03 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3654/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави
до відповідача: Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області, вул. Центральна,11, с. Онуфріївка, Кіровоградська область,28100
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Павлиського закладу дошкільної освіти "Оленка" Онуфріївської селищної ради, розташованого за адресою - вул. Сухомлинського,33, с. Павлиш, Кіровоградська область та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю;
- зобов'язати відповідача вжити заходи до оформлення правовстановлюючих документів на на приміщення Павлиського закладу дошкільної освіти "Оленка" Онуфріївської селищної ради, розташованого за адресою - вул. Сухомлинського,33, с. Павлиш, Кіровоградська область та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній заперечує проти позовних вимог.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що Олександрійською окружною прокуратурою Кіровоградської області під час вивчення стану додержання органами влади та місцевого самоврядування вимог законодавства України в частині оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та земельні ділянки закладів освіти встановлено, що за адресою вул. Сухомлинська,33 с. Павлиш, Кіровоградської області розміщений Павлиський заклад дошкільної освіти "Оленка" Онуфріївської селищної ради.
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 27.07.2020 р. зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою на якій розташований Павлиський заклад дошкільної освіти "Оленка" (а.с.58).
Натомість, за даними Реєстру, будь-які відомості про реєстрацію інших речових прав за вказаною адресою - відсутні.
За інформацією наданою Світловодським комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації від 28.04.2025 №55, технічна інвентаризація комплексу будівель та споруд Павлиського закладу дошкільної освіти "Оленка" Онуфріївської селищної ради, яка розташована за адресою - вул. Сухомлинського,33, с. Павлиш, Кіровоградська область не проводилась. Інформація стосовно власника будівель відсутня.
Отже, із наявних у справі доказів слідує, що Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, попри перебування майна закладу дошкільної освіти у комунальній власності та передачі на баланс Павлиського закладу дошкільної освіти "Оленка", не вжито дій як щодо реєстрації права комунальної власності так і щодо оформлення правовстановлюючих документів на вказану будівлю, яка фактично знаходяться у користуванні цього закладу дошкільної освіти.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
В даному випадку, підставою представництва в суді інтересів держави є бездіяльність відповідача, що виражається у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на будівлю закладу освіти, а також їх державної реєстрації, та зобов'язання вчинити відповідні дії на усунення виявлених порушень.
У позовній заяві позивач вказує, що відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої представляє селищна рада, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади, людей, в тому числі дітей.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
При цьому, як зазначив прокурор, орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання міською радою та її виконавчих органів своїх зобов'язань у спірних правовідносинах, відсутній.
Суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб'єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб'єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.
Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
За приписами статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено невжиттям відповідачем заходів щодо оформлення права власності на будівлю закладу дошкільної освіти, а також їх державної реєстрації, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає, що прокурором доведено підстави для захисту інтересів держави у суді.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до частини 3 статті 16 статті 16 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР), є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Частиною 5 статті 16 Закону №280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно підпункту 1 пункту «а» статті 29 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (частина 1 статті 60 Закону №280/97-ВР).
Так, частиною 2 статті 60 Закону №280/97-ВР визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Враховуючи наведене, органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Онуфріївської територіальної громади, на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді є Онуфріївська селищна рада.
Частиною 2 статті 10 Закону України від 05.09.2017 №2145-VIII "Про освіту" (далі Закон №2145-VIII) встановлено, що дошкільна освіта є невід'ємним складником системи освіти та першим її рівнем.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 11 Закону №2145-VIII, метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом: формування і розвитку мережі закладів освіти; замовлення підготовки педагогічних працівників; реалізації освітніх програм неформальної освіти для батьків; проведення інших заходів.
Згідно із частинами 1 та 3 статті 22 Закону №2145-VIII, юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.
Приписами статті 66 Закону №2145-VIII передбачено, що сільські ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти, забезпечення доступності дошкільної та повної загальної середньої освіти, засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів.
Відповідно до частини 1 статті 80 Закону №2145-VIII, до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.
Об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства (ч. 4 ст. 80 Закону №2145-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
За приписами частини 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Так, Закон України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон №1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону №1952-IV передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є серед іншого обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1952-IV, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Згідно з пунктами 6, 40, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.
Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об'єкт, подаються: витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо такого об'єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об'єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об'єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності). Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться за наявності відомостей про такий об'єкт в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Як встановлено судом та підтвердженого матеріалами справи засновником Павлиського дитячого дошкільного навчального закладу "Оленка" є Онуфріївської селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області (а.с.126-127).
Будівля Павлиського дитячого дошкільного навчального закладу "Оленка", яка розташована за адресою: вул. Сухомлинського,33 с. Павлиш, Олександрійський р-н, Кіровоградська область, є об'єктом комунальної власності, органом управління якого є Онуфріївська селищна рада.
В той же час, правовстановлюючі документи на цю будівлю та відомості у Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права власності на такий об'єкт нерухомості, який перебуває на балансі Павлиського дитячого дошкільного навчального закладу "Оленка", відсутні.
Розглядаючи адміністративну справу щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. (ч. 2 ст. 2 КАС України)
Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи чи не є суттєвими. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Суд також зауважує, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує, що рішенням Онуфріївської селищної ради від 24.12.2020 за №27 розпочато реорганізацію, зокрема і Павлиської селищної ради. Відповідно до п.2 вказаного рішення, Онуфріївська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Павлиської селищної ради.
На виконання зазначеного рішення, утворено комісію з реорганізації, забезпечено проведення інвентаризації майна, затверджено план заходів з реорганізації та форму передавального акту, який був внесений на затвердження ради.
В подальшому, комісія з прийняття майна, активів, зобов'язань селищних і сільських рад, створені рішенням Онуфріївської селищної ради від 20.01.2021 №4-р, провела обстеження об'єктів передачі, юридична адреса: вул. Сухомлинського, с. Павлиш і склала акт про основні засоби та матеріальні цінності (а.с.82-105), зокрема і ДЗ "Оленка".
Проаналізувавши дії, які були вчинені відповідачем, суд дійшов висновку, що останнім не здійснено юридично значимих дій щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Павлиського закладу дошкільної освіти "Оленка" Онуфріївської селищної ради, розташованого за адресою - вул. Сухомлинського,33, с. Павлиш, Кіровоградська область та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю, а отже допущено протиправну бездіяльність.
Таким чином, в порушення вимог частини 2 статті 19 Конституції України, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області щодо невжиття заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Павлиського закладу дошкільної освіти "Оленка" Онуфріївської селищної ради, розташованого за адресою - вул. Сухомлинського,33, с. Павлиш, Кіровоградська область та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.
Зобов'язати Онуфріївську селищну раду Кіровоградської області вжити заходи до оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Павлиського закладу дошкільної освіти "Оленка" Онуфріївської селищної ради, розташованого за адресою - вул. Сухомлинського,33, с. Павлиш, Кіровоградська область та державної реєстрації права комунальної власності на зазначену будівлю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО