27 жовтня 2025 року № 320/44100/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Лапія С.М.,
за участі: секретаря судового засідання - Пономаренка Б.В.,
представників позивача Кареліної І.О., Пушинського М.В.,
представника відповідача Малої Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» з позовом, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення, прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві 27.06.2024:
№0629620701 (форма «П») про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2023 року на загальну суму - 44 634 271,00грн.,
№0629630701 (форма «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2023 року у розмірі - 78 265 317грн.,
№0629640701 (форма «Р») про донарахування податкових зобов'язань з ПДВ в деклараціях з постачання приміщень, база оподаткування яких нижче ціни придбання та по операціях, що не є об'єктом оподаткування за листопад 2022 року - вересень 2023 року у сумі 52 015 805грн. та застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 50% від суми завищення у сумі - 26 007 903грн.,
№0629650701 (форма «ПН») про застосування штрафних фінансових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за період: за січень 2017 року - вересень 2023 року у розмірі - 22 231 265грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 зупинено провадження в адміністративній справі №320/44100/24 до вирішення Верховним Судом справи №320/30846/24.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 поновлено провадження в адміністративній справі №320/44100/24.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 27.06.2024.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі направлень від 03.06.2024 №№12643/26-15-07-01-02-18, 12655/26-15-07-01-02-18, 12681/26-15-24-02-05, на підставі п.п. 78.1.5 ст. 78 ПК України, у зв'язку зі змінами у п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, внесеними Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» та незгодою ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» з висновками акта перевірки від 29.03.2024 №25839/Ж5/26-15-07-01-02-20/33599166 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.09.2023 та іншого законодавства за відповідний період та поданням заперечення від б/д № б/н, від 06.05.2024 №1/06-05/24 разом з додатковими документами (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 24.04.2024 №40075/6, від 06.05.2024 №44267/6) та згідно наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 07.05.2024 №3121-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС», за результатами якої 21.06.2024 складено акт №69597/Ж5/26-15-07-01-02-20/33599166 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС»» (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлені порушення:
- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.4 п. 140.4. пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 44 634 271грн., у тому числі за 3 квартали 2023 року - на 44 634 271 гривень;
- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст.188, п. 189.1 ст. 189, абзацу «в» п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за вересень 2023 року на суму 78 265 317 гривень;
- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст.188, п. 189.1 ст. 189, абзацу «в» п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 52 015 805 грн., у тому числі по періодам: листопад 2022 року - 5 416 863 грн., грудень 2022 року - 4 086 147 грн., січень 2023 року - 5 314 030 грн., лютий 2023 року - 5 132 478 гри., березень 2023 року - 1 969 797 грн., квітень 2023 року - 3 664 616 грн., травень 2023 року - 2 670 982 грн., червень 2023 року - 3 451 013 грн., липень 2023 року - 4 770 253 грн., серпень 2023 року - 5 893 558 грн., вересень 2023 року - 9 646 069 гривень;
- п. 201.10 ст. 201, п. 198.5 ст. 198, пп. 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, а саме не виписані та не зареєстровані податкові накладні на суму ПДВ в розмірі 154 099 488 грн., у тому числі по періодам: січень 2017 року - 113 968 грн.; лютий 2017 року - 66 565 грн.; березень 2017 року - 1 293 284 грн.; квітень 2017 року - 901 248 грн.; травень 2017 року -238 171 грн.; червень 2017 року - 329 117 грн.; липень 2017 року - 1 530 866 грн.; серпень 2017 року - 1 357 676 грн.; вересень 2017 року - 869 336 грн.; жовтень 2017 року - 1 257 590 грн.; листопад 2017 року - 1 252 931 грн.; грудень 2017 року - 495 064 грн.; січень 2018 року - 427 288 грн.; лютий 2018 року - 725 184 грн.; березень 2018 року -82 964 грн.; квітень 2018 року - 1 622 106 грн.; травень 2018 року - 2 691 224 грн.; червень 2018 року - 1 752 482 грн.; липень 2018 року - 1 073 426 грн.; серпень 2018 року - 2 070 57 грн.; вересень 2018 року -2 772 089 грн.; жовтень 2018 року -2 027 950 грн.; листопад 2018 року - 638 268 грн.; грудень 2018 року - 1170839 грн.; січень 2019 року - 1 163 624 грн.; лютий 2019 року - 1 015 172 грн.; березень 2019 року - 526 655 грн.; квітень 2019 року - 566 648 грн.; травень 2019 року - 1 425 870 грн.; червень 2019 року - 1 649 285 грн.; липень 2019 року - 1 409 565 грн.; серпень 2019 року - 1 539 849 грн.; вересень 2019 року - 2 613 322 грн.; жовтень 2019 року - 2 477 152 грн.; листопад 2019 року - 2 698 356 грн.; грудень 2019 року - 517 320 грн.; січень 2020 року - З 107 419 грн.; лютий 2020 року - 2 028 073 грн.; березень 2020 року - 1 349 662 грн.; квітень 2020 року - 3 542 607 грн.; травень 2020 року - 1 242 143 грн.; червень 2020 року - 3 522 610 грн.; липень 2020 року - 5 668 649,23 грн., серпень 2020 року - 4 666 810,62 грн., вересень 2020 року - 6 888 974,53 грн., жовтень 2020 року - 5 067 385,32 грн., листопад 2020 року - 3 530 081,81 грн., грудень 2020 року - 3 148 259,96 грн., січень 2021 року - 2 282 961,12 грн., лютий 2021 року - 1 079 550,76 грн., березень 2021 року - 811 381 грн.; квітень 2021 року - 1 578 383 грн.; травень 2021 року - 4 039 948 грн.; червень 2021 року - 5 365 239 грн.; липень 2021 року - 4 397 506 грн.; серпень 2021 року - 5 345 704 грн.; вересень 2021 року - 5 573 308 грн., жовтень 2021 року - 6 106 429,78 грн., листопад 2021 року - 9 237 812,95 грн., грудень 2021 року - 2 800 463,81 грн., січень 2022 року - 4 625 091,66 грн., квітень 2022 року 236 551,94 грн., травень 2022 року - 782 838,43 грн., червень 2022 року - 717 391,93 грн., липень 2022 року - 576384,86 грн., серпень 2022 року 1 549 951,22 гри., вересень 2022 року - 977 150,16 гри., жовтень 2022 року -1 475 294,86 грн., листопад 2022 року - 1 100 660,50 грн., січень 2023 року -50 939,28 грн., лютий 2023 року - 183 180,02 грн., березень 2023 року -153 959,82 грн., квітень 2023 року - 237 891,92 грн., травень 2023 року -168 381,85 грн., червень 2023 року - 15 201,89 грн., липень 2023 року -356 943,51 грн., серпень 2023 року - 2 243 023,57 грн., вересень 2023 року -1 903 876,89 гривень;
- п. 201.10 ст.201, п. 188.1. ст.188, пп. 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, а саме не виписані та не зареєстровані податкові накладні на суму ПДВ в розмірі 44 013 729 грн., у тому числі по періодах: березень 2021 року - 1 512 985 грн.; квітень 2021 року - 3 480 684 грн.; травень 2021 року - 4 306 663 грн.; червень 2021 року - 2 510 757 грн.; липень 2021 року -2 815 193 грн.; серпень 2021 року - 2 495 064 грн.; вересень 2021 року - 2 530 150 грн.; листопад 2022 року - 273 180 грн.; грудень 2022 року - 2 055 243 грн.; січень 2023 року -2 616 658 грн.; лютий 2023 року - 2 483 049 грн.; березень 2023 року - 1 040 752 грн.; квітень 2023 року - 1 929 795 грн.; травень 2023 року - 1 210 738 грн.; червень 2023 року -1 719 674 грн.; липень 2023 року - 1 703 814 грн.; серпень 2023 року - З 302 415 грн.; вересень 2023 року - 6 026 916 гривень;
- пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.1. пп. 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164. п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, пп.171.1 п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб, в періоді що перевірявся, на загальну суму 40 398 804,31 гривні;
- пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.2 ст. 54, пп. 164.2.1 п.164.2 ст.164, ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6, п. 161 підрозділу 10 розділу XX, пп. 164.2.17 «е» п. 164.2 ст. 164, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, пп.171.1 п. 171.2 «а» ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження суми військового збору, в періоді що перевірявся, на загальну суму 2 762 584,90 гривні.
- п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч. 1 ст. 7 та п.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 № 2464 -VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результаті чого донараховано фонду оплати праці на загальну суму - 61610,00 грн. та єдиного соціального внеску на загальну суму 13 554,20 гривні.
На підставі встановлених порушень відповідачем 27.06.2024 прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення:
№0629620701, яким за порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.4 п. 140.4. пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2023 року у розмірі 44 634 271,00грн.;
№0629630701, яким за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст.188, п. 189.1 ст. 189, абзацу «в» п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2023 року у розмірі 78 265 317,00грн.;
№0629640701, яким за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст.188, п. 189.1 ст. 189, абзацу «в» п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52 015 805грн. за податковим зобов'язанням та у розмірі 26 007 903,00грн. застосованими штрафними санкціями;
№0629650701, яким за порушення п. 201.10 ст. 201, п. 198.5 ст. 198, пп. 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, а саме не виписані та не зареєстровані податкові накладні на суму ПДВ в розмірі 154 099 489 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 22 231 265,00грн.
Вважаючи протиправними рішення відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування, яким, зокрема, встановлено порядок адміністрування податку на додану вартість та податку на прибуток в державі.
Щодо порушення позивачем вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.4 п. 140.4, пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПК України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток, суд зазначає наступне.
Так, в Акті перевірки контролюючим органом зазначено, що: «Таким чином, в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу перевіркою встановлено завищення показника, відображеного в рядку 03 РІ «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -) декларацій з податку на прибуток на 44 634 271 гри., у тому числі:
- 2017 рік - 12 915 407 грн. (у тому числі у другому кварталі 2017 року - 12 915 406,86 грн.);
- 2021 рік - 21 113 677 грн. (у тому числі у другому кварталі 2021 року - 21 113 677,14 грн.);
- 2022 рік - 10 605 187 грн. (у тому числі у четвертому кварталі 2022 року - 10 605 186,95 грн.).
Відповідно до пп. 140.4.4 п.140.4 ст. 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу X «Перехідні положення» цього Кодексу».
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України від 16.07.1999 N 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") (далі - Закон N 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону N 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, зокрема: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, витрати підприємства формуються за правилами бухгалтерського обліку на підставі первинних документів.
Для платників податку, у яких річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 п. 140.4 та пп. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. III ПК України.
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Згідно з вимогами абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток підприємств на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України (Замовник) укладено договір від 10.12.2012 № 36 на пайову участь у будівництві житла від 18 листопада 2004 року.
Предметом цього Договору є будівництво Об'єкту на Земельній ділянці, у порядку пайової участі відповідно до умов цього Договору. Пайовик забезпечує повне фінансування будівництва Об'єкту, у тому числі щодо Частки Замовника, в межах повноважень, функцій та відповідно до умов цього Договору.
Земельну ділянку, загальною площею 4,5528 га, що належить Замовнику на праві постійного землекористування з цільовим призначенням для будівництва Об'єкту, Замовник у відповідності до умов чинного законодавства України та положень цього розділу Договору зобов'язується передати Пайовику для забудови та виконання останнім функцій Замовника будівництва Об'єкту.
Замовник отримує Частку Замовника - квартири загальною площею 1 621,50 кв. м., яка передається Пайовиком поетапно по мірі здачі кожного житлового будинку Об'єкту в експлуатацію, пропорційно площі житлового будинку та прийнятих зобов'язань за цим Договором.
При цьому, кількість квартир, що підлягає передачі Замовнику, орієнтовно становить -150 (із орієнтовного розрахунку: одна квартира - 57 кв. м.).
ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» передано квартир Міністерству оборони України на загальну суму 44 634 271 грн., у тому числі: 2017 рік - 12 915 407 грн.; 2021 рік - 21 113 677 грн.; 2022 рік - 10 605 187 грн.
У зв'язку з вищевикладеним необхідно звернути увагу на те, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі відповідності доходів і витрат.
Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Визначення витрат наведено у пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а саме: витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - П(С)БО 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.
Згідно із п. 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 П(С)БО 16).
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 П(С)БО 16).
При цьому п. 9 П(С)БО 16 встановлено, що не визнаються витратами, зокрема, зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п. 6 П(С)БО 16, а також витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі - ПБО 7) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
Пунктом 8 ПБО 7 передбачено, що первісна вартість об'єкта основних засобів Укладається з таких витрат:
сум, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
реєстраційних зборів, державного мита та аналогічних платежів, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
сум ввізного мита;
сум непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
витрат зі страхування ризиків доставки основних засобів;
витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
інших витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Таким чином, первісна вартість основних засобів, створених господарським способом, визначається як сума витрат, безпосередньо пов'язаних із їх виготовленням.
Контролюючий орган у Акті перевірки помилково застосував пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПК України, який стосується безоплатної передачі коштів або товарів неприбутковим організаціям, оскільки, договір між ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» і Міністерством оборони України передбачає пайову участь на договірній основі, що є комерційною угодою. Витрати на виконання умов договору не є безоплатною передачею і не підпадають під обмеження в розмірі 4%, передбачене для безоплатної передачі неприбутковим організаціям.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» принцип превалювання суті над формою означає, що операції повинні обліковуватися виходячи з їх економічного змісту, а не тільки юридичної форми.
ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» фактично здійснило витрати на будівництво об'єкта і передачу квартир Міністерству оборони, що є операцією господарської діяльності, яка повинна бути відображена у фінансовій звітності як витрати. Контролюючий орган, надаючи іншу правову кваліфікацію цим витратам, порушив зазначений принцип.
Отже, податки, збори й інші передбачені законодавством обов'язкові платежі відносяться до витрат, окрім податків, зборів й обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг.
Тобто, пайовий внесок фактично відноситься до витрат, безпосередньо пов'язаних із виконанням конкретного будівельного контракту, який замовник укладає з підрядниками.
Крім того, в ПК України не передбачені різниці, на які коригується фінансовий результат до оподаткування, щодо пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста. Тобто такі операції відображають згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Отже, ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» правомірно і обґрунтовано відображено всі показники в досліджуваних контролюючим органом рядках 3.2.4 «Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років», 03 Декларацій «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України».
Таким чином, контролюючий орган дійшов протиправного висновку, що в даному випадку застосовується спеціальна різниця, передбачена пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ та те, що витрати у сумі вартості переданих товарів можна відображати лише в межах 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» фінансовий результат до оподаткування формувався відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку, з урахуванням коригувань, передбачених ПК України.
Таким чином, висновки контролюючого органу про порушення ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.4 п. 140.4, пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПК України, а саме: позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток в періоді, що перевірявся, у тому числі за три квартали 2023 року на загальну суму - 44 634 271 грн. є необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення №0629620701 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо порушення позивачем положень п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст.188, п. 189.1 ст. 189, абзацу «в» п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за вересень 2023 року на суму 78 265 317 гривень, суд зазначає наступне.
Так, між ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» як Замовником, і ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДЕВЕНСТРОЙ» (код 37000870) як Генпідрядником було укладено Договір підряду на капітальне будівництво від 23.01.2013 №23/01-2013 (далі за текстом - Договір), за умовами якого Генпідрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати Роботи відповідно до затвердженої Проектної документації, і передати їх результати останньому у встановлений цим Договором строк, а Замовник зобов'язується надати Генпідряднику Будівельний майданчик (фронт робіт), передати йому затверджену проектну, робочу та дозвільну документацію, необхідні Генпідряднику документи, що підтверджують об'єми виконаних на Об'єкті Робіт (Документи про виконання договору на капітальне будівництво попередньою підрядною організацією), проводити оплату виконаних Генпідрядником Робіт та здійсните прийняття виконаних Робіт відповідно до умов цього Договору.
Під Об'єктом Сторони Договору розуміють житловий комплекс та житлові будівлі спеціального призначення на вул. Львівській, 15 у Святошинському районі м. Києва, будівництво якого здійснюється на будівельному майданчику відповідно до проектної документації.
Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення за адресою: вул. Львівська, 15 у м. Києві здійснюється на підставі Дозволів на виконання будівельних робіт 19.11.2013 № ІУ115133230783, від 22.04.2014 року № ІУ115141120529, наданих ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС», як Замовнику будівництва, і ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДЕВЕНСТРОЙ», як Генеральному підряднику.
Пунктом 2.2. Договору визначено, що об'єми виконання робіт, їх вартість, графік виконання робіт, що виконуються Генпідрядником поетапно згідно з умовами цього Договору, вказуються у додатках до цього Договору, що є невід'ємними частинами цього Договору. Зазначені додатки підписуються уповноваженими представниками Сторін та вступають в дію з моменту їх підписання та скріплення печатками.
Згідно з п.п. 1.1.27 Договору роботи - це підготовчі, будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи, пов'язані зі створенням Об'єкта та введенням його в експлуатацію, шо виконуються Генпідрядником чи Субпідрядними організаціями відповідно до умов Договору.
У відповідності до положень п. 1.1.26 Договору ресурси - це матеріальні ресурси, транспорті засоби, будівельні машини та робоча сила, що використовуються для виконання робіт.
Ціна договору (Договірна ціна) визначається Сторонами як сума вартості проведених Генпідрядником згідно з цим Договором робіт на підставі затвердженої Проектної документації та складає компенсацію витрат Генпідрядника і належної йому винагороди (п. 4.1 Договору).
Згідно з положеннями п. 4.2. Договору вартість робіт цього Договору на обсяг будівництва 188 066,3 кв. м. орієнтовно становить 825 000 000,0 грн., у тому числі ПДВ (20 %) 137 500 000,0 грн. Ця вартість робіт є динамічною, однак не може бути змінена сторонами в сторону збільшення в односторонньому порядку. Остаточне визначення вартості робіт здійснюється за фактом виконання Генпідрядником робіт на підставі наданих документів про виконання договору на капітальне будівництво, прийняття робіт Замовником та підписання ним Актів приймання виконаних робіт.
Договірна ціна (вартість робіт) може коригуватися тільки за взаємною згодою Сторін. Уточнення договірної ціни здійснюється при виникнення незалежних від Генпідрядника обставин, що зумовлюють збільшення витрат на виконання робіт (п. 4.3. Договору).
Пунктом 5.3.1. Договору визначено, що приймання виконаних Генпідрядником робіт проводиться щомісяця Замовником (уповноваженим представником) у відповідності до умов цього Договору шляхом розгляду наданих Генпідрядником документів про виконання договору на капітальне будівництво та з врахуванням фактичного обсягу виконання робіт на Будівельному майданчику.
Замовник приймає виконані Генпідрядником належним чином роботи шляхом підписання Акту приймання виконаних робіт та довідок Ф КБ-3, які є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи (п. 5.3.2. Договору).
Генпідрядник не пізніше останнього робочого дня кожного місяця готує документи про виконання договору на капітальне будівництво, в тому числі три примірники Акту приймання виконаних Робіт та довідки Ф № КБ-3 із зазначенням в них обсягу та вартості виконаних робіт, підписує їх і надсилає Замовнику (п. 5.3.3. Договору).
Згідно з положеннями п. 5.3.4. Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів після виконання договору на капітальне будівництво зобов'язаний:
-прийняти виконані належним чином роботи, підписати Акти приймання виконаних робіт та довідки Ф № КБ-3 та повернути Генпідряднику два примірники підписаного Акту приймання виконаний робіт та довідки Ф № КБ-3, або
-надати Генпідряднику мотивовану письмову відмову в прийнятті робіт і підписанні Актів приймання виконаних робіт та довідки Ф № КБ-3.
Після виконання всіх робіт, передбачених Договором, Сторони протягом 10 (десяти) календарних днів складають Акт здачі-приймання Об'єкту (п.п. 5.3.12. Договору).
У відповідності до положень п.п. 5.3.13 Договору датою виконання всіх робіт, передбачених Договором, є дата підписання державною комісією акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об'єкта відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243 (або іншого нормативного документа, який буде чинним на момент приймання в експлуатацію закінченого будівництвом Об'єкта) або дата виправлення Генпідрядником чи третьої особою за рахунок Генпідрядника усіх виявлених недоліків і зняття зауважень, що визначається підписаним Сторонами актом, в залежності від того, яка подія настане пізніше.
Пунктом 6.3. Договору визначено, що Замовник після підписання цього Договору за заявками Генпідрядника може проводити авансування робіт для проведення підготовчих витрат, закупівлі ресурсів та матеріалів та здійснення інших витрат, необхідних для виконання робіт.
Згідно з положеннями п. 10.1. Договору забезпечення будівництва технологічним, енергетичним, обладнанням, апаратурою, інструментом та будь-яким іншим устаткуванням покладається на Генпідрядника.
Генпідрядник виконує роботи, передбачені цим Договором, зі своїх матеріалів, вартість яких узгоджена з Замовником, відповідаючи перед ним за їх доброякісність (п. 10.2. Договору).
Закупівлю, узгоджену з Замовником, одержання, складування, збереження необхідних для виконання робіт матеріальних ресурсів та устаткування здійснює Генпідрядник. Він контролює кількість, якість та комплектність постачання цих ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати та пошкодження, і до моменту відшкодування їх вартості Замовником вони залишаються власністю Генпідрядника (п. 10.3. Договору).
Таким чином, у відповідності до наведених положень Договору підряду на капітальне будівництво від 23.01.2013 № 23/01-2013 ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДЕВЕНСТРОЙ», як Генпідрядник, зобов'язувалась виконати для ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» комплекс підготовчих, будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, пов'язаних зі створенням та введенням в експлуатацію житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівській, 15 у Святошинському районі м. Києва. Здача-приймання вказаних робіт проводиться поетапно, щомісячно з врахуванням їх фактичного обсягу на Будівельному майданчику згідно Актів приймання виконаних робіт та довідок Ф № КБ-3, які є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи. При цьому, забезпечення будівництва технологічним, енергетичним, обладнанням, апаратурою, інструментом та будь-яким іншим устаткуванням та матеріалами покладається на Генпідрядника.
Після виконання всіх робіт, передбачених Договором, на дату підписання державною комісією акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об'єкта відповідно до вимог Постанови КМУ від 22.09.2004р. № 1243, Сторони складають Акт здачі приймання Об'єкту.
На виконання умов зазначеного Договору протягом липня 2020 року - листопада 2023 року Генпідрядник виконував, а Замовник отримував комплекс будівельно-монтажних та інших робіт, пов'язані х зі створенням об'єкта будівництва житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення по вул. Львівська, 15 у Святошинському районі м. Києва. Вартість виконаних підрядних робіт підтверджується Актами приймання виконаних робіт та довідками Ф № КБ-3.
Керуючись положеннями ст. 187, ст. 201 ПК України, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДЕВЕНСТРОЙ» на дату першої події (отримання коштів від Замовника чи підписання Актів приймання виконаних робіт), протягом липня 2020 року - листопада 2023 року було складено та зареєстровано на адресу Позивача податкові накладні на операції з поставки згаданих вище робіт. На підставі таких податкових накладних ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС», керуючись приписами ст. 198, ст. 201 ПК України протягом зазначеного періоду цілком формувало та відобразило в податковому обліку та у деклараціях по ПДВ податковий кредит у загальній сумі 71 398 368,75 грн.
У бухгалтерському обліку розрахунки за будівельні роботи з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДЕВЕНСТРОЙ» в частині передплат обліковуються Позивачем з використанням субрахунків 3711 «Розрахунки за виданими авансами (в національній валюті)», а в частині оприбуткування будівельно-монтажних робіт - з використанням субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Облік вартості безпосередньо будівництва житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення, розташованого на вул. Львівській, 15 у Святошинському районі м. Києва, здійснюється ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» по дебету субрахунку 231 «Виробництво», на якому проводиться накопичення будівельних витрат з наступним їх списанням до складу вартості готового об'єкту з кредиту субрахунку 231 «Виробництво» у дебет субрахунку 26 «Готовий об'єкт будівництва». Списання буде проводитись на дату введення збудованих об'єктів в експлуатацію згідно підписаного державною комісією Акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об'єкта.
Так, пунктом 198. ст. 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а)придбання або виготовлення товарів та послуг;
б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної, діяльності);
в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, мі щем постачання яких є митна територія України;
г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з вимогами п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
У відповідності до положень п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податково о періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до положень п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими з плануються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З огляду на вищевикладене складені ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДЕВЕНСТРОЙ» на операції з поставки будівельних та інших робіт за Договором податкові накладні, які зареєстровані у ЄРПН є підставою для включення Позивачем сум ПДВ за такими податковими накладними до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів (липень 2020 року - листопад 2023 року). При цьому, право ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» на податковий кредит з ПДВ, у відповідності до положень п. 198.3 ст. 198 ПК України, не залежить від того, чи такі роботи почали використовуватися з оподатковуваних операціях протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював Позивач оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України визначено, що звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об'єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості, крім першого постачання таких об'єктів.
У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлової нерухомості) означає:
а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлової нерухомості) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з спорудження такого житла за рахунок замовника;
б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлової нерухомості) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення йою з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.
У цьому підпункті перше постачання неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості означає першу передачу спеціального майнового права на відповідний об'єкт покупцю за договором купівлі-продажу неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості (перший продаж) від замовника будівництва/девелопера будівництва, за яким зареєстровано спеціальне майнове право на відповідний об'єкт.
Норми цього підпункту поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об'єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (об'єкт житлової нерухомості).
Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування.
Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18, «Зміст норм підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України дає підстави для висновку, що операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва (зокрема, за рахунок власних коштів забудовника, чи за рахунок залучених забудовником коштів, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва). Така операція з першого постачання житла підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.
У свою чергу, операції з подальшого постачання житла (об'єктів житлового фонду) звільняються від оподаткування.
Суд зазначає, що вказані правовідносини були предметом спору в адміністративній справі №320/30846/24 за позовом ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДЕВЕНСТРОЙ».
Постановою Верховного Суду від 24 червня 2025 року у справі №320/30846/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №320/30846/24, якою позовні вимоги були задоволені, - залишені без змін.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на вищевикладене та наведені правові висновки Верховного Суду операції між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДЕВЕНСТРОЙ» та позивачем є операціями з поставки будівельних підрядних робіт, які оподатковуються у загальному порядку, та такі операції не є операціями з першого постачання житла.
Саме подальша реєстрація на позивача права власності на збудоване житло буде вважатись його першою поставкою згідно з п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України.
У свою чергу, продаж житлової нерухомості позивачем та реєстрація права власності на покупців (будь-яких приватних осіб) - це буде друга поставка, за фактом якої у позивача виникнуть податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України по податковим накладним, які використовуються у операціях, що звільнені від оподаткування.
Таким чином, у відповідності до наведених положень ПК України та висновків Верховного Суду звільненню від оподаткування ПДВ будуть підлягати операції з постачання новозбудованого житла від Замовника будівництва - ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» на користь покупців житлової нерухомості.
Таким чином, висновки контролюючого органу про порушення ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст.188, п. 189.1 ст. 189, абзацу «в» п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за вересень 2023 року на суму 78 265 317грн. є необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення №0629630701 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п.189.1 ст. 189, абз. «в» п. 198.5 ст. 198 ПК України, так як ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» занижена сума податку на додану вартість, та відповідно не нараховано податкові зобов'язання з ПДВ по операціях з постачання приміщень, база оподаткування яких нижча ціни придбання та по операціях, що не є об'єктом оподаткування, суд зазначає наступне.
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, указаних у податковій звітності, відповідно до п. 44.1 якої для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Стаття 1 вказаного встановлює, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
За визначенням частини другої статті 3 Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 статі 9 Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Приписами пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року (далі Положення № 88), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 установлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, визначено, що у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання /звичайна ціна/ балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання /звичайної ціни/ балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 цього Порядку (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають Достачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Пунктом 189.1 ст. 189 ПКУ визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно з вимогами п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, зокрема:
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), а саме - наявність у платника податку-покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.
Таким чином, на підставі наведених положень абз. «в» п. 198.5 ст. 198 ПК України можна стверджувати про те, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з вартості придбання товарів, робіт (послуг), та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПК України, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість; у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.
Податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до законодавства.
Матеріалами справи підтверджено, що станом на дату проведення перевірки та станом на день звернення до суду з даним позовом житловий комплекс та житлові будівлі спеціального призначення, розташовані на вул. Львівській, 15 у Святошинському районі м. Києва, ще не були збудовані та не були введені в експлуатацію. Акт державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта наразі відсутній.
Вказані обставини підтверджуються Актом перевірки, тому позивачем не було проведено продаж/передачу об'єктів житлової нерухомості покупцям.
Відтак, у ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» були відсутні неоподатковані (звільненні від оподаткування ПДВ) операції у звітному та минулому періодах.
Таким чином, у позивача не виникав обов'язок згідно вимог ПК України визначати податкові зобов'язання у сумі вартості придбаних з ПДВ у Генпідрядника будівельно-монтажних робіт, складати та реєструвати зведені податкові накладні. Такі податкові зобов'язання виникнуть у ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» та зобов'язання щодо складення та реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних за підсумками звітних періодів, в яких позивачем буде проведено операції з поставки (продажу) житлової нерухомості Покупцям (операції з другого постачання житла).
Крім того, за відсутності підстав для складення зведених податкових накладних (відсутність фактів проведення неоподаткованих ПДВ операцій), вимога про реєстрацію таких податкових накладних є передчасною.
Таким чином, висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п.189.1 ст. 189, абз. «в» п. 198.5 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 52 015 805 грн. є необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення №0629640701 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо порушення позивачем положень п. 201.10 ст. 201, п. 198.5 ст. 198, п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, що позивачем не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку має скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони
складені;
для зведених податкових накладних та або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 19 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати ї в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 1 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 року (далі - Порядок № 1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
На момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.
Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають Податковому кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Порядку № 1307, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.
При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків визначених п. 89 під. 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.
Платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Відповідно до п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПК України порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених п.п. «а» - «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 99 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 і 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема 50 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Отже, розрахунок коригування до податкової накладної може бути зареєстровано в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.
При цьому слід враховувати, що розрахунок коригування може бути зареєстрований в ЄРПН виключно до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
Крім того, відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Водночас, перебіг строків, визначених ПК України для формування податкового кредиту, зупиняється на період дії на території України правового режиму воєнного стану.
Пункт 102.9 ст. 102 ПКУ та пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023 року.
Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст.198 ПКУ (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023 року.
Відповідно до абз. 1 п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, позивач має право в межах строків, встановлених ПК України, зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, та розрахунки/коригування до неї, тому контролюючим органом в Акті перевірки передчасно зроблені висновки щодо порушення п. 201.10 ст. 201, п. 198.5 ст. 198, п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Крім того, як зазначено вище, житлова нерухомість в періоді, який перевірявся контролюючим органом, ще не була збудована і введена в експлуатацію, не продавалась Покупцям, то у ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» були відсутні неоподатковувані (звільненні від оподаткування ПДВ) операції у звітному та минулому періодах. Тому, у позивача не виникав обов'язок згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України визначати податкові зобов'язання у сумі вартості придбаних з ПДВ у Генпідрядника будівельно-монтажних робіт, складати та реєструвати зведені податкові накладні згідно з вимогами ст. 201 ПК України. Такі податкові зобов'язання будуть нараховані ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» та по ним буде складено і зареєстровано в ЄРПН зведені податкові накладні за підсумками звітних періодів, в яких Товариством буде проведено операції з продажу житлової нерухомості Покупцям (операції з другого постачання житла).
Таким чином, висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем положень п. 201.10 ст. 201, п. 198.5 ст. 198, п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України є необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення №0629650701 є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом в порушення норм статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, позивача двічі притягнуто до відповідальності за одне й те саме правопорушення шляхом прийняття податкових повідомлень - рішень від 27.06.2024 №0629630701 та №0629650701.
Так, в адміністративній справі №320/30846/24 за позовом ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» про оскарження податкових повідомлень - рішень від 15.03.2024 №00199520704 та №00199220704 та від 28.05.2024 №00458070704 рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 24.06.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №320/30846/24 залишені без змін.
Отже, з підстав викладеного вище висновки контролюючого органу, викладені в Акті перевірки від 21.06.2024 №69597/Ж5/26-15-07-01-02-20/33599166 є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення 27.06.2024 №0629620701, №0629630701, №0629640701 та №0629650701 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 30 280,00грн. (платіжна інструкція від 16.09.2024 №87).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві підлягає судовий збір у розмірі 30 280,00грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.06.2024 №0629620701, №0629630701, №0629640701 та №0629650701.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ТОВ «ІНВЕСТ-БУДРЕСУРС» судовий збір у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 05 листопада 2025 р.