05 листопада 2025 року м. Київ № 320/12928/24
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Служба безпеки України про визнання протиправними та скасування окремих пунктів наказу від 16.01.2023 №9-ОС/дск, визнання протиправними дій, стягнення недоплачених сум грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Служби безпеки України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування окремих пунктів наказу від 16.01.2023 №9-ОС/дск в частині, визнання протиправними дій, стягнення недоплачених сум грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (далі - ІСТЕ СБУ) від 16.01.2023 №9-ОС/дск в частині зменшення розміру грошового забезпечення заступника начальника фінансово-економічного відділу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, підполковника ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо виплати у зменшеному розмірі грошового забезпечення заступнику начальника фінансово-економічного відділу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, підполковнику ОСОБА_1 за період з 08.03.2023 по 10.10.2023;
- cтягнути зі Служби безпеки України на користь заступника начальника фінансово-економічного відділу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, підполковника ОСОБА_1 недоплачену суму грошового забезпечення за період з 08.03.2023 року по 10.10.2023 року в розмірі 166 203 грн. 35 коп., яка з врахуванням інфляційної складової (2427,41 грн.) та 3% річних (2921, 03 грн.) складає 169 123, 44 грн.;
- визнати протиправними дії Служби безпеки України з невиплати заступнику начальника фінансово-економічного відділу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, підполковнику ОСОБА_1 грошового забезпечення за період листопад-грудень 2023 року;
- cтягнути зі Служби безпеки України на користь заступника начальника фінансово-економічного відділу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, підполковника ОСОБА_1 грошове забезпечення за період листопад-грудень 2023 року в розмірі 68 688, 45 грн., яка 3 врахуванням інфляційної складової (341,73 грн.) та 3% річних (342, 67 грн.) складає 69030, 40 гривень.
- зобов'язати Службу безпеки України відновити виплату грошового забезпечення заступнику начальника фінансово-економічного відділу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, підполковнику ОСОБА_1 з 01.01.2024 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування окремих пунктів наказу від 16.01.2023 №9-ОС/дск, визнання протиправними дій, стягнення недоплачених сум грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року - скасовано, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служба безпеки України про визнання протиправними та скасування окремих пунктів наказу від 16.01.2023 №9-ОС/дск, визнання протиправними дій, стягнення недоплачених сум грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії залишення позовної заяви без руху.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справа передана до розгляду судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 відвід судді Перепелиці А.М. у справі №320/12928/24 визнано необґрунтованим. Передано матеріали справи №320/12928/24 для вирішення питання про відвід судді Перепелиці А.М. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 (суддя Терлецька О.О.) у задоволенні заяви про відвід судді Перепелиці А.М. відмовлено.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що на виконання вимог ухвали суду від 02.12.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Так, в обґрунтування строків звернення до суду позивачем вказано, що лише 06.12.2023 їй було повідомлено про скасування раніше встановленої надбавки, доплати та преміювання на підставі наказу директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 16.01.2023 №9-ОС/дск, який є предметом оскарження.
З наданих відповідачем до суду копій матеріалів особової справи ОСОБА_1 вбачається, що зі змістом оскаржуваного наказу позивач була ознайомлена 19.01.2023, про що свідчить відмітка про ознайомлення, проставлена на зворотній стороні оскаржуваного наказу.
Як зазначає позивач, вона не була ознайомлена зі змістом оскаржуваного наказу від 16.01.2023 №9-ОС/дск в частині його відповідності до змісту Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом Центрального управління Служби безпеки України, затвердженої наказом Центрального управління Служби безпеки України від 10.04.2018 №515/ДСК. При цьому, вона була побавлена можливості, у тому числі 19.01.2023, ознайомитися з Інструкцією №515/ДСК, оскільки доступ до такого документа можливий лише для працівників, яким надано право працювати з документами з обмеженим доступом.
Разом з тим, позивач вказує, що про зменшення розміру грошового забезпечення саме на підставі оскаржуваного наказу, вона дізналася лише з Висновку фінансово-економічного відділу ІСТЕ СБУ від 06.12.2023.
Вирішуючи питання про поновлення строків звернення з даним позовом до адміністративного суду, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, є загальним законом, який не містить норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
Водночас, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, оскільки, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
При цьому, 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем передбачено тримісячний строк для звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати.
Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №280/6779/22.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина перша, частина четверта статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).
Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, дослідивши зміст заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду, а надані позивачем докази поважності причин пропуску строку звернення до суду у своїй сукупності слід визнати достатніми для висновку про необхідність поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом.
Оскільки обставини які унеможливлювали розгляд справи усунуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження розгляду справи.
Керуючись статтями 121-123, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служба безпеки України про визнання протиправними та скасування окремих пунктів наказу від 16.01.2023 №9-ОС/дск, визнання протиправними дій, стягнення недоплачених сум грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії.
Продовжити розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служба безпеки України про визнання протиправними та скасування окремих пунктів наказу від 16.01.2023 №9-ОС/дск, визнання протиправними дій, стягнення недоплачених сум грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Перепелиця А.М.