Ухвала від 04.11.2025 по справі 320/53005/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 листопада 2025 року м. Київ № 320/53005/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у перерахунку і виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки від 19.09.2025 №481 про розмір грошоовго забезпечення за листопад 2019 року, виданої Регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС);

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.12.2019 перерахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки від 19.09.2025 №481 про розмір грошоовго забезпечення за листопад 2019 року, виданої Регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), з урахуванням фактично виплачених сум;

- стягнути на користь ОСОБА_1 із Державного бюджету України на відшкодування моральної шкоди 18900,00 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот гривень), завданої протиправною відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у перерахунку і виплаті пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки від 19.09.2025 №481 про розмір грошоовго забезпечення за листопад 2019 року, виданої Регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;

Суд зазначає, що заявляючи вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 18900,00 грн., позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає пункту 3 частини п'ятої статті 160 КАС України.

Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Фактично, позивач послався лише на відмову відповідача у перерахунку та виплаті пенсії з 01.12.2019.

Суд звертає увагу на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір моральної шкоди в розмірі 18900,00 грн. взагалі не містить обґрунтування обставинами та доведення доказами.

Натомість, суд зауважує, що одними з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст.2 КАС України).

Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов'язку.

Зокрема, такий висновок викладено (серед багатьох інших судових рішень):

- в ухвалі Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 100679837);

- в ухвалі Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №420/15949/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 100408670);

- в ухвалі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92972228), правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 96890769);

- в ухвалі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/352/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92787437);

- в ухвалі Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №9901/345/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92601959);

- в ухвалі Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №9901/189/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92482614);

- в ухвалі Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №9901/313/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92457998).

У пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі №640/6853/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 95277958) Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, пункту 3 частини п'ятої цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а неусунення відповідного недоліку тягне за собою правовий наслідок у вигляді повернення позовної заяви позивачу.

Правовий висновок аналогічного змісту викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 96890769).

З урахуванням викладеного, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Разом з тим, відповідно до положень статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, затвердженим наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 №144 з 2021-09-01.

Відповідно до п.5.26 зазначених Вимог, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом», а також інших обов'язкових реквізитів, зазначених вище, дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

З наданих позивачем до позовної заяви документів судом було встановлено, що адміністративний позов з додатками не засвідчений належним чином у визначеному законодавством порядку.

Разом з тим, відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позовна заява зазначеної інформації не містить.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування;

- засвідчених належним чином копій документів, доданих до позовної заяви у відповідній кількості до учасників справи;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Перепелиця А.М.

Попередній документ
131549632
Наступний документ
131549634
Інформація про рішення:
№ рішення: 131549633
№ справи: 320/53005/25
Дата рішення: 04.11.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (29.10.2025)
Дата надходження: 29.10.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ПЕРЕПЕЛИЦЯ А М
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві
позивач (заявник):
Куцький Леонід Іванович