про залишення позовної заяви без руху
05 листопада 2025 року м. Київ № 320/51220/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 23.04.2025 № 36892240208;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 23.04.2025 № 36902240208;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 23.04.2025 № 36912240208;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 23.04.2025 № 36920240208;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 23.04.2025 № 36935240208.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою - підприємцем адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2025 - 3 028,00 грн.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів поданого адміністративного позову, позивач подано до суду докази сплати судового збору у розмірі 2 122,16 грн, що підтверджується квитанцією від 16.09.2025 № 3628-9408-8338-3078.
Частиною 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 160/4956/20.
Перевіривши зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України судом встановлено, що відповідно з виписки про зарахування судового збору, дана квитанція зареєстрована за справою 320/47865/25.
Крім того, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.04.2025 № 36892240208 на суму 8 000,00 грн, № 36902240208 на загальну суму 186 623,76 грн, № 36912240208 на загальну суму 15 551,98 грн, № 36920240208 на суму 1 020,00 грн та № 36935240208 на суму 1 020,00 грн, що свідчить про подання фізичною особою - підприємцем позову з 5-ма окремими вимогами майнового характеру.
Оскільки кожне таке повідомлення-рішення, вимога та рішеннч про застосування шатрафних санкцій є окремим предметом спору, то судовий збір у такому випадку не може бути меншим ніж його мінімальний розмір, передбачений Законом України "Про судовий збір" за подання позову майнового характеру, у зв'язку з чим фактично позивач повинен сплатити судовий збір не від загальної суми усіх податкових повідомлень-рішень, обрахованої шляхом простого складання сум, а за кожне повідомлення-рішення окремо.
З урахуванням того, що позивачем часткового сплачено судовий збір, йому необхідно подати докази сплати судового збору у ромірі 6 711,04 грн (1 % від 8 000,00 грн = 1 211,20 грн, 1 % від 186 623,76 грн = 1 866,24 грн, 1 % від 15 551,98 грн = 1 211,20 грн, 1 % від 1 020,00 грн = 1 211,20 грн, 1 % від 1 020,00 грн = 1 211,20 грн).
Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 6 711,04 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 6 711,04 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.