про залишення позовної заяви без руху
05 листопада 2025 року м. Київ Справа № 320/51762/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства закордонних справ України , в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства закордонних справ України, яка полягала у неналежному розгляді звернень позивача від 17.09.2025 та 22.09.2025 року з порушенням вимог статті 15 Закону України «Про звернення громадян».
2. Визнати дії Консульства України в Ніредьгазі та Департаменту консульської служби МЗС України протиправними.
3. На виконання п.16 розділу III. "Розгляд заяв та прийняття рішень" Порядку провадження в закордонних дипломатичних установах України за заявами про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, затвердженому Наказом Міністерства закордонних справ України 22.12.2017 № 573, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 січня 2018 р. за № 77/31529 та зобов?язати Консульство України в Ніредьгазі прийняти від ОСОБА_1 витяг з реєстру територіальної громади про відсутність відомостей про місце проживання, без зазначення країни вибуття на постійне проживання, як належний документ, що підтверджує зняття з реєстрації місця проживання в Україні, та на виконання п. 15 розділу III. "Розгляд заяв та прийняття рішень" зазначеного Порядку проставити у моїх паспортах громадянина України для виїзду за кордон штампи «постійне проживання» із зазначенням дати прийняття відповідного рішення, назви країни, посади, прізвища та підпису консульської посадової особи та видати довідку про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном (додаток 11 до зазначеного Порядку).
4. Стягнути з Державного бюджету України (за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства закордонних справ України) на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, завдану незаконними діями та бездіяльністю відповідачів, що спричинили позивачу тривалу невизначеність правового статусу, емоційні страждання, необхідність неодноразових звернень до державних органів та приниження честі та гідності, як громадянина України.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У позовній заяві позивач вказує на вимогу щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.
При цьому позивач не зазначив обґрунтованого розрахунку суми такої моральної шкоди.
Суд зауважує, що обставини відшкодування моральної шкоди є індивідуальними та доводяться окремо у кожній справі.
У пунктах 5, 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.95 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами) роз'яснено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Відтак, позивачу необхідно зазначити обґрунтування у чому саме полягає моральна шкода та обґрунтувати її розмір, надати відповідні розрахунки заявленої моральної шкоди.
Під обґрунтованим розрахунком суми, що стягується, слід розуміти визначення грошового еквіваленту факту заподіяння моральної шкоди залежно від характеру і обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних і т.д.), які зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення і т.д.) і з урахуванням інших обставин.
Аналогічна право позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.01.2019 у справі № 9901/1/19.
Разом з тим, суд звертає увагу, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. (частина п'ята статті 21 КАС України).
Таким чином, в адміністративному судочинстві відшкодування шкоди (стягнення коштів на відшкодування шкоди) є додатковим способом судового захисту, що застосовується за результатом вирішення публічно-правового спору в разі визнання судом протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якими особі заподіяно таку шкоду.
У свою чергу, статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно із вимогами статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов'язку.
Зокрема, такий висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21, від 18.10.2021 у справі №420/15949/21, від 19.11.2020 у справі №9901/360/20 (правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021), від 11.11.2020 у справі №9901/352/20, від 03.11.2020 у справі №9901/345/20, від 27.10.2020 у справі №9901/189/20, від 26.10.2020 у справі №9901/313/20.
У пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі №640/6853/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 95277958) Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160 КАС України (зокрема, пункту 3 частини п'ятої цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а не усунення відповідного недоліку тягне за собою правовий наслідок у вигляді повернення позовної заяви позивачу.
Правовий висновок аналогічного змісту викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №9901/360/20.
Таким чином, заявляючи вимогу про відшкодування відповідачем моральної шкоди в сумі 20 000 грн, позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає пункту 3 частини п'ятої статті 160 КАС України.
З урахуванням викладеного, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Так, згідно зі ст.2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьої ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позов надійшов до суду через систему "Електронний суд" та позивач надав копію квитанції про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн. За змістом позовних вимог вбачається, що позивач заявив 2 позовні вимоги немайнового характеру (з урахуванням похідних) та вимогу майнового характеру (відшкодування моральної шкоди).
Згідно з ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Отже, сума судового збору складає: 1937,92 грн за заявлені вимоги немайнового характеру (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 2 х 0,8) та 968,96 грн за заявлену вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 0,8). Загальна сума судового збору за заявлені позовні вимоги становить 2906,88 (дві тисячі дев'ятсот шість грн 88 коп), але позивач сплатив лише 1211,20 грн. Суд також зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із поданням доказів про наявність у нього пільг зі сплати судового збору.
Суддя звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- надати належні та об'єктивні обґрунтування розміру моральної шкоди, надати відповідні розрахунки заявленої моральної шкоди;
- документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 1695,68 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.