03 листопада 2025 року м. Київ № 320/5325/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача в адміністративній справі №320/5325/2
за позовомОСОБА_2
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі №320/5325/22, що набрало законної сили 18.08.2023, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.
17 червня 2025 року Київським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи у справі №320/5325/22.
У подальшому від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну стягувача, в якій заявник просить суд замінити стягувача у справі №3205325/22 - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її правонаступника - ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 заяву передано на розгляд судді Жукової Є.О.
Розглянувши подану заяву, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до частини четвертої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Положення частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що до складу спадщини не входить лише право на отримання пенсії, оскільки таке безпосередньо пов?язане з особою пенсіонера, відтак після його смерті право на її отримання припиняється і не може бути передане іншим особам, в т.ч. його спадкоємцям.
Натомість, крім заборони спадкування права на пенсію, закон встановлює порядок спадкування недоотриманої (у зв?язку зі смертю пенсіонера) суми пенсії.
Так, відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до статті 52 Закону №1058 (Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Передбачена статтею 52 Закону №1058 можливість отримання членами сім?ї померлого пенсіонера недоотриманих сум пенсії не стосується тих сум пенсії, щодо яких є таке, що набрало законної сили судове рішення про їх виплату, і не змінює передбачену законом процедуру виконання судового рішення, в т.ч. в частині можливості заміни сторони виконавчого провадження.
У питанні застосування наведених норм законів Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 284/252/17 сформувала наступний правовий висновок:
«Аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець передбачив можливість спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (доплат до пенсії).
На підставі зібраних у справі доказів суди правильно встановили, що на день смерті ОСОБА_2 доплати до пенсії належали спадкодавиці та увійшли до складу спадщини, внаслідок чого зробили обґрунтований висновок, що ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом має право на отримання донарахованої, але не отриманої частини пенсії його матері.»
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі № 286/3516/16-ц.
Крім того, у постанові від 30.11.2022 у справі № 638/19167/19 Верховний Суд сформував також наступні висновки:
«Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю.
Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.».
За таких обставин та сформованої практики Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що питання правонаступництва, у справі, яка розглядається, підлягає вирішенню в порядку статей 52 та 379 КАС України.
За наявного в матеріалах справи свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.03.2025, виданим приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, встановлено, на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: її дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: суми перерахунку, що становить 94059,11 грн (дев'яносто чотири тисячі п'ятдесят дев'ять гривень 11 копійок), нарахована згідно з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року, справа №320/5325/22, що належала померлій - ОСОБА_2 , на підставі повідомлення виданого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області №1000-0401-8/34098 від 13.03.2025 року.
Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, вбачається, що ОСОБА_1 є правонаступником ОСОБА_2 .
Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість аргументів заявника в поданій заяві та наявність підстав для задоволення вимог поданої заявником заяви в цій частині.
Так, як вже було зазначено судом вище, у відповідності до частини 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За таких обставин та враховуючи той факт, що ОСОБА_2 вибула як сторона виконавчого провадження, з урахуванням того, що судом встановлено, що правонаступником стягувача є ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заяви та заміни стягувача його правонаступником.
Керуючись статтею 72-77, 241-243, 248, 373, 379 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача в адміністративній справі №320/5325/22 задовольнити.
2. Замінити стягувача у виконавчих листах, виданих Київським окружним адміністративним судом 17 червня 2025 року у справі №320/5325/22, з стягувача - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на правонаступницю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ).
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суддя Жукова Є.О.