про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2025 року Київ № 320/52831/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій і рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невнесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про не перебування позивача на військовому обліку;
- визнати протиправним та скасувати рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 № 287;
- зобов'язати відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме відносно позивача внести дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку відповідача, військовий квиток серії НОМЕР_1 , особистий номер НОМЕР_2 .
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами частини другої статті 132 цього Кодексу, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За нормами частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За правилами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, дві з яких (пункти 2 та 4 прохальної частини позову) є взаємопов'язаними. Позовна вимога згідно з пунктом 3 прохальної частини позову є окремою позовною вимогою.
Із матеріалів позовної заяви сліду, що позивачем сплачено 1211,20 грн судового збору лише за одну позовну вимогу (основну та похідну), тож судовий збір сплачено не в повному обсязі.
У порушенням вимог частини сьомої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви не додано копії оскаржуваного рішення.
Крім того, пунктами 4 та 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Позовна заява містить вимогу про визнання протиправним та скасування рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 № 287, проте у якості другого відповідача не визначено начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 122 Кодексу регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із урахуванням викладеного шестимісячний строк звернення до суду у позивача розпочався з 22.08.2024 та закінчився 24.02.2025.
Із цим позовом позивач звернувся до суду лише 28.10.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому до позовної заяви не було подано заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Матеріали позовної заяви не містять заяви про поновлення строку звернення до суду, а із позовної заяви судом не встановлено поважних причин його пропуску.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду, без додатків), зокрема: із визначенням суб'єктного складу осіб, які мають відповідати за цим позовом, із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали;
- оригіналу документа про доплату 1211,20 грн судового збору;
- копії оскаржуваного рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 № 287.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.