про відмову в забезпеченні позову до пред'явлення позову
05 листопада 2025 року місто Київ №320/53651/25
Київський окружний адміністративний суд в складі судді Білоус А.Ю., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Макаренка Юрія Олексійовича про забезпечення позову до пред'явлення позову,
Представника заявника ОСОБА_1 - адвокат Макаренко Юрій Олексійович звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, у якій просить суд заборонити Сумському державному університету (його органам та посадовим особам):
- вчиняти дії з розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 (яке надійшло 29.08.2025 та було зареєстровано за № Б-052/0/0-ез) та перевірки зазначених у ньому відомостей щодо порушення академічної доброчесності, наявності фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_1 на тему «Організаційно-економічний механізм реалізації державно-приватного партнерства в Україні» (захист якої відбувся 07.06.2025);
- вчиняти дії на виконання рішення вченої ради Сумського державного університету від 16.10.2025 (введеного в дію п. 1 наказу Сумського державного університету від 20.10.2025 № 1068-I);
- вчиняти будь-які інші дії щодо розгляду питання про дотримання принципів академічної доброчесності при підготовці дисертації доктора філософії Масловим В.О. та скасування або залишення в силі рішення від 07.06.2025 разової спеціалізованої вченої ради Сумського державного університету 8685 про присудження ступеня доктора філософії Маслову В.О.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника зазначив, що має намір звернутися до суду з позовом про визнання протиправними дії Сумського державного університету щодо розгляду повідомлення/скарги ОСОБА_2 (яке надійшло 29.08.2025 та було зареєстровано за № Б-052/0/0-ез) та перевірки зазначених у ньому відомостей щодо порушення академічної доброчесності, наявності фактів академічного плагіату в дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії ОСОБА_1 на тему «Організаційно-економічний механізм реалізації державно-приватного партнерства в Україні» (захист якої відбувся 07.06.2025); визнання протиправним та скасування рішення вченої ради Сумського державного університету від 16.10.2025 (введене в дію наказом Сумського державного університету від 20.10.2025 № 1068-I) та зобов'язання Сумського державного університету утриматися від подальшого розгляду повідомлення/скарги ОСОБА_2 (яке надійшло 29.08.2025 та було зареєстровано за № Б-052/0/0-ез) та перевірки зазначених у ньому відомостей щодо порушення академічної доброчесності, наявності фактів академічного плагіату у вказаній докторській дисертації ОСОБА_1 .
Представник позивача вказує на очевидну протиправність дій Сумського державного університету щодо розгляду повідомлення/скарги ОСОБА_2 та перевірки зазначених у ньому відомостей щодо порушення академічної доброчесності, наявності фактів академічного плагіату в дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії ОСОБА_1 , рішення вченої ради Сумського державного університету від 16.10.2025, оскільки Сумським державним університетом порушено Порядок присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 44.
Зазначено, що Сумський державний університет не повідомив ОСОБА_1 своєчасно про заяву ОСОБА_2 , яка надійшла 29.08.2025, про винесення цього питання на розгляд Вченої ради, про прийняті Вченою радою рішення за наслідками такого розгляду. Такі протиправні дії Сумського державного університету з розгляду звернення ОСОБА_2 оспорюють права ОСОБА_1 на присуджений йому самим відповідачем науковий ступінь (доктора філософії), створюючи загрозу втрати цього ступеня, а також шкодять його діловій репутації.
На думку представника заявника не забезпечення позову у визначений в заяві спосіб призведе до продовження незаконно розпочатого Сумським державним університетом адміністративного провадження та загрожує втратою присудженого ОСОБА_1 наукового ступеня доктора філософії, що ускладнить його поновлення в правах, а також спричинить суттєві витрати на правовий супровід, судові витрати тощо.
Розглянувши заяву про забезпечення позову до пред'явлення позову, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За змістом наведеної норми для висновку про наявність підстав для забезпечення позову заявнику необхідно довести очевидність протиправності рішення, дії, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, що оскаржуються та/або ускладнення, унеможливлення виконання рішення суду або захисту прав, свобод, інтересів, за захистом яких звернулась особа, якщо не будуть вжиті заходи забезпечення позову.
Згідно приписів частин 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду. Також суд вважає за необхідне відмітити, що приймаючи ухвалу про вжиття заходів по забезпеченню позову, суд повинен враховувати, що прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Слід зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 в справі № 826/8556/17, від 26.04.2019 в справі № 826/16334/18.
Згідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).
Отже, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
З врахуванням зазначеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, аргументованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Питання утворення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи (далі - заклад) та присудження нею ступеня доктора філософії, а також скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження зазначеного ступеня регулює Порядок присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 44 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 38 Порядку з метою розгляду питання про скасування рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії у зв'язку з порушенням встановленої цим Порядком процедури захисту дисертації вчена рада закладу на найближчому засіданні утворює комісію у складі трьох наукових (науково-педагогічних) працівників закладу. До складу такої комісії не можуть бути включені члени разової ради.
Комісія розглядає повідомлення щодо порушення процедури захисту дисертації протягом двох тижнів з дня її утворення.
Результати розгляду виносяться на засідання комісії, яке проводиться відкрито, за участю особи, яка подала повідомлення, та/або її представника, здобувача та у разі потреби членів відповідної разової ради. Вказані особи інформуються про дату, час і місце проведення засідання за п'ять календарних днів до дати його проведення. Відсутність вказаних осіб на засіданні не перешкоджає розгляду повідомлення щодо порушення процедури захисту дисертації.
Згідно з пунктом 39 Порядку протягом п'яти робочих днів з дати засідання комісія готує висновок, який підписується всіма членами комісії.
У висновку комісії наводяться підстави для прийняття нею рішення та пропонується:
- скасувати рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії у зв'язку з порушенням встановленої цим Порядком процедури захисту дисертації;
- відмовити особі у задоволенні повідомлення щодо порушення процедури захисту дисертації.
Висновок комісії у строк до трьох робочих днів з дня підписання подається вченій раді закладу.
Вчена рада закладу на найближчому засіданні розглядає висновок комісії та за результатами його розгляду приймає рішення про скасування рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії або про залишення рішення разової ради в силі, про що видається наказ закладу.
Протягом трьох робочих днів з дати видання зазначеного наказу рішення вченої ради разом з висновком комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
До заяви додано лист Сумського державного університету від 29.10.2025 №15.0444/02-05/3600, адресований ОСОБА_3 , в якому повідомлено наступне: «Відповідно до рішення Вченої ради Сумського державного університету від 16 жовтня 2025 року, введеного в дію наказом ректора від 20 жовтня 2025 року № 1068-1, а також згідно «Положення про академічну доброчесність та етику академічних взаємовідносин у Сумському державному університеті» (введено в дію наказом ректора № 1372-1 від 17 грудня 2021 р.) (далі - Положення), Комісією з етики та врегулювання конфліктів розпочато розгляд питання щодо можливого порушення норм академічної доброчесності під час підготовки ОСОБА_1 дисертаційної роботи доктора філософії на тему «Організаційно-економічний механізм реалізації державно-приватного партнерства в Україні» з галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 051 «Економіка», захист якої відбувся 07 червня 2025 у разовій спеціалізованій вченій раді 8585, утвореній наказом ректора Сумського державного університету від 17 квітня 2025 р. №0365-1 на підставі рішення вченої ради СумДУ (протокол № 12 від 10 квітня 2025 р.). Інформація про дату, час та місце проведення засідання, а також посилання на підключення, буде надіслана у встановленому порядку.».
Тобто на день подання даної заяви закладом лише розпочато розгляд питання щодо можливого порушення норм академічної доброчесності під час підготовки ОСОБА_1 дисертаційної роботи доктора філософії.
Відповідна процедура передбачає ще, як мінімум, один етап розгляду повідомлення (розгляд висновку вченою радою), та вже після такого розгляду може бути прийнято рішення про позбавлення наукового ступеня.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що наразі відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить відновлення прав заявника в разі задоволення позову, оскільки до прийняття остаточного рішення щодо скасування рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії або про залишення рішення разової ради в силі, передують ще етапи розгляду повідомлення.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 в справі №826/13306/18 вказав, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Суд зазначає, що лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
До заяви про забезпечення позову представником позивача не додано жодних доказів, які б дали можливість встановити наявність чи відсутність обставин, які б, в свою чергу, вказували на очевидні ознаки протиправності рішень відповідача, не зазначено підстав, з яких саме він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та законним інтересам.
Беручи до уваги наведене, в поданій заяві про забезпечення позову заявник не довів існування жодної з обставин, передбачених частиною другою статті 150 КАС України, за наявності яких суд може забезпечити позов.
Ураховуючи викладене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Макаренка Юрія Олексійовича про забезпечення позову до пред'явлення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.