05 листопада 2025 року м. Київ справа №320/17595/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у складанні звернення Е-674725 від 06.12.2024 та у самостійному внесенні даних щодо звернення (надіслання) до бази ІКС ІПНП Деснянського УП ГУНП у м. Києві щодо звернення (Е-674725 від 06.12.2024), які стали підставою для розшуку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп НОМЕР_1 );
зобов'язати Деснянське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві виключити позивача з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у складанні звернення Е-674725 від 06.12.2024 та у самостійному внесенні даних щодо звернення (надіслання) до бази ІКС ІПНП Деснянського УП ГУНП у м. Києві щодо звернення (Е-674725 від 06.12.2024), які стали підставою для розшуку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп НОМЕР_1 ).
Відповідачами відзиву на позов до суду не подано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до записів тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 №563/1970 від 29.07.2022, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивача визнано придатним до військової служби. Рішенням призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнано непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у військовий час. Позивач підлягає повторному медичному переосвідченню 16.07.2027.
Згідно вказаного тимчасового посвідчення позивач взятий на військовий облік з 16.06.2022 та з 19.09.2022 знятий з військового обліку І відділом Чортківського РТУГ.
За твердженням позивача, він на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуває.
Як зазначає позивач, на початку березня 2025 року на блокпосту при в'їзді в м. Київ працівник поліції повідомив, що він перебуває в розшуку МВС України з 19.02.2025, у зв'язку із чим, зокрема, адвокат позивача звернувся до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Деснянського управління поліції ГУ НП у м. Києві із запитами щодо наявності інформації в Інформаційному порталі Національної поліції України щодо ОСОБА_1 .
Листом від 25.03.2025 №114622-2025 Головне управління Національної поліції у м. Києві повідомило, що станом на 25.03.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстровано за №13500 від 19.02.2025 системи ІПНП Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві.
Листом від 21.03.2025 №109848-2025 Деснянське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомило, що на момент проведення перевірки гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває в базі ІКС ІПНП Деснянського УП ГУНП у м. Києві в ІП «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст».
ІНФОРМАЦІЯ_5 було надіслано звернення (Е-674725 від 06.12.2024) відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо необхідності доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 210, 210-1 КУпАП. Інформація відносно останнього була внесена до ІКС ІПНП Деснянського УП ГУНП у м. Києві.
Вказаними листами адвокату позивача запропоновано звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки того району, де позивач перебуває на обліку.
Доказів звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачем до матеріалів позовної заяви не надано.
Позивач, вважаючи оскаржувані дії протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також, цим же Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У відповідності до вимог ст.22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни (військовослужбовці) мають обов'язок з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі- Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Згідно до п. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є Додаток 2 до Порядку №1487 до правил військового обліку віднесено, зокрема, прибуття військовозобов'язаного за викликом РТЦК та СП.
А статтею 210 КУпАП України саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку передбачено адміністративну відповідальність.
Повноваження щодо притягнення до такої адміністративної відповідальності має керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) шляхом складання відповідної постанови за ст.210 КУпАП України.
Так, у відповідності до положень п. 56 Порядку №1487 передбачено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) РТЦК та СП здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, із наведеного можна зробити висновок, що саме до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови у спосіб та порядку, що наведений вище, а також і внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності та даних про порушення ним правил військового обліку.
Відтак, саме посадові особи відповідача наділені повноваженнями вносити наведені вище дані до електронної системи (реєстру) «Оберіг», які у подальшому відображаються у мобільному додатку військовозобов'язаного.
У той же час, поліція може створювати інші бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, відповідно до статті 25 Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» може містити дані щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, а також щодо розшуку цих осіб.
Такі дані вносяться до ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» на підставі звернення ТЦК та СП, яке передбачене Додатком 20 до Порядку №1487 і, як вже зазначав суд, надсилається органам Національної поліції для доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд зазначає, що відповідне «Звернення щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею (статтями) _________, до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколів про адміністративні правопорушення» (Додаток 20 до Порядку №1487) відповідачем до суду не надане.
У той же час, судом встановлено, що згідно даних бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,. значиться таким, що перебуває у розшуку як порушник військового обліку з 19.02.2025 та щодо нього ІНФОРМАЦІЯ_5 було надіслано звернення (Е-674725 від 06.12.2024) щодо необхідності доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 210, 210-1 КУпАП. Інформація відносно останнього була внесена до ІКС ІПНП Деснянського УП ГУНП у м. Києві.
Водночас, вирішуючи цей спір, суд виходить з того, що у матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем правил військового обліку (ст. 210 КУпАП), а також законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Стаття 210 КУпАП встановлює відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а не визначає склад цих порушень.
Таким чином, правомірність оголошення позивача у розшук матеріалами справи не підтверджується.
Суд зазначає, що від ІНФОРМАЦІЯ_1 відзив на позовну заяву не надійшов.
З огляду на вищевикладене суд визнає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у складанні звернення Е-674725 від 06.12.2024 та у самостійному внесенні даних щодо звернення (надіслання) до бази ІКС ІПНП Деснянського УП ГУНП у м. Києві щодо звернення (Е-674725 від 06.12.2024), які стали підставою для розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (рнокпп НОМЕР_1 ).
За приписами п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Аналіз наведеної норми дає підстави дійти висновку, що у разі відсутності підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки надсилають до Національної поліції повідомлення із відповідними відомостями.
Враховуючи те, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у складанні звернення Е-674725 від 06.12.2024 та у самостійному внесенні даних щодо звернення (надіслання) до бази ІКС ІПНП Деснянського УП ГУНП у м. Києві щодо звернення (Е-674725 від 06.12.2024), які стали підставою для розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (рнокпп НОМЕР_1 ), визнані протиправними, при цьому відповідачем не доведена наявність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак, суд дійшов висновку, що належним способом захисту є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_5 направити до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статями 210, 210-1 КУпАП до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Позовні вимоги до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, позаяк ГУНП уповноважені здійснювати розшук, включати та виключати відомості щодо правопорушників до ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України», проте на підставі звернення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Тобто, після отримання від ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, у ГУ Національної поліції у м. Києві виникне обов'язок щодо виключення позивача з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг», як такого, що перебуває у розшуку за порушення правил військового обліку.
Наразі позовні вимоги до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо виключення позивача з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» є передчасними.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.
При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі" Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вимогами ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 2422,40 грн. (квитанція від 09.04.2025) з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у складанні звернення Е-674725 від 06.12.2024 та у самостійному внесенні даних щодо звернення (надіслання) до бази ІКС ІПНП Деснянського УП ГУНП у м. Києві щодо звернення (Е-674725 від 06.12.2024), які стали підставою для розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп НОМЕР_1 ).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 направити до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статями 210, 210-1 КУпАП до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.