про залишення позову в частині позовних вимог без розгляду
05 листопада 2025 року Київ № 320/28000/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача по непроведенню перерахунку основної пенсії позивачу, як інваліду 3 групи внаслідок аварії на ЧАЕС, за період з 07.04.2021 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 та відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96- ВР, у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведения відповідних виплат позивачу після перерахунку пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок основної пенсії позивачу, як інваліду 3 групи внаслідок аварії на ЧАЕС, за період з 07.04.2021 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 та відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати відповідача здійснити відповідні виплати основного виду пенсії позивачу, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 10.06.2025 судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою позивачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсійних платежів за період з 07.04.2021 по 29.11.2024 включно (останній день, що передує шести місяцям до дня звернення до суду) із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
Копія ухвали доставлена до електронного кабінету представника позивача 10.06.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
27.06.2025 від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду в зазначеній частині позовних вимог. Вказали про те, що ОСОБА_1 дізналася лише у квітні 2025 року із засобів масової інформації, а також від осіб, позови яких з аналогічного питання були задоволені Київським окружним адміністративним судом. Звертали увагу на воєнний стан і карантинні обмеження у відповідний період.
За змістом частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Із матеріалів справи слідує, що позивач направила до відповідача звернення від 22.04.2025 (зареєстроване відповідачем 24.04.2025), відповідь на яке отримала листом від 08.05.2025.
Таким чином, суд наголошує, що про порушення своїх прав позивач дізналася з відповіді відповідача від 08.05.2025, у зв'язку із чим уважає, що строк звернення до суду не пропущений.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України,при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
У практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, сформовано такі висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено таке «…Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатись про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року».
Крім того, суд звертає увагу, що названу вище позицію стосовно необхідності дотримання строку звернення до суду у відповідній категорії справ Верховний Суд не змінив. Так у постановах від 28.10.2025 у справі № 420/19263/24 та від 21.10.2025 у справі № 460/10097/24, виклав наступні висновки:
«…Колегія суддів наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. З огляду на зазначене Судова палата дійшла висновку, що у спорах щодо перерахунку пенсійних виплат застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України...».
До того ж, запровадження воєнного стану, як і карантину, саме по собі, не є обставинами, які можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду, про що також неодноразово зазначав Верховний Суд.
Із урахуванням викладеного у сукупності, судом не встановлено підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення з вимогами за період із 07.04.2021 по 29.11.2024.
Згідно із частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Одночасно суд роз'яснює, що в силу вимог частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у частині вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком за період з 07.04.2021 по 29.11.2024 - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їхнім уповноваженим представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
.
Суддя Скрипка І.М.