04 листопада 2025 року м. Київ № 320/40938/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУправління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії щодо відмови Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради у виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію у зв'язку з втратою годувальника, померлого чоловіка ОСОБА_2 , смерть якого пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що експертний висновок про те, що захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС був зроблений на засідання міжвідомчої експертної комісії 04.10.2023 року № 7845, а відтак, до вказаної дати позивач була позбавлена можливості звернутися до відповідного органу за отриманням одноразової компенсації, встановленої статтею 48 Закону №796-ХІІ. Отже, на момент закінчення шестимісячного строку з дати смерті годувальника, позивач не отримала експертний висновок з установлення причинного зв'язку смерті її померлого чоловіка з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а тому об'єктивно не могла подати такий висновок у межах вказаного строку.
Зазначає, недотримання позивачем вказаного строку не може нівелювати право на отримання одноразової компенсації та слугувати належною й достатньою підставою для відмови у виплаті одноразової компенсації.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
Відповідач у поданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області діяло в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та жодних правових підстав для призначення та виплати одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою Колосовій Т.Б. немало.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 12 січня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції у Київській області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений шлюб, про що 12 січня 2016 року складено відповідний актовий запис №2.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 18 лютого 2023 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), чоловік позивача - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 18 лютого 2023 року складено відповідний актовий запис №33.
Згідно із експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 04.10.2023 №7845, Центральна міжвідомча експертна комісія на засіданні №110 від 14 вересня 2023 року розглянула звернення родичів з приводу смерті ОСОБА_2 і надану згідно Переліку та зареєстровану в ЦМЕК 11.07.2023 року документацію померлого ОСОБА_2 на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Основний діагноз: злоякісне новоутворення шлунку з метастазами в печінку та легені. Кахексія. Висновок: захворювання, що призвело до смерті, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
26 січня 2024 року ОСОБА_1 видано посвідчення № НОМЕР_3 дружини померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
У той же час, відповідно до повідомлення від 20.12.2023 №1645 ОСОБА_1 відмовлено у компенсаційній виплаті з підстав - заяву подано після спливу шестимісячного терміну з дати смерті годувальника відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №760 «Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян».
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім'ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Компенсація виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 760 (далі - Порядок):
- одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян (пункт 2);
- виплата одноразової компенсації здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики, поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника (пункт 3).
Відповідно до пункту 7 Порядку одноразова компенсація у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, виплачується дружині чи чоловікові в разі, коли вони не одружилися вдруге, сім'ї померлого годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якій є непрацездатні особи, що були на утриманні померлого на момент його смерті.
Належність до непрацездатних осіб та членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, визначається згідно із статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Виплата одноразової компенсації здійснюється на підставі:
-свідоцтва про смерть;
-документа, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, складення ядерних зарядів та здійснення на них регламентних робіт, із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
-свідоцтва про шлюб;
-експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв'язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, іншої ядерної аварії, участі в ядерному випробуванні, військовому навчанні із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт або військово-лікарської комісії, що діє в системі МВС, СБУ чи Міноборони.
Судом встановлено, що позивач 13.12.2023 звернулась до відповідача із заявою щодо виплати одноразової компенсації по втраті годувальника.
Воднораз, підставою для відмови у виплаті одноразової допомоги, стало те, що заява подана позивачем в порушення пункту 3 Порядку № 760, з пропущенням шестимісячного строку.
Позивач не заперечила проти пропуску такого строку, водночас зазначила, що пропущений строк обумовлений поважними на те причинами.
Зокрема, виплата одноразової компенсації може здійснюватися обов'язково на підставі експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті ОСОБА_2 з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС про те, що захворювання призвело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У даному випадку експертний висновок про те, що захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС був зроблений на засідання міжвідомчої експертної комісії 04.10.2023 року № 7845, а відтак, до вказаної дати позивач була позбавлена можливості звернутися до відповідного органу за отриманням одноразової компенсації встановленої статтею 48 Закону №796-ХІІ.
Отже, на момент закінчення шестимісячного строку з дати смерті годувальника, позивач не отримала експертний висновок з установлення причинного зв'язку смерті її померлого чоловіка з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а тому об'єктивно не могла подати такий висновок у межах вказаного строку.
Суд зазначає, що хоча Порядок №760 обмежує строк звернення заінтересованої особи із заявою про виплату одноразової компенсації шістьма місяцями з дня смерті годувальника, проте пропуск вказаного строку не може обмежувати право громадян, яким встановлені відповідні компенсації та пільги Законом №796-ХІІ, на їх отримання.
На переконання суду, відмова відповідача у виплаті одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, порушує соціальні права позивача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, рішення якого мають бути прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо, у спірних правовідносинах означених критеріїв не дотримався.
У зв'язку з викладеним суд доходить висновку про визнання протиправними дії щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, з підстав пропущення нею строку звернення з відповідною заявою.
Водночас, оскільки відповідач не розглянув заяву позивача з доданим до неї пакетом документів та не прийняв рішення по суті, вимога щодо призначення та виплатити одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою розцінюється судом як передчасна.
Суд зазначає, відповідно до пунктів 3, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення статті 9 КАС України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку, слід:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
При цьому, суд вважає вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини справи.
Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до вимог частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.
Отже, суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У частині восьмій статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 грудня 2023 року про призначення та виплату одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
4. У задоволені решти позовних вимог - відмовити.
5. Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.