобов'язання державного виконавця накласти на боржника штрафні санкції згідно статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності встановлених державним виконавцем поважних причин неможливості виконання боржником рішення суду, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи наведене вище суд вважає, що відповідач у межах спірних правовідносин не допустив протиправної бездіяльності, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250, 287 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або з моменту прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2025 року.
Повне найменування учасників:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, вулиця Театральна, будинок 6/7, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК