про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2025 року м. Київ № 320/50904/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2. Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
провизнання протиправними дій, скасування постанов,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить суд:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправними у зв'язку з порушенням ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.212-3 КУпАП.
- скасувати постанову № 4а-3613 видану від 30.12.2024р. по справі про адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 51000 грн. (п'ятдесят одна тисяча гривень) за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №78647977 від 21.07.2025р. про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави в розмірі 51000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Щодо необхідності уточнення ідентифікаційного коду ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідачем у справі, зокрема, визначено ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ).
При цьому, судом встановлено, що юридична особа за кодом ЄДРПОУ: НОМЕР_1 має найменування ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відтак, позивачу необхідну уточнити ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Щодо обов'язку надсилання позовної заяви разом з доданими до неї документами відповідачу.
Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем не дотримано вимог встановлених ч.2 ст. 161 КАС України, зокрема, до позовної заяви не долучено докази надсилання її копії та копій доданих до неї документів ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо необхідності надання копії оскаржуваних постанов або клопотання про їх витребування.
Положеннями частини 7 статті 161 КАС України передбачено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Отже, постанова № 4а-3613 від 30.12.2024 та постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №78647977 від 21.07.2025, що оскаржуються позивачем, є актами індивідуальної дії.
Так, в порушення вимог ч. 7 статті 161 КАС України позивачем не долучено до позовної заяви копії: постанови № 4а-3613 від 30.12.2024; копії постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №78647977 від 21.07.2025 або клопотання про їх витребування.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що клопотання про витребування доказів повинне відповідати положенням статті 80 КАС України.
Щодо строк звернення до адміністративного суду.
Частиною шостою статті 161 КАС України регламентується, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В контексті зазначеного, суд звертає увагу позивача, що главою 11 КАС України регламентуються особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ.
Так, статтею 287 КАС України визначаються особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Частиною другою статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Варто зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Предметом даного адміністративного позову, зокрема, є постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №78647977 від 21 липня 2025 року.
В свою чергу, з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 23 вересня 2025 року, що свідчить про суттєве порушення останнім десятиденного строку встановлено Кодексом адміністративного судочинства України.
При цьому вмотивованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку позивачем до позовної заяви не додано.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- заяви про уточнення ідентифікаційного коду ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копії постанови № 4а-3613 від 30.12.2024 та копії постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №78647977 від 21.07.2025 або клопотання про їх витребування.
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жукова Є.О.